Рішення

від 19.02.2018 по справі 914/2737/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018р. Справа № 914/2737/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА» , с. Байківці Тернопільської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬТА-ЛЬВІВ» , м. Львів

про стягнення передоплати та штрафу.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬТА-ЛЬВІВ» про стягнення передоплати та штрафу.

Ухвалою суду від 02.01.2018 справу № 914/2737/17 було відкрито за правилами спрощеного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2018. Представник позивача в судове засідання 29.01.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав, крім того, подав клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з явкою в судове засідання представника позивача у розмірі 276, 98 грн. Представник відповідача в судове засідання 29.01.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання. З метою повного та всестороннього з'ясування обставин справи та для надання можливості відповідачу подати всі докази, якими він обгрунтовує свою правову позицію, суд постановив відкласти розгляд справи на 19.02.2018.

Представник позивача в судове засідання 19.02.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав, через канцелярію суду подав клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з явкою представника позивача у судове засідання 29.01.2018 в розмірі 237, 94 грн. Представник відповідача в судове засідання 19.02.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав письмове пояснення по суті спору.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 19.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА» (надалі - позивач, покупець) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬТА-ЛЬВІВ» (надалі - відповідач, постачальник) про стягнення суми сплаченої передоплати за невиконані роботи у розмірі 100 492, 80 грн та сплату штрафу у розмірі 47 942, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2017 між сторонами у справі було укладено договір № 20/03 (надалі-договір), згідно з яким ТОВ Ольта-Львів було зобов'язане здійснити поставку товару і виконати роботи з монтажу товару (резервуарів для зберігання води) на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Князя Володимира Великого, 29Е (надалі - об'єкт).

Відповідно до п. 5.1. договору, товар повинен бути підготовлений постачальником та вивезений на територію покупця у термін 15 календарних днів від дня отримання попередньої оплати від покупця. Відповідно до п.5.2. договору, роботи по монтажу товару повинні бути виконані протягом 1 (одного) місяця з моменту здійснення поставки товару та виконання підготовчих робіт покупцем.

Згідно з п.3.3. договору, загальна сума договору становить: 479 424, 00 грн в тому числі ПДВ 20% - 79 904, 00 грн.

В пункті 6.1. зазначено, що покупець проводить попередню оплату в розмірі 70% від загальної суми договору.

Як стверджує позивач, попередня оплата в розмірі 70% від загальної суми договору, а саме 335 596, 80 грн була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ Ольта-Львів згідно з рахунком від 20.03.2017 № 1, виставленим ТОВ Ольта-Львів , що підтверджується платіжним дорученням від 28 березня 2017 № 26.

Товар (резервуари для зберігання води) був поставлений у строк передбачений умовами договору, а саме 11 травня 2017 року на загальну суму 354 960, 00 грн.

Підготовчі роботи позивачем завершені 03.07.2017. Таким чином, як стверджує позивач, термін виконання відповідачем робіт із монтажу товару, який передбачений у п.5.2. договору закінчився 03.08.2017. Відповідач не виконання робіт із монтажу товару.

Позивачем було здійснено доплату у розмірі 25% від загальної суми договору, а саме суми у розмірі 119 856, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2017 № 2, проведеним згідно з рахунком від 20.03.2017 № 1. Таким чином, позивач стверджує, що він оплатив 95 % від загальної суми договору, а решта 5% мали бути оплачені після належного виконання відповідачем робіт у повному обсязі та підписання акту виконаних робіт.

ТОВ Ольта-Львів було зареєстровано податкові накладні від 28.03.2017 та від 31.07.2017 на загальну суму 455 856, 00 грн., однак роботи так і не були виконані, а відповідно акти виконаних робіт не подавались на затвердження, внаслідок чого позивач змушений був залучити до виконання робіт іншого підрядника - ТзОВ Калушстальбуд .

У зв'язку з невиконанням робіт по монтажу товару, позивач 30.08.2017 надіслав на адресу відповідача претензію № 2810 із вимогами про закінчення робіт на об'єкті та сплати пені. Дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Станом на 13.10.2017 прострочення терміну виконання робіт складало 70 календарних днів у зв'язку з цим, 13.10.2017 ТОВ СЕ Борднетце-Україна надіслало лист до відповідача вих. №3323 про розірвання договору і з вимогою повернення суми сплаченої передоплати і сплати неустойки.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви сума передоплати не повернута, штраф не сплачено. З огляду на це, просить суд стягнути з відповідача 100 492, 80 грн боргу, штраф у розмірі 10 % від загального розміру договору та відшкодувати судові витрати.

Позиція відповідача.

Відповідач у поясненні на позов зазначає, що товариство готове повернути передоплату за невиконані роботи у розмірі 100 492, 80 грн. Дані кошти були зараховані відповідачем як помилково надіслані. Відповідач зазначає, що договір зі змінами був підписаний неуповноваженим представником товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, 20.03.2017 між сторонами у справі було укладено договір № 20/03, згідно з яким ТОВ Ольта-Львів було зобов'язане

здійснити поставку товару і виконати роботи з монтажу товару на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Князя Володимира Великого, 29Е.

Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; згідно положень статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу; кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому еквіваленті.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові проведені роботи. Оплата робіт здійснюється відповідно до встановленої договором ціни.

Судом встановлено, що в укладеному сторонами договорі наявні умови, які є істотними для договорів купівлі-продажу та поставки, а саме: ціна, специфікація, комплектація, кількість, умови та строки поставки товару, об'єми та строки виконання робіт. З огляду на вищенаведене, за своєю правовою природою даний договір є змішаним договором із елементами договорів поставки та підряду.

Відповідно до п. 5.1. договору, товар повинен бути підготовлений постачальником та вивезений на територію покупця у термін 15 календарних днів від дня отримання попередньої оплати від покупця.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що роботи по монтажу товару повинні бути виконані протягом 1 (одного) місяця з моменту здійснення поставки товару та виконання підготовчих робіт покупцем.

Згідно з п. 3.3. договору, загальна сума договору становить: 479 424, 00 грн в тому числі ПДВ 20% - 79 904, 00 грн.

В пункті 6.1. зазначено, що покупець проводить попередню оплату в розмірі 70% від загальної суми договору.

Як вбачається із платіжного доручення від 28 березня 2017 № 26 позивачем була проведена попередня оплата в розмірі 70% від загальної суми договору, а саме сума в розмірі 335 596, 80 грн була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ Ольта-Львів згідно з рахунком від 20.03.2017 № 1, виставленим ТОВ Ольта-Львів .

Товар був поставлений відповідачем 11 травня 2017 року на загальну суму 354 960, 00 грн у термін передбачений умовами договору.

Підготовчі роботи позивачем завершені 03.07.2017. Таким чином, термін виконання відповідачем робіт із монтажу товару, який передбачений у п. 5.2. договору закінчився 03.08.2017. Натомість, відповідач, в порушення умов договору не виконав роботи з монтажу товару загальною вартістю 124 464, 00 грн.

Позивачем було здійснено доплату у розмірі 25% від загальної суми договору, а саме суми у розмірі 119 856, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2017 № 2, проведену згідно з рахунком від 20.03.2017 № 1, який був виставлений відповідачем.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позивач оплатив 95 % від загальної суми договору, решта 5% мали бути оплачені після належного виконання відповідачем робіт у повному обсязі та підписання акту виконаних робіт.

У зв'язку з невиконанням робіт по монтажу товару, позивач 30.08.2017 було надіслав на адресу відповідача претензію № 2810 із вимогами про закінчення робіт на об'єкті та сплати пені. Дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Станом на 13.10.2017 прострочення терміну виконання робіт складало 70 календарних днів, у зв'язку з цим, 13.10.2017 позивач надіслав лист до відповідача вих. № 3323 про розірвання договору та з вимогою повернення суму сплаченої передоплати і сплатити неустойки.

Однак, відповідач суми передоплати не повернув, штраф не сплатив, роботи передбачені у договорі не виконав, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Вищенаведені факти відповідачем не спростовуються. Відповідач у поясненні на позов підтверджує факт невиконання робіт у розмірі 100 492, 80 грн, оскільки товариство не має відповідних дозволів на проведення робіт (підключення) з вибухонебезпечними резервуарами. Дані кошти були зараховані відповідачем як помилково надіслані, однак доказів повернення позивачу вказаних коштів, як помилково надісланих, відповідачем не представлено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не представлено доказів виконання робіт передбачених договором чи повернення передоплати на суму 100 492, 80 грн, вказані кошти, які були перераховані позивачем як передоплата для виконання робіт відповідачем, підлягають поверненню, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вважає обгрунтованими доводи відповідача про те, що умови договору зі сторони відповідача узгоджувалися неуповноваженою ним особою, оскільки договір та додатки до договору підписані директором відповідача ОСОБА_2, договір прийнятий до виконання відповідачем та частково виконаний, оплата проведена позивачем прийнята відповідачем та в частині невиконаних робіт позивачу не повернена.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 47 942, 00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України. Так, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3. договору у випадку прострочення поставки товару/ виконання робіт понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дати отримання письмової вимоги або претензії покупця повернути останньому суму сплаченої передоплати та сплатити додатково штраф у розмірі 10% від загальної суми договору.

Загальна сума, згідно з п. 3.3. договору, становить 479 424, 00 грн.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, нарахованого позивачем з врахуванням положень п. 9.3. договору, зважаючи на відсутність належних доказів причин невиконання відповідачем узгоджених сторонами робіт, вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 47 942, 00 грн обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які включають судовий збір у розмірі 2 226, 52 грн та витрати позивача, що пов'язані з явкою його представника до суду (два засідання) у розмірі 514, 92 грн. Вищевказані вимоги обгрунтовуються тим, що позивач поніс додаткові витрати, що пов'язані із явкою його представника в Господарський суд Львівської області, що є територіально віддаленим від місцезнаходження позивача, а саме витрати пов'язані із переїздом залізницею та добові витрати на відрядження його представників.

Стаття 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ст. 124 ГПК України).

Позивачем в резолютивній частині позовної заяви було заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, що складаються із судового збору та витрат позивача та його представників, що пов'язані із явкою до суду.

Одним із принципів господарського судочинства, що зазначені в ст. 2 ГПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Таким чином підлягають до відшкодування з відповідача витрати позивача, що пов'язані з явкою його представника до суду у загальному розмірі 514, 92 грн.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 124, 129, 231, 236-241, 331, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЬТА-ЛЬВІВ (79060, м. Львів, вул. Наукова, 34/147, код ЄДРПОУ 38665730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА (47711, Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Байківці, вул. 15 квітня, буд. 7, код ЄДРПОУ 34419383) суму в розмірі 151 175, 44 грн, з яких:

- 100 492, 00 грн передоплати;

- 47 942, 00 грн штрафу;

- 2 226, 52 грн судового збору;

- 514, 92 грн інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.02.2018.

Суддя Манюк П.Т.