Рішення

від 20.02.2018 по справі 914/1171/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018р. Справа №914/1171/17

За позовною заявою: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак Яворів» , м. Яворів, Львівська область, Україна

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техно Кап» , м. Краснодар, Російська Федерація

про: стягнення 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність б/н від 01.10.2016р.)

Від відповідача: не з'явився.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак Яворів» , м. Яворів, Львівська область, Україна до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техно Кап» , м. Краснодар, Російська Федерація про стягнення 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.06.2017р.

З підстав викладених в ухвалі суду від 29.06.2017р. розгляд справи відкладено на 01.08.2017р.

Ухвалою суду від 01.08.2017р. зупинено провадження у справі №914/1171/17 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання щодо ТзОВ «Техно Кап» . Розгляд справи призначено на 13.02.2018р.

23.10.2017р. від Головного територіального управління юстиції у Львівській області на адресу суду поступив лист №20498/0/1-17/07-05 від 18.10.2017р. для відома суду про скерування судового доручення в Головне управління Міністерства юстиції Російської Федерації.

З 15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до яких суд здійснюватиме розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження .

13.02.2018р. ухвалою суду поновлено провадження у справі №914/1171/17.

Ухвалою від 13.02.2018р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2018р. підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

В судові засідання від 13.02.2017р. та від 20.02.2018р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

23.05.2016р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №23/05/2016, відповідно до п. 1.1 якого, позивач зобов'язувався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати кроненкорки pry-off, twist-off для закупорювання пляшок на умовах передбачених договором.

У п.п. 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що оплата за Товар здійснюється протягом 60 днів з дати оформлення рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на валютний рахунок Позивача.

Кількість відправленого товару повинно підтверджуватися СМR, складеною позивачем на кожну партію товару. СМR є невід'ємною частиною договору (п. 5.1 договору).

Пунктом 1.7 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р. По закінченню вказаного строку договір може бути продовжений на один рік по згоді сторін.

На виконання умов договору позивач відправив товар на загальну суму 12 180,00євро, що підтверджується копіями наступних документів, які долучені до матеріалів справи (оригінали оглянуто в судовому засіданні): міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 032049 від 10.02.2017р, рахунком-фактурою№005/23/05/2016 від 08 лютого 2017 року, митною декларацією №209000021/2017/000759 від 10.02.2017р.

Як зазначив позивач, жодних претензій від відповідача щодо поставки товару не надходило.

За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань повністю не виконав, за поставлений товар у визначений контрактом термін не розрахувався.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак Яворів» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі стягнення 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» , суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Окрім цього, у ч.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Так, у п. 10.1 договору встановлено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають по даному договору чи у зв'язку з ним, в тому числі стосовно його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в господарському суду Львівської області.

Відтак, вказаний спір підсудний господарському суду Львівської області.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки №23/05/2016 від 23.05.2016р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 032049 від 10.02.2017р, рахунком-фактурою№005/23/05/2016 від 08 лютого 2017 року, митною декларацією №209000021/2017/000759 від 10.02.2017р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні). Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті утворилась заборгованість в розмірі в сумі 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73,74,76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техно Кап» (350020, Російська Федерація, м. Краснодар, вул. Рашпілєвськая, 168/1, ІПН/КПП 23082176277230801001, ОГРН 1152308003649) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак Яворів» (81000, Україна, Львівська область, м. Яворів, вул. Маковея, 62, ідентифікаційний код 35413712) 12 180,00євро, що по курсу НБУ станом на 12.06.2017р. становить 355 534,20 грн. та 5334,30грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 26.02.2018р.

Суддя Ділай У.І.