Рішення

від 14.02.2018 по справі 826/14318/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2018 року 14:13 № 826/14318/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., при секретарі судового засідання Галаган І.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та

інформатизації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-31"

третя особа Головне управління ДФС у м. Києві

про зобов'язання вчинити дії,

за участі представників сторін:

від позивача - Снігур О.В. (довіреність від 30 листопада 2017 року №227)

від відповідача - не прибув

представник третьої особи - не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - позивач, НКРЗІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-31" (далі - відповідач), в якому просить суд анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-31" дозволи на експлуатацію РЕЗ від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090804, від 01 квітня 2015 №АР-80-0090805, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090806, від 04 квітня 2015 року №АР-80-0090807.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензій відповідача є несплата рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з січня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі Головне управління ДФС у м. Києві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судові засідання відповідач не прибув ухвалу про відкриття провадження та повістки про виклик були скеровано на адресу відповідача яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20Б. Також, вказані ухвала та повістки були направленні на адресу: 01010, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3. Водночас, поштові відправлення із вказаними ухвалою та повістками повернулися на адресу суду за закінченням строку зберігання.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином про причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином про причини неявки до суду не повідомив, через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її не у повному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників податків до НКРЗІ для вжиття заходів згідно із законодавством.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Листом від 08 вересня 2017 року №13812/9/26-15-12-05-16 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомило НКРЗІ про те, що відповідачем не сплачується рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України з 13 січня 2017 року.

З метою вирішення порушеного контролюючим органом питання, в порядку досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу лист від 26 вересня 2017 року №01-6820/144 з пропозицією щодо сплати заборгованості в добровільному порядку та з попередженням про наслідки несплати заборгованості - анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090804, від 01 квітня 2015 №АР-80-0090805, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090806, від 04 квітня 2015 року №АР-80-0090807.

Проте відповідачем не надано будь-якої інформації про сплату боргу.

Вказане, на думку позивача свідчить про наявність підстав для анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначені Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" встановлено, що органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює свої повноваження у смугах радіочастот загального користування.

За приписами пункту 1 частини другої статті 14 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" передбачено, що повноваженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону.

У відповідності до підпункту 1 та 3 частини другої статті 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, а також дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

За визначенням статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Згідно частини першої статті 31 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, суб'єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Відповідач використовує у своїй діяльності дозволи на експлуатацію від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090804, від 01 квітня 2015 №АР-80-0090805, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090806, від 04 квітня 2015 року №АР-80-0090807.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 254.1.1 пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.

Згідно з підпунктом 254.5.3 пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 10 пункту 6 Положення про НКРЗІ, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1067, НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань та функцій має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, законів про телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовий зв'язок, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Матеріали справи містять лист Державного підприємства "Український державний цент радіочастот" від 19 вересня 2017 року, в якому зазначена інформація стосовно дозволів на експлуатацію РЕЗ, а саме: №№АР-800090804-АР-80-0090807 від 01 квітня 2015 року з додатком - реєстраційна відомість №71945-1.

Також, матеріали справи містять лист Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08 вересня 2017 року №13812/9/26-15-12-05-16, яким останній звернувся з проханням до позивача надати інформацію щодо вжитих згідно чинного законодавства заходів до користувачів РЧР, які не сплачували, або сплачували рентну плату в неповному обсязі, та переліки яких було направлено до НКРЗІ.

Згідно Переліку користувачів радіочастотного ресурсу-платників рентної плати за користування радіокористувачів радіочастотного ресурсу України, які протягом шести і більше місяців не сплачували до бюджету рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України по м. Києву станом на 05 вересня 2017 року, відповідачем не сплачена рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України за період з 31 січня 2017 року по 05 вересня 2017 року.

Разом з цим, суд зазначає, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами. Згідно з приписами статей 57, 86 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов'язки, кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, враховуючи несплату відповідачем щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України (рентної плати) за період більше ніж шість місяців, а також відсутність підтвердження сплати податкового боргу відповідачем, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для анулювання відповідних дозволів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та докази, які містяться у матеріалах справи, а також усні та письмові доводи представників позивача та третьої особи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами статтями, 72 - 77, 205, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) - задовольнити.

2. Анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-31" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20 "Б", код ЄДРПОУ 31568879) дозволи на експлуатацію РЕЗ від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090804, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090805, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090806, від 01 квітня 2015 року №АР-80-0090807.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

повний текст рішення виготовлений 23.02.2017