Рішення

від 21.02.2018 по справі 921/25/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2018 року м. ТернопільСправа № 921/25/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбінат святкових прикрас", вул. Млинісвська, 55ж, с.Дядьковичі, Рівненський район, Рівненська область, 35361

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823

про cтягнення заборгованості в сумі 71 000 грн.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбінат святкових прикрас" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» про стягнення заборгованості в сумі 71 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.01.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 21 лютого 2018р.. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на несвоєчасну оплату товару згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач заперечень щодо позовних вимог не подав, хоча про час розгляду справи повідомлявся належним чином (Ухвала господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2018 року про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 21 лютого 2018 року без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 24 січня 2018 року за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, 47823, та вручена відповідачу 26 січня 2018 року (повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи).

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбінат святкових прикрас", на підставі усної домовленості відвантажило, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, прийняло товарно-матеріальні цінності на підставі видаткових накладних: №13 від 15.01.2015р. на суму 966,11 грн., №15 від 19.01.2015р. на суму 251,21 грн., №640 від 28.03.2016р. на суму 1076,54 грн., №655 від 30.03.2016р. на суму 1967,49 грн., №884 від 15.04.2016р. на суму 92797,02 грн., №912 від 19.04.2016р. на суму 165081,18 грн., №918 від 21.04.2016р. на суму 71729,88 грн., №920 від 22.04.2016р. на суму 64698,58 грн., №927 від 22.04.2016р. на суму 55620,94 грн., №928 від 22.04.2016р. на суму 6016,60 грн., №929 від 22.04.2016р. на суму 77130 грн., №930 від 25.04.2016р. на суму 2648,80 грн., №312 від 02.03.2017р. на суму 460,78 грн., №321 від 03.03.2017р. на суму 203,38 грн., №323 від 03.03.2017р. на суму 201,12 грн., №956 від 16.03.2017р. на суму 129040,02 грн., №986 від 17.03.2017р. на суму 191912 грн., №1225 від 23.03.2017р. на суму 45000 грн., №1249 від 24.03.2017р. на суму 45000 грн., а всього на суму 951801,65 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по оплаті товарно-матеріальних цінностей виконав частково в сумі 748559,21 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача в АТ "УкрСиббанк", а також здійснено часткове повернення товару на суму 132242,44 грн., і станом на день звернення з позовом до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 71 000 грн. за товар поставлений згідно видаткових накладних №1225 від 23.03.2017р. та №1249 від 24.03.2017р..

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивачем 01.11.2017р. направлено на адресу відповідача вимогу на оплату боргу за №752, яка одержана останнім 27.11.2017р., що підтверджується копією витягу з офіційного сайту УДП ПЗ "Укрпошта."

Листом №3241 від 08.11.2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" повідомило, що заборгованість виникла у зв'язку порушенням його контрагентами договірних зобов'язань, які проводять розрахунки з порушенням строків оплати отриманої продукції. Також повідомив, що заборгованість перед позивачем буде погашена до 01.12.2017р.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 74, 129, 236-238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи (код 30915832) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбінат святкових прикрас", Рівненська область, Рівненський район, с. Дядьковичі, вул. Млинівська, 55Ж (код 38869477) - 71 000 (сімдесят одну тисячу) гривень рівно заборгованості за поставлений товар та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні рівно судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Чопко Ю.О.

Протягом двадцяти днів з дня складення це рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.