Рішення

від 13.02.2018 по справі 804/383/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Справа № 804/383/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представника позивача Серебрякової Т.П.

представника відповідача Гордієнка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватної виробничої фірми Агроцентр до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протипраними, скасування довідок, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватної виробничої фірми Агроцентр до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови листом вих. №1382/0/119-17 від 08.12.2017 року у включенні позивача до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами;

- зобов'язати конкурсну комісію Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації включити позивача до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами;

- скасувати Довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України реєстраційні №№ 23, 24, 25 від 07.12.2017 року та зобов'язати Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації видати Приватній виробничій фірмі Агроцентр довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України, за якими Приватна виробнича фірма Агроцентр має право на отримання відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету у 2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним було подано до конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації передбачені відповідним порядком документи для включення до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами, проте комісією було прийнято рішення про не включення позивача до реєстру. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки у відповідача не було повноважень на вчинення таких дій, а факт недотримання ним п. 4 Порядку відсутній.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення відповідно до позовної вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та зазначив, що в комісії не було підстав для відмови у включенні позивача до реєстру. В судовому засіданні надав заяву про підтримання адміністративного позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази у справі та надавши їх оцінку, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29 листопада 2017 року ПВФ Агроцентр подала голові конкурсної комісії, створеної при Управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, заяву з усіма необхідними документами про включення підприємства в перелік підприємств-позичальників агропромислового комплексу для отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами, яка була зареєстрована відповідачем під № 817/0/118-17 від 29.11.2017 р.

11.12.2017 року позивачем отримано від відповідача відповідь №1382/0/119-17 від 08.12.2017 р. про прийняте конкурсною комісією рішення не включати позивача до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами згідно кредитних договорів № 1501.46104/FW 501/608 від 14.01.2017р., № 1501.46125/ FW 501/608 від 28.02.2017р., № 1501.46386/ FW 501/608 від 05.10.2017р.

За висновками комісії були складені Довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України реєстраційні №№ 23, 24, 25 від 07.12.2017 року, за якими позивачу було відмовлено в отриманні компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами на загальну суму 180 631 грн.49 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України у 2017 році у зв'язку із встановленням факту незаконного отримання бюджетних коштів в 2015 році.

Відмова відповідача мотивована тим, що за результатами аудиту територіального управління рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізький областях щодо ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на надання державної підтримки агропромислового комплексу в Управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який проводився у період з 19.12.2016 р. по 05.01.2017 р., зазначено факт недотримання позивачем вимог пункту 4 Порядку № 300, а саме відшкодування позивачу відсоткової ставки за кредитами для покриття витрат, пов'язаних із постачанням технічної води для поливу за 2015 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, сума відшкодування позивачу відсоткової ставки за кредитами для покриття витрат, пов'язаних із постачанням технічної води для поливу, складає 2 293,02 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Здійснення підтримки суб'єктів господарювання врегульовано Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 300 від 29.04.2015 року (далі - Порядок № 300).

Пунктом 1 Порядку № 300 встановлено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів , які спрямовуються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами (далі - компенсація).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Пункт 6 Порядку № 300 встановлює, що для проведення конкурсу та вирішення інших питань щодо надання компенсації облдержадміністрації утворюють конкурсні комісії, до складу яких входять представники структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, органів державної статистики, фінансових органів, територіальних органів ДФС, міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби, професійних громадських організацій. Конкурсні комісії очолюють керівники структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Виходячи з положень вказаних пунктів, повноваження конкурсної комісії, створеної відповідно до Порядку № 300, реалізуються через відповідні управління облдержадміністрації, а організації їх роботи покладена на керівників цих управлінь.

Пунктом 4 Порядку № 300 встановлено, що компенсація надається на конкурсній основі суб'єктам господарювання агропромислового комплексу - юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам - підприємцям (далі - позичальники) за укладеними кредитними договорами:

у 2015 році - за умови, що сума відсотків за користування кредитами та розмір плати за надання інших банківських послуг, пов'язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не перевищують 30 відсотків річних;

починаючи з 2016 року - за умови, що сума відсотків за користування кредитами не перевищує облікової ставки Національного банку, збільшеної на 3 відсоткових пункти на момент укладання договору. При цьому витрати з надання інших банківських послуг, пов'язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не підлягають компенсації;

починаючи з 2017 року згідно з укладеними договорами.

Компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов'язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, кормів, сировини та інгредієнтів для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, спермопродукції, молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, та оплати послуг, пов'язаних з виконанням ремонтних робіт сільськогосподарської і зрошувальної техніки, робіт (послуг) з підготовки та обробки ґрунту, посіву, захисту рослин від хвороб і шкідників, внесення добрив та підживлення, збирання врожаю.

Водночас, пункт 5 Порядку № 300 передбачає, що компенсація не надається позичальникам, стосовно яких порушено справу про банкрутство, яких визнано банкрутами, що перебувають на стадії ліквідації або мають прострочену більше ніж шість місяців заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується відповідними органами державної фіскальної служби.

У разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання бюджетних коштів припиняється надання позичальнику компенсації протягом поточного та наступного бюджетних періодів, а кошти у сумі, що незаконно отримана, повертаються до державного бюджету.

Таким чином, п. п. 4 та 5 Порядку № 300 встановлює за якими витратами підлягають відшкодуванню відсоткові ставки за кредитами та які наслідки застосовуються до отримувача такого відшкодування у випадку відшкодування витрат, які не передбачені цим Порядком. До вказаних наслідків віднесено припинення надання компенсації та повернення незаконно отриманих коштів, при цьому в Порядку відсутній такий наслідок як відмова у включенні заявника до реєстру позичальників. Єдиною підставою для не включення заявника до цього реєстру, згідно з п.7 Порядку № 300, є подання заявки після закінчення строку їх подання або якщо документи подані не в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано конкурсній комісії документи вчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд вважає що підстав не розглядати їх або відмовляти у включенні до реєстру у комісії не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що конкурсна комісія, відмовляючи у включенні позивача до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством, тому, вимога про визнання протиправними дій конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови листом вих. №1382/0/119-17 від 08.12.2017 року у включенні Приватної виробничої фірми Агроцентр до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач подав конкурсній комісії всі необхідні документи для включення до реєстру, а зважаючи на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії або бездіяльність, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача і в частині зобов'язання конкурсної комісії включити Приватну виробничу фірму Агроцентр до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.

У адміністративному позові позивач зазначає, що витрати, пов'язані з водопостачанням та водовідведенням, відповідають положенням п. 4 Порядку №300 та відносяться до витрат, пов'язаних із закупівлею енергоносіїв. З огляду на наведене, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством та Порядком № 300, зокрема, не закріплено поняття енергоносії . Водночас, Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії № 1198-VII від 10.04.2014 року було внесено низку змін у нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері комунальних послуг, в т.ч. надання послуг з централізованого опалення, газопостачання, водопостачання та водовідведення тощо. Також, Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012 року платежі з оплати теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергії, газопостачання тощо відносить до єдиної категорії Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 2270).

Таким чином, суд приходить до висновку, що воду можна віднести до джерела енергії, водночас, суд не володіє відповідними спеціальними знаннями технологічних процесів роботи позивача та можливості використання ним води, як енергоносія, і вказану обставину можливо встановити лише за висновком спеціаліста або експерта, а тому оцінка цій обставині судом не надається.

Крім того, за приписами частин 1, 2 та 3 статті 12 Господарського кодексу України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності; основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання серед іншого є надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій; умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються ГК України, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види таких адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування, в силу ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України, визначаються ГК України, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК України та іншими законами.

Виходячи зі змісту статей 12, 238, 239 Господарського кодексу України, фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу шляхом застосування механізму здешевлення кредитів, який регламентується Порядком № 300, є засобом регулюючого впливу держави на діяльність підприємств агропромислового комплексу з метою реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку, а позбавлення суб'єкта господарювання такого права на компенсацію відсотків за залученими кредитами є адміністративно-господарською санкцією.

Під час судового розгляду було з'ясовано, що відповідач у 2016 році прийшов до висновку про правомірність покриття позивачу витрат, пов'язаних з постачанням технічної води для поливу за 2015 рік, але незважаючи на це, відповідачем було застосовано до позивача адміністративно-господарські санкції та позбавлено права на отримання компенсації.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не додано будь-яких документів, які б підтверджували порушення позивачем вимог Порядку № 300.

Враховуючи зазначені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність протиправної поведінки і вини позивача, а відтак, про відсутність підстав для застосування адміністративно-господарської відповідальності у вигляді позбавлення права одержувати компенсацію відсотків за користування кредитом протягом поточного та наступних бюджетних періодів.

Щодо позовної вимоги про скасування довідок про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету реєстраційні №№ 23, 24, 25 від 07.12.2017 року та зобов'язання Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації видати позивачу довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету, за якими позивач має право на отримання відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України у 2017 році, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 300, конкурсні комісії визначають суму компенсації для кожного позичальника в межах встановленого річного обсягу, видають позичальнику довідку про прийняте рішення конкурсної комісії щодо надання компенсації та включають його до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами. Форми довідки та реєстру затверджує Мінагрополітики.

Оскільки судом встановлено відсутність з боку позивача порушень вимог Порядку №300 та відсутність підстав для застосування адміністративно-господарської відповідальності у вигляді позбавлення права одержувати компенсацію, що підтверджено матеріалами справи, як наслідок, позовна вимога про скасування довідок про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України реєстраційні №№ 23, 24, 25 від 07.12.2017 року та зобов'язання відповідача видати позивачу довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету, за якими позивач має право на отримання відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України у 2017 році, є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що представником відповідача в судовому засіданні позов визнано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2 , 9 , 14 , 77 , 90 , 94 , 139 , 242-246 , 255 , 295 , 297 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватної виробничої фірми Агроцентр до Управління агропомисловогорозвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протипраними, скасування довідок, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови листом вих. №1382/0/119-17 від 08.12.2017 року у включенні Приватної виробничої фірми Агроцентр до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.

Зобов'язати конкурсну комісію Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації включити Приватну виробничу фірму Агроцентр до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.

Скасувати Довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету України реєстраційні №№ 23, 24, 25 від 07.12.2017 року та зобов'язати Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації видати Приватній виробничій фірмі Агроцентр довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету, за якими Приватна виробнича фірма Агроцентр має право на отримання відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів Державного бюджету у 2017 р.

Стягнути на користь Приватної виробничої фірми Агроцентр (код ЄДРПОУ 24242721) за рахунок бюджетних асигнувань Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25927353) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4309,47 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 18 лютого 2018 року.

Суддя В.В. Кальник