Рішення

від 20.02.2018 по справі 914/2354/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018р. Справа №914/2354/17

За позовом: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Простудія , м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю Простудія , м. Львів про стягнення заборгованості в розмірі 202 362, 48 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2017р.

05.12.2017р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції. Згідно з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.11.2017р. провадження у справі порушено за правилами позовного провадження, розгляд справи за правилами позовного провадження вже розпочався. З метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх нових процесуальних прав, суд в судовому засіданні 10.01.2018р. ухвалив відкласти підготовче засідання.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 30.01.2018р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 522, 88 грн., з яких: 22 215, 41 грн. - основний борг, 2 806, 44 грн. - пеня, 372, 49 грн. - 3% річних та 1 128, 54 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 30.01.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 20.02.2018р.

В судове засідання 20.02.2018р. представник позивача з'явився. Подав довідку про стан заборгованості відповідача. Дав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 17.11.2017р., 05.12.2017р., 10.01.2018р., 30.01.2018р. не виконав, відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно даних безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Простудія зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, офіс 314Б, куди і скеровувались ухвали господарського суду від 17.11.2017р., 05.12.2017р., 10.01.2018р., 30.01.2018р. рекомендованими листами з повідомленням про вручення, частина з яких вручена відповідачу належним чином, а частина - повернута з відміткою відділення поштового зв'язку: за даною адресою не числиться .

Згідно приписів п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.165 ГПК України, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, створивши у відповідності ст. 13 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов»язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Однією з підстав виникнення зобов»язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

15.10.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю Простудія (відповідач, за договором - замовник) та філією Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор (виконавець) укладено договір №б/н про виготовлення асфальтобетону з давальницької сировини.

Відповідно до умов зазначеного договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання протягом дії даного договору виконувати роботи по виробництву з наданої замовником давальницької сировини готової продукції. Виконавець виконує роботи по виробництву асфальтобетону на підставі відповідних замовлень, які підписуються обома сторонами (п.п. 1.1, 1.2).

Згідно п. 1.5 договору, замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт з її виробництва, відповідно до умов договору.

Приймання-передача давальницької сировини та виготовленої продукції оформлюється актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п.4.1).

На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем в особі філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор виконано роботи на загальну суму 169 497, 60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014р., підписаними та скріпленими печатками сторін (в матеріалах справи).

Однак відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, сплативши 147 282, 19 грн., внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 22 215, 41 грн., що підтверджується довідкою ПАТ ДАК Автомобільні дороги України ДП Львівський облавтодор філія Жовківська ДЕД про стан дебіторської заборгованості ТзОВ Простудія за договором від 15.10.2014р. (в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою добровільного врегулювання спору, ВАТ ДАК Автомобільні дороги України ДП Львівський облавтодор в особі філії Жовківська ДЕД надіслано на адресу відповідача вимогу щодо виконання грошових зобов'язань.

Як вбачається з довідки відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошти (в матеріалах справи), зазначену вимогу ТзОВ Простудія отримано 12.04.2017р., однак залишено її без відповіді та задоволення.

Згідно Положення філії Жовківська ДЕД дочірнього підприємства Львівський облавтодор Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України , філія є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення.

На підставі наведеного, Дочірнє підприємство Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Простудія 22 215, 41 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором №б/н про виготовлення асфальтобетону з давальницької сировини.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3 договору від 15.10.2014р., за прострочення оплати робіт, виконаних за цим договором, замовник сплачує виконавцеві пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відтак, на підставі п. 5.3 договору, позивачем у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті за виготовлення продукції, нараховано відповідачу пеню у розмірі 2 821, 66 грн., за період з 20.04.2017р. по 20.10.2017р., згідно розрахунку, зазначеного в заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, сплата трьох процентів річних від простроченої суми не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

На підставі вищенаведеного, згідно розрахунку, наведеного в заяві про зменшення позовних вимог, позивачем за прострочення виконання зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 372, 49 грн. за період 20.04.2017р. - 09.11.2017р., а також інфляційні нарахування у розмірі 1 128, 54 грн. за період травень-вересень 2017р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон суд встановив, що розмір пені становить 2 821, 66 грн., а розмір інфляційних нарахувань складає 1 129, 43 грн., тобто є більшими, ніж вказав позивач.

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, задоволенню підлягають нараховані позивачем суми пені та інфляційних.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю Простудія своїх зобов'язань по оплаті вартості виконаних робіт, підтверджена матеріалами справи та становить 22 215, 41 грн. - основного боргу, 2 806, 44 грн. - пені, 372, 49 грн. - 3 % річних та 1 128, 54 грн. - інфляційних втрат. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 46, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простудія» , м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, офіс 314Б (код ЄДРПОУ 37694027) на користь дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Львів, вул. В. Великого, 54 (код ЄДРПОУ 31978981) - 22 215, 41 грн. - основного боргу, 2 806, 44 грн. - пені, 372, 49 грн. - 3% річних, 1 128, 54 грн. - інфляційних втрат та 1 600, 00 грн. - судового збору.

Рішення складено 22.02.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.