Постанова

від 14.05.2007 по справі 3868-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3868-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.05.2007Справа №2-19/3868-2007А

За позовом – Джанкойської ОДПІ, м.Джанкой АР Крим.

До відповідача – СТОВ «Україна», с.Просторне Джанкойського району АР Крим.

Про стягнення 184251,00 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Попова С.В., нач. юрид. відділу, довіреність № 1 від 09.01.2007 р.

Від відповідача – Стебліна О.Б., представник, довіреність б/н, б/д.

Суть спору:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 184251,00  грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 18244,3 грн. та орендну плату за землю у сумі 166006,3 грн.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги визнає частково та просить штрафні санкції в сумі 51850,79 грн. відмінити у зв'язку із складним фінансовим становищем.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники позивача та відповідача відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень  Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін були вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

СТОВ «Україна» зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності 26.04.2000 року Управлінням економіки Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.5).

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається    на   відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі,  не може самостійно надати  докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.  Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин, на  які  вона  посилається,  суд  вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує також принцип верховенства права.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов'язані діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14.09.2006 р. Джанкойською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку Сільськогосподарського ТОВ «Україна» з питань сплати фіксованого сільськогосподарського податку за період з 02.10.2005 р. по 06.09.2006р., орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної ділянки за податковий період 30.05.2005 р. по 21.08.2006 р., про що складено акт  № 1672/15-3/03760007 від 14.09.2006 р. (а.с.50-58).

Відповідно до розрахунку заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку  складає 18244,22 грн, заборгованість по орендній платі за земельну ділянку складає 114156,43 грн., фінансові санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю складає 48873,57 грн. (а.с.62-63).

Спеціальним Законом з питань оподаткування, що встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборах (обов'язковим платежам), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, вживаних до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями).

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачені у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він оспорює суму боргу, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню.   

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Стягнути з ТОВ «Україна», Джанкойський район (96170, АР Крим, Джанкойський район, с. Просторне, вул. Первомайська, 5, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 03760007) на користь бюджету ( р/р 31418530700112 УДК в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740824, МФО 824026 місцевий бюджет Джанкойського району, код 16040100) 18244,3 грн. фіксованого сільськогосподарського  податку.

·          Стягнути з ТОВ «Україна», Джанкойський район (96170, АР Крим, Джанкойський район, с. Просторне, вул. Первомайська, 5, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 03760007) на користь бюджету ( р/р 33215812700105 УДК в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740824, МФО 824026 місцевий бюджет Джанкойського району, код 13050200) 114156,43 грн. орендної плати за землю, 51850,79 грн. штрафних санкцій.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошена у судовому засіданні 14.05.2007 року у 11 год. 55 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.