Рішення

від 22.02.2018 по справі 911/3812/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа № 911/3812/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Пресліцького Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Поліське лісове господарство

до Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест

про стягнення 146 061, 28 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 146 061, 28 грн. заборгованості за одержану необроблену деревину.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 08.02.2018 та витребувано у сторін певні документи.

02.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі (вх. № 2312/18 від 02.02.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 22.02.2018.

Присутній у судовому засіданні 22.02.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Крім того, представник позивача в усному порядку заявив про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що в ухвалах господарського суду Київської області від 12.01.2018 та від 08.02.2018 було визначено, що учасники процесу повинні заяви та клопотання подавати до суду в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 169 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору, зокрема, позовною заявою, позивач подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.

Пунктом 16 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат.

Проте, позивачем будь-яких письмових заяв чи клопотань щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою чи після її подання до суду не подавалося, а тому вказана вимога позивача, яка заявлена в усній формі під час судових дебатів не може бути задоволена.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.02.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами неодноразово укладалися договори купівлі-продажу необробленої деревини, зокрема, договір купівлі-продажу необробленої деревини № 19 ПЛ/П від 26.02.2016, договір № 19/1 від 26.02.2016, договір купівлі-продажу необробленої деревини № 34 ПЛ/П від 16.06.2016, договір купівлі-продажу необробленої деревини № 69 ПЛ/П від 07.09.2016, договір купівлі-продажу необробленої деревини № 108 ПЛ/П від 14.12.2016, договір № 149 ПЛ/П від 29.12.2016 та договір купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017.

Так, 09.03.2017 між сторонами укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017, за умовами якого, за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі другого кварталу 2017 року, який відбувся 09.03.2017, позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3 договору товаром по цьому договору є необроблена деревина, реалізована під час аукціону та стандартизована в лоти, деталізована інформація про які зафіксована в Специфікації, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.4 договору відповідач здійснює оплату товару у вигляді 100 % передоплати вартості кожної партії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом трьох банківських днів з дати їх отримання. При відвантаженні товару залізничним транспортом відповідач додатково сплачує позивачу вартість послуг по перевезенню товару залізничним транспортом, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що сума гарантійного внеску, перерахована відповідачем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини, перераховується позивачу в якості частини оплати за проданий товар.

Відповідно до п. 3.2 договору позивач передає товар у власність відповідача за умовами франко-склад позивача відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору під час передачі товару позивач надає відповідачу наступні документи: товарно-транспортну (залізничну) накладну, рахунок-фактура.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою передачі товару позивачем та прийому його відповідачем (дата поставки) вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 3.5 договору перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 4.1.1 договору позивач має право на своєчасне отримання грошових коштів за проданий товар відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплатити позивачу грошові кошти в якості оплати за товар на умовах та способом, передбаченими цим договором; своєчасно та в повному обсязі прийняти товар від позивача відповідно до цього договору; нести відповідальність за порушення умов цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на біржі.

Згідно з п. 7.2 договору даний договір діє з 01.04.2017 по 30.06.2017, якщо інше не узгоджено сторонами.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Специфікацією до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 сторони визначили лоти, назву, породу, сорт, діаметр, довжину, кількість, ціну, загальну вартість товару та умови поставки.

На виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 позивач по товарно-транспортних накладних серії КВБ № 243146 від 13.03.2017 на суму 28 189, 67 грн., № 570634 від 15.03.2017 на суму 47 544, 00 грн., № 282899 від 31.03.2017 на суму 48 046, 33 грн., № 264241 від 07.04.2017 на суму 37 379, 06 грн., № 264259 від 10.04.2017 на суму 35 164, 73 грн., № 282969 від 27.04.2017 на суму 34 692, 69 грн., № 243447 від 03.05.2017 на суму 36 054, 78 грн., № 264391 від 17.05.2017 на суму 35 846, 74 грн., № 264423 від 29.05.2017 на суму 35 570, 60 грн., № 571084 від 29.05.2017 на суму 37 110, 94 грн., № 243603 від 30.05.2017 на суму 36 514, 57 грн., № 243634 від 06.06.2017 на суму 35 448, 65 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 447 562, 76 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 35 від 06.03.2017, № 48 від 06.04.2017, № 52/1 від 03.05.2017 та № 59/1 від 06.06.2017, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано рахунки-фактури, що виставлялися відповідачу на оплату товару, а саме: рахунки-фактури № 22 від 10.03.2017, № 35 від 05.04.2017, № 47 від 28.04.2017, № 57 від 01.06.2017, № 22 від 10.03.2017, № 35 від 05.04.2017, № 47 від 28.04.2017 та № 57 від 01.06.2017.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме на суму 222 348, 25 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Також позивачем в рахунок оплати по договору купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 було зараховано переплату, що була здійснена відповідачем за попереднім договором купівлі-продажу необробленої деревини № 108 ПЛ/П від 14.12.2016, у розмірі 79 153, 23 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 302 від 24.10.2017 про сплату існуючої заборгованості за переданий товар згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 у розмірі 146 061, 28 грн. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем до суду надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 03.11.2017, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частино 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2016 по 01.09.2017, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест перед Державним підприємством Поліське лісове господарство складає 146 061, 28 грн. Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 146 061, 28 грн. заборгованості за одержану необроблену деревину згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини № 370/09-10.03.2017 від 09.03.2017 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Поліське лісове господарство задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест (07811, Київська область, Бородянський район, село Нове Залісся, вулиця Кримська, будинок 2-В, ідентифікаційний код - 37924877) на користь Державного підприємства Поліське лісове господарство (07024, Київська область, Поліський район, село Радинка, вулиця Миру, будинок 48, ідентифікаційний код - 00992125) 146 061 (сто сорок шість тисяч шістдесят одна) грн. 28 коп. - заборгованості за одержану необроблену деревину та 2 190 (дві тисячі сто дев'яносто) грн. 92 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.02.2018.

Суддя Т.В. Лутак