Рішення

від 23.02.2018 по справі 922/112/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2018 р.Справа № 922/112/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін розгляд справи:

за позовом Приватного підприємства "Поляра-Хім" (61070, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Схід-сервіс" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12) про стягнення 27000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області Приватним підприємством "Поляра - Хім" 22.01.2018 подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Схід - Сервіс" заборгованості у розмірі 31000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/112/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "Поляра - Хім" відповідно до видаткової накладної № 1608 від 11.09.2015 р. поставило ТОВ "ВП Схід - Сервіс" товар (клей полівінілацетатний марки 51 П) на загальну суму 74000,00 грн., у тому числі ПДВ, проте товар оплачено частково, у зв'язку із чим, заборгованість за поставлений товар склала 31000,00 грн.

06.02.2018 до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області від ПП "Поляра - Хім" надійшла заява про зменшення позовних вимог (за вх. №3264), в якій позивач, посилаючись на добровільну сплату відповідачем заборгованості у розмірі 4000,00 грн., зменшує розмір заявленої до стягнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27000,00 грн., а також судові витрати: за сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стаття 46 Господарського процесуального кодексу України визначає права та обов'язки сторін. Так, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на те, що заяву про зменшення розміру позовних вимог було подано позивачем 06.02.2018, тобто, до початку першого судового засідання, у даному спрощеному позовному провадженні, а також враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає вказану заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається даний спір є - 27000,00 грн.

Ухвала господарського суду Харківської області від 24.01.2018 (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) повернулась на адресу Суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 24.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 24.01.2018 р., на адресу Суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/112/18 розглядається Судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

У відповідності до видаткової накладної № 1608 від 11.09.2015, позивач - Приватне підприємство "Поляра - Хім" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ВП Схід - Сервіс" (відповідачу) товар (клей полівінілацетатний марки 51 П) у кількості 2.000 кг на суму 74000,00 грн., у тому числі 12333,33 грн. ПДВ (т.с. І а.с. 11). Відповідач товар від позивача отримав, про що свідчить підпис на вищевказаній видатковій накладній, який скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Схід - Сервіс".

Разом з тим, відповідачем в порушення своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару, оплату за отриманий товар позивачу здійснено частково, а саме, 08.04.2016 р. перераховано заборгованість у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із наявною заборгованістю, 25.05.2016 позивач направив на адресу відповідача грошову вимогу за вих. № 25/1 від 25.05.2016 з вимогою сплатити на свою користь грошові кошти у розмірі 69000,00 грн. за поставлений товар за видатковою накладною №1608 від 11.09.2015 у семиденний строк з дня пред'явлення даної вимоги на зазначені позивачем у вимозі банківські реквізити (т.с. І а.с. 12-13).

Позивачем суду повідомлено, що в подальшому, в період з травня 2016 року по жовтень 2017 року, відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 38000,00 грн., після звернення позивачем з даним позовом до господарського суду відповідачем сплачено 4000,00 грн.

З врахуванням вищенаведених обставин, заборгованість ТОВ "ВП Схід - Сервіс" за отриманий товар згідно видатковою накладної № 1608 від 11.09.2015 складає 27000,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за отриманий товар згідно видаткової накладної № 1608 від 11.09.2015.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 1608 від 11.09.2015 свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на вищенаведене, сума боргу в розмірі 27000,00 грн. підтверджена видатковою накладною № 1608 від 11.09.2015, та визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27000,00 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов'язані із правничою допомогою у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У даному разі, судом враховано те, що дана справа не є складною, більш того, провадження у справі № 922/112/18 здійснювалось за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обсяг реально виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) дослідити у даному разі неможливо, оскільки акти надання послуг в якому зазначається обсяг та вартість робіт Суду не надано, тоді, як умовами п. 4.2. договору про надання правничої допомоги від 16.01.2018 ПП "Поляра - Хім" та Адвокатське бюро "Олексія Циганенко" передбачили та встановили, що за результатами надання послуг між сторонами підписується акт надання послуг, в якому зазначається обсяг та вартість.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У даному разі, на підтвердження понесених витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем подано: договір про надання правничої допомоги від 16 січня 2018 року, ордер серія ХВ №000013 та копію платіжного доручення №6630 від 05.02.2018 на суму 2000,00 грн. При цьому, як вбачається з призначення платежу, передплата за правничу допомогу адвокатському об'єднанню "Олексія Циганенко" здійснено відповідно до договору від 18.01.2018.

Отже, з призначення платежу не вбачається, що надане позивачем платіжне доручення від 05.02.2018 стосується суми, сплаченої ПП "Поляра-Хім" за послуги адвоката, пов'язаних саме із наданням правової допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2018 р. при розгляді даної справи №922/112/18, тому правомірність заявленої до стягнення з відповідача суми на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн. не підтверджується долученими до справи документами, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про покладення на відповідача витрат, пов'язаних із правничою допомогою.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 20, 73, 74, 76-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Схід - Сервіс" (адреса: 61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12, код ЄДРПОУ 34859067, рах. 26000052328953 в ХГРУ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 351533) на користь Приватного підприємства "Поляра - Хім" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Старошишківська, б. 7, кв. 39, код ЄДРПОУ 36455821, рах. 26004060566231 в ХГРУ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 351533) - 27000,00 грн. заборгованості; 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_1