Рішення

від 01.03.2007 по справі 1806-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1806-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2007Справа №2-7/1806-2007

За позовом Закритого акціонерного товариства „Керкінітіда” (97420, м.Євпаторія, вул. Виноградна, 11, код ЗКПО 31075338)

До відповідача Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер” (м. Москва, вул. Снайперська, 12, кв. 26; м. Москва, Проїзд Черепанових, 26, будівля 6, ідентифікаційний код 40359768)

Про розірвання контракту та стягнення 25628,31 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Карлашенко О. М., предст., дов. від 08.09.2006 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Закрите акціонерне товариство „Керкінітіда” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер”, в якому просить розірвати укладений між сторонами контракт №1 від 06.09.2006 р. та додаткову угоду №1 від 18.10.2006 р., а також стягнути з Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер” заборгованість у розмірі 25628,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання контракту №1 від 06.09.2006 р. та додаткової угоди №1 від 18.10.2006 р. ЗАТ „Керкінітіда” були перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 25628,31 грн. в якості передплати. Проте, до часу подачі позову до суду відповідачем не здійснена поставка товару та не повернуті сплачені грошові кошти. Вказані порушення позивач вважає істотними, а тому просить суд розірвати контракт та додаткову угоду в порядку ст. 651 Цивільного кодексу України, та стягнути з відповідача сплачені кошти.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

06.09.2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Керкінітіда” (Покупець) та Закритим акціонерним товариством „Конкорд-мастер”  (Постачальник) був укладений контракт №01, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за номенклатурою та в кількості відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2 Контракту ціни на продукцію вказуються в додатках (специфікаціях) до цього Контракту. Ціни на продукцію можуть змінюватись за взаємною згодою сторін шляхом складання двосторонньої додаткової угоди.

П. 2.4 Контракту передбачено, що сума контракту складає 136064,00 російських рублів та включає в себе вартість товарів, тари, упаковки, маркировки, вантажних робіт, авіафрахт Москва-Сімферополь.

Згідно з п. 3.2 Контракту поставка продукції здійснюється протягом 7 днів з моменту отримання передплати.

Порядок оплати визначений п. 5.1 Контракту – 100% передплата здійснюється на підставі виставленого рахунку в розмірі згідно з підписаною сторонами специфікацією, яка є невід'ємною частиною Контракту.

26.10.2006 р. між сторонами за контрактом була укладена додаткова угода №1, якою п. 5. 1 Контракту №01 від 06.09.2006 р. був викладений в наступній редакції: „Порядок оплати: Покупець зобов'язується оплатити вартість насосу, коннектора, адаптера, вказаних в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту №01 від 06.09.2006 р. шляхом 100% передплати на підставі виставленого рахунку в сумі 122564 російських рублів. Суму в розмірі 13500 російських рублів, які є оплатою транспортних витрат (згідно специфікації) Покупець зобов'язується оплатити протягом трьох календарних днів до моменту відвантаження  продукції (насосу, коннектора, адаптера, вказаних в специфікації).

В п. 8.2 Контракту сторони передбачили, що у випадку, якщо вони не дійдуть згоди щодо будь-яких розбіжностей, спір, який виникає з цього контракту або пов'язаний з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Господарського суду  за містом укладення контракту. Сторони підтверджують, що в процесі розгляду та вирішення спору будуть застосовуватись норми чинного законодавства України. Правом, що регулює цей контракт, є матеріальне та процесуальне право України.

Відповідно до ст. 38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Більш того, ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що стороною, зобов'язаною сплатити гроші за Контрактом №01 від 06.09.2006 р., є Закрите акціонерне товариство „Керкінітіда”, яке розташоване за адресою: 97420, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 11, вказаний спор підлягає розгляду в Господарському суді АР Крим.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного контракту позивач перерахував на користь Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер” грошові кошти у розмірі 25628,31 грн. (еквівалент 136064,00 російських рублів), що підтверджується наступними платіжними документами:

- платіжне доручення №8 від 21.09.2006 р. на суму 122564,00 рублі;

- платіжне доручення №9 від 20.10.2006 р. на суму 13500,00 рублів.

Проте, матеріали справи свідчать, що до часу подачі позову до суду відповідачем свої зобов'язання по поставці продукції виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів виконання ним прийнятих на себе зобов'язань в частині поставки продукції на адресу позивача за контрактом №1 від 06.09.2006 р., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід мати на увазі, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Суд вважає, що допущені постачальником порушення умов договору та законодавства є істотними, оскільки в повній мірі позбавили позивача права на отримання сплаченої ним продукції та подальшого розпорядження нею.

За таких обставин, вимоги Закритого акціонерного товариства „Керкінітіда” щодо розірвання контракту №1 від 06.09.2006 р. та додаткової угоди №1 від 18.10.2006 р. суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Крім того, ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, враховуючи те, що контракт №1 від 06.09.2006 р. та додаткова угода №1 від 18.10.2006 р., є розірваними, а тому підстава для отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 25628,31 грн., відпала, вимоги Закритого акціонерного товариства „Керкінітіда” про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер” грошових коштів у розмірі 25628,31 грн. також підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати контракт №1 від 06.09.2006 р. та додаткову угоду №1 від 18.10.2006 р., які були укладені між Закритим акціонерним товариством „Керкінітіда” (97420, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 11, код ЗКПО 31075338) та Закритим акціонерним товариством „Конкорд-мастер” (м. Москва, вул. Снайперська, 12, кв. 26; м. Москва, Проїзд Черепанових, 26, будівля 6, ідентифікаційний код 40359768).

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Конкорд-мастер” (м. Москва, вул. Снайперська, 12, кв. 26; м. Москва, Проїзд Черепанових, 26, будівля 6, ідентифікаційний код 40359768) на користь Закритого акціонерного товариства „Керкінітіда” (97420, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 11, код ЗКПО 31075338) грошові кошти у розмірі 25628,31 грн.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.