Ухвала

від 19.02.2018 по справі 804/2445/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2018 року

м. Київ

справа №804/2445/17

адміністративне провадження №К/9901/19446/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі №804/2445/17 за позовом Приватного підприємства ВСВ-Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство ВСВ-Сервіс звернулося до адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства ВСВ-Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 05.02.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верхового Суду та з заявою про поновлення пропущеного строку.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Судом з'ясовано, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з моменту проголошення, в той час, як касаційну скаргу подано до Верховного Суду 05.02.2018, що свідчить про пропуск встановленого частиною другою статтею 212 КАС України строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вперше подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою судді Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 24.01.2018 вказану касаційну скаргу повернуто заявнику з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України - відповідач не усунув недоліки касаційної скарги (надання документу про сплату судового збору у визначеному законом розмір), встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху.

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вдруге 05.02.2018 подало касаційну скаргу на вищевказані судові рішення з пропуском встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.

Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що в період з листопада по грудень 2017 року на рахунку податкового органу, з якого сплачується судовий збір, через відсутність кошторису були фактично відсутні грошові кошти необхідні для сплати судового збору, що позбавляло останнього можливості сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом заяви про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави (недостатній рівень фінансування видатків на сплату судового збору), не можуть бути об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що вимоги вказаної норми Кодексу відповідачем не виконано, документ про сплату судового збору до касаційної скарги не додано.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.11.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - квітень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити півтора відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 1657,37грн.

Отже, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1657,37грн. х 200% = 3314,74грн.

Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3314,74грн. та надати суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом; документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі № 804/2445/17 за позовом Приватного підприємства ВСВ-Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна