Рішення

від 15.02.2018 по справі 907/911/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

15.02.2018 р. м. Ужгород Справа № 907/911/17

За позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» , смт. Маневичі Волинської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ествуд» , м. Іршава

про стягнення 14 847 грн. 67 коп., в тому числі 12 338 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 557 грн. 69 коп. пені, 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 8/92 від 16.01.2018 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством «Маневицьке лісове господарство» , смт. Маневичі Волинської області заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ествуд» , м. Іршава про стягнення 14 864 грн. 89 коп., в тому числі 12 338 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 557 грн. 64 коп. пені, 782 грн. 85 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. трьох процентів річних. Заявою № 8/150 від 18.01.2018 року, поданою в порядку ст. 46 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму 14 847 грн. 67 коп., в тому числі 12 338 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 557 грн. 69 коп. пені, 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних, враховуючи перерахунок пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача просить суд задоволити позов в повному обсязі, з врахуванням поданої суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 108/М17 від 07.04.2017 року, чим порушив строки оплати за поставлений товар (пиломатеріали), у зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 12 338 грн. 40 коп. за поставлений товар . Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 557 грн. 69 коп. пені (відповідно до п. 10.4. Договору), 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2017 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 16.01.2018 року та ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 30.01.2018 року надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у засідання суду 16.01.2018 року, 30.01.2018 року та 15.02.2018 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Поштова кореспонденція, а саме, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2017 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 16.01.2018 року та ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 30.01.2018 року, які надсилались відповідачу на адресу, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Білецька, будинок 61, повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою «фірма не існує» , «не проживає» .

Судом здійснено безкоштовний електронний запит, за результатами якого суду надано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що в ЄДР містяться відомості про те, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ествуд» , зареєстровано як юридична особа за адресою: 90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Білецька, будинок 61.

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у режимі відеоконференції,

суд встановив:

07.04.2017 року між Державним підприємством «Маневицьке лісове господарство» (Постачальником, позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ествуд» (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 108/М17 (надалі - Договір), у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати пиломатеріали хв. обрізні II с. (порода сосна) товщиною 50 мм, шириною 50 мм, довжиною 4,0 м, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Відповідно до п.1.2. Договору документом на товар, який постачальник повинен передати покупцю, являється накладна.

Загальна сума за Договором складається з суми вартості видаткових накладних, оформлених постачальником на видачу товарів покупцю на протязі дії Договору. Ціни за даним договором зазначені з врахуванням ПДВ (розділ 5 Договору).

Згідно розділу 6 Договору оплата товару за договором здійснюється на умові 100% передоплати. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки. Розрахунок здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі. Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Передача товару здійснюється в пункті завантаження. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю. Товар приймається покупцем відповідно до накладної (п.п. 9.1., 9.2. Договору).

Згідно розділу 13 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами. При цьому, п. 14.5. Договору, сторони погодили, що факсимільні (відскановані та передані електронною поштою) копії цього Договору та інших документів, якими сторони обмінюються у рамках виконання своїх зобов'язань за даним Договором, мають силу оригіналів. В матеріалах справи міститься надісланий на електронну адресу позивача підписаний договір з проставленням на ньому печатки підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в

інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору поставки № 108/М17 від 07.04.2017 року позивач здійснив поставку товару (пиломатеріли) відповідачу на загальну суму 12 338 грн. 40 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією товарно - транспортної накладної № 288 від 07.04.2017 року .

Проте, вартість поставленого позивачем товару (пиломатеріали) відповідачем не оплачена, з огляду на що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 12 338 грн. 40 коп., несплата якої стала підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення зазначеної суми заборгованості в примусовому порядку.

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого йому за умовами договору поставки № 108/М17 від 07.04.2017 року та товарно - транспортної накладної № 288 від 07.04.2017 року товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 12 338 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар в примусовому порядку.

Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 12 338 грн. 40 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Позивач звернувся також з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 557 грн. 69 коп.

У відповідності до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу п. 10.4. Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати, які визначаються відповідно до договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період прострочення, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку оплати за отриманий товар у розмірі 1 557 грн. 69 коп. за період з 01.05.2017 року по 30.10.2017 року (розгорнутий розрахунок пені міститься у матеріалах справи), з огляду на що вимога про стягнення суми 1 557 грн. 69 коп. пені підлягає задоволенню.

Разом з тим, за прострочку відповідачем оплати вартості поставленого товару позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 764 грн. 98 коп. та трьох процентів річних у розмірі 186 грн. 60 коп. за період з 01.05 . 2017 року по 31.10.2017 року, суд приходить до висновку, що такі здійснені правомірно, а тому сума 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних підлягає стягненню з відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 12 338 грн. 40 коп. заборгованості за договором поставки № 108/М17 від 07.04.2017 року, 1 557 грн. 69 коп. пені, 764 грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 грн. 60 коп. трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими , відповідачем не спростованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 600 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ествуд» , м. Іршава, вул. Білецька, 61 (код ЄДРПОУ 37720879) на користь Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» , Волинська область, смт. Маневичі, вул. Андрія Снітка, 31 (код ЄДРПОУ 00991545) суму 14 847 (Чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім гривень) грн. 67 коп., в тому числі 12 338 (Дванадцять тисяч триста тридцять вісім гривень) грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 557 (Одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім гривень) грн. 69 коп. пені, 764 (Сімсот шістдесят чотири гривні) грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 186 (Сто вісімдесят шість гривень) грн. 60 коп. трьох процентів річних, а також суму 1 600 (Одна тисяча шістсот гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 23.02.2018 року

Суддя Пригара Л.І.