Рішення

від 23.02.2018 по справі 826/7987/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2018 року № 826/7987/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного

управління ДФС у м. Києві

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест проджект ЛТД

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецбуд 1

про визнання договору недійсним,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест проджект ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецбуд 1 , в якій просить суд визнати недійсним договір від 05.01.2015 №05/01-15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою Суду від 22.05.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року у справі № 759/1503/16-к засновника та директора TOB Інвест Проджект Лтд ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому, узгоджене сторонами покарання у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що правочин, який мав місце між відповідачами, за наслідком вчинення якого було складено ряд податкових накладних на суму 1 429 000 грн. з ПДВ, має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі вимог ч. 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів в судові засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судових засідань, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертались.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2015 року ТОВ Інвест Проджект ЛТД (постачальник, продавець) було виписано на користь ТОВ Укрспецбуд1 (отримувач, покупець) податкові накладні № 105, 15, 14, 16 на загальну суму 1 429 900 грн., з яких 238 166,66 грн. ПДВ.

Вказані накладні, згідно наявних у них даних, були складені ОСОБА_1. В графі Вид цивільно-правового договору у вказаних податкових накладних, зазначено Договір про виконання робіт від 05.01.2015 №05/01-15.

Підставою для звернення до суду контролюючого органу, став вирок Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року у справі № 759/1503/16-к, яким засновника та директора TOB Інвест Проджект Лтд ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).

Згідно з пп. 20.1.30 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі, подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Недійсність правочину визначено статтею 215 ЦК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання Суду, наявність податкових накладних, виписаних ТОВ Інвест Проджект ЛТД на користь ТОВ Укрспецбуд1 , є підтвердженням факту існування договірних відносин між сторонами, що також випливає з сутності податкової накладної та підстав її складання.

Так, відповідно до системного аналізу п.201.1 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 ПК України, згідно яких, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п. 14.1.185, та 14.1.191 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу, під постачанням товарів розуміється, будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто факт укладення правочину.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

При цьому, згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На переконання суду, статус фіктивного підприємства, встановленого в рамках кримінальної справи за ст. 205 КК України, не є єдиною підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

Так, ст. 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів:

- ті що порушують публічний порядок і є нікчемними;

- ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства і є оспорюваними, недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах установлених законом (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 по справі №21-422а 14.

Так, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року у справі № 759/1503/16-к, засновника TOB Інвест Проджект Лтд ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво)

Даним вироком було встановлено, що на початку 2015 року, приблизно в січні, більш точну дату у ході проведення досудового розслідування встановити не надалося за можливе, ОСОБА_1 познайомився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка зважаючи на тяжкий матеріальний стан ОСОБА_1, запропонувала останньому придбати шляхом перереєстрації на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності TOB Інвест Проджект Лтд (код за ЄДРПОУ 39468304).

Реалізуючи спільний умисел на вчинення фіктивного підприємництва, ОСОБА_1 умисно, не маючи наміру в подальшому після перереєстрації підприємства вести фінансову-господарську діяльність, а також приймати будь-яку участь в діяльності підприємства, за невстановлених слідством обставин передав невстановленій досудовим розслідуванням особі оригінал свого паспорту серії КС 500739, виданий Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 для здійснення дій з перереєстрації TOB Інвест Проджект Лтд на його ім'я.

У подальшому, 21 січня 2015 року, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, достовірно знаючи про відсутність у нього коштів і майна, які необхідні для придбання товариства, а також фінансових можливостей для проведення господарської діяльності (придбання товару, оренди офісного та складського приміщень тощо), не маючи освіти і досвіду для ведення фінансово-господарської діяльності, виконуючи відведену йому роль у придбанні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи, за грошову винагороду, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори за адресою: м. Київ, вул. Верхня, будинок № 3, в присутності приватного нотаріуса Смекалкіна Сергія Олександровича, який не був обізнаний про незаконність його дій, з метою придбання підписав як засновник статут TOB Інвест Проджект Лтд , відповідно до якого перереєстрував на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про що приватним нотаріусом здійснено відповідний запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2370.

Вказаний статут ОСОБА_1 в той же день передав невстановленим слідством особам для подальшої реєстрації підприємства в державних органах.

Після перереєстрації TOB Інвест Проджект Лтд ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угоди фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні і установчі документи підприємства передав невстановленій досудовим розслідуванням особі, що надало змогу останній вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_1 як директора TOB Інвест Проджект Лтд необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи даного підприємства по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідають дійсності та надали змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа використала печатку, статутні документи та реквізити TOB Інвест Проджект Лтд для відображення в податковій та бухгалтерській звітності підприємства і його контрагентів операцій, які не відповідають дійсності.

Тобто, оспорюваний правочин вчинено поза волею номінального директора ТОВ Інвест Проджекс Лтд ОСОБА_1, оскільки останній вказав, що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався, що, на переконання Окружного адміністративного суду міста Києва є підставою для визнання договору № 05/01-15 від 05.01.2015 недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 №826/9650/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39513550, адреса: 03115, м.Київ, ВУЛ. ВЕРХОВИННА, будинок 9) задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 05.01.2015 №05/01-15, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Проджект ЛТД (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39468304, адреса: 03164, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс 2) і Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецбуд1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34930233, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 14, офіс 16/27).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович