Рішення

від 06.03.2007 по справі 2040-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2040-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

06.03.2007Справа №2-7/2040-2007

За позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” (95000, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 9/7)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” (98500, м. Алушта, вул. Красноармійська, 56, ідентифікаційний код 33423865)

Про стягнення 1190,58 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок”  звернулось в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” про стягнення 1190,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором №2375301/1.11252808 від 05.08.2005 р. зобов'язань по своєчасній та повній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв'язку, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” перед Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” станом на 08.02.2006 р. складає 114,27 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1070,91 грн., збір до Пенсійного фонду України у сумі 4,08 грн. та 1,32 грн. пені.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

05.08.2005 р. між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” (UMC) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” (Абонент) був укладений договір №2375301/1.11252808, п. 1.1 якого передбачено, що  UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.

П. 3.3 Договору передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Згідно з п. 1.1 Додаткової угоди №2074645 до договору про надання послуг мобільного зв'язку №2375301/1.11252808 від 05.08.2005 р. починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди сторонами та протягом 548 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного Договору та/або від цієї угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за Основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку. Проте, оплата за надані послуги Товариством з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” здійснювалась не в повному обсягу. Так, заборгованість відповідача станом на 08.02.2006 р. складає 114,27 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку та розрахунком до позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не надав суду доказів оплати ним заборгованості перед позивачем, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором №2375301/1.11252808 від 05.08.2005 р., через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” заборгованості у розмірі 114,27 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1.2 Додаткової угоди №2074645 забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії, до закінчення  строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 2,19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Проте, позивачем допущені певні помилки при розрахунку розміру штрафу.

Так, як вже було зазначено раніше, Додатковою угодою №2074645 передбачені дві умови для нарахування Абоненту штрафу:

- відмова Абоненту від Договору до закінчення його строку;

- дострокове припинення дії Договору;

Порядок відмови Абонента від договору передбачений п. 2.3.4 Договору, яким встановлено, що Абонент має право відмовитись від послуг та припинити дію цього Договору шляхом його розірвання після повного використання первинного авансу, внесеного Абонентом згідно з п. 1.3 цього Договору, письмово попередивши про це UMC за 7 календарних днів до припинення користування послугами. Для розірвання Договору за своєю ініціативою Абоненту необхідно особисто або через уповноваженого представника оформити заяву про розірвання Договору. У цьому разі кінцевий розрахунок здійснюється після закінчення останнього розрахункового періоду, на який припадає дата розірвання цього Договору.

Проте, позивач не надав суду доказів відмови відповідача від послуг, зокрема, відповідну письмову заяву.

Таким чином, штрафні санкції повинні розраховуватись починаючи з дня  дострокового припинення дії Договору до останнього дня строку, встановленого п. 1.1 Додаткової угоди №2074645.

Матеріали справи свідчать, що Договір був укладений між сторонами 05.08.2005 р. Дата припинення дії договору – 29.01.2006 р. Отже, кількість днів користування Абонентом послугами мобільного зв'язку складає 178 днів.

Таким чином, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” підлягає штраф у розмірі:

2,19 грн. х 370 днів (548 – 178) = 810,30 грн.

П. 4.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені. Ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” №1280-ІУ від 18.11.2003 р. встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що розмір пені у сумі 1,32 грн. обчислений позивачем на рівні однієї облікової ставки Національного банку України, тобто правомірно, через що вимоги ЗАТ „Український мобільний зв'язок” щодо її стягнення з відповідача підлягають задоволенню.

Згідно з п. 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.

П. 15-12 вказаного Порядку передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку (п. 15-14 Порядку).

Відповідно до п. 15-15 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ТОВ „Алуштинська м'ясна компанія” 4,08 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алуштинська м'ясна компанія” (98500, м. Алушта, вул. Красноармійська, 56, ідентифікаційний код 33423865) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) заборгованість за послуги мобільного зв'язку в розмірі 114,27 грн., пеню в сумі 1,32 грн., штраф у розмірі 810,30 грн., 4,08 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, 79,67 грн. державного мита та 92,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.