Постанова

від 07.02.2018 по справі 461/5656/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11116/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Дробота М.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Рибак Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2017 в справі №461/5656/17 за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил (суддя І інстанції - Лялюк Є.Д., місце ухвалення: м. Львів, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 09.10.2017),

встановив:

ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1779/20900/17, винесену в.о. заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Скоромним Я.І. від 31 липня 2017 року, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - на суму 488072,10 грн.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що під час митного оформлення товару в митного органу не виникало жодних сумнівів щодо митної вартості товару та було випущено такий у вільний обіг, що свідчить про завершення митного оформлення товару. Крім того, заявлена позивачем у митних деклараціях митна вартість відповідає тій вартості, що зазначена у інвойсах, погоджених сторонами. Вважає, що суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, однак відповідач не довів наявність такої .

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач вказує на безпідставність посилань митного органу на вартість товару, вказану в експортних деклараціях, оскільки такі оформлені не фірмою High Yield Goods LP , яка є стороною контракту, а фірмою Baltic Wood s.a . Натомість взаємовідносини між вказаними фірмами та ТзОВ Інотрейд не з'ясовувалися.

Відповідач, в свою чергу, подав письмові пояснення у справі, в яких зазначає, що при притягненні до адміністративної відповідальності позивача, митний орган діяв у відповідності до вимог закону та правильно визначив суб'єкта такої відповідальності, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 459 МК України такими є, при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Крім того, компанія Baltic Wood s.a відповідно до міжнародних експортних декларацій, отриманих від митної адміністрації Польщі, вказана відправником товару, яка здійснила замитнення товару.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

Львівською митницею ДФС 16.03.17 за № 6505/7/99-99-19-01-04-17 (від 17.03.17 вх. 8907/8/13-70-19) отримано лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, згідно з яким від митної адміністрації Польщі отримано відповідь на запит щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення за митними деклараціями від 19.10.2016 № 209000019/2016/028998, від 30.11.2016 № 209000019/2016/035935 - товару вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні , який було ввезено на митну територію України на адресу ТзОВ ІНОТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40505092, місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Коновальця, 99А, офіс 35). Продавець Baltic Wood s.a. (38-200 Jasloul. Fabryczna, 6A).

Так, за МД № 209000019/2016/028998 від 19.10.2016 задекларована митна вартість становить 8371,38 дол.США, в гр.22 експортної декларації № 16PL404010E0087072 зазначена вартість 25187,54 Євро (за курсом НБУ 710575,51 тис.грн.), тобто сума недоборів становить 99148,08 грн.

За МД № 209000019/2016/035935 від 30.11.2016 задекларована митна вартість становить 4573,56 дол. США, в гр.22 експортної декларації № 16PL404010E0099903 зазначена вартість 16065,98 Євро (за курсом НБУ 434968,70 тис.грн.), тобто сума недоборів становить 63542,62 грн.

Відповідно до службової записки УАМП від 29.03.17 № 746/13-70-19/46 загальна сума недоборів митних платежів за вище наведеними митними деклараціями становить 162690,70 грн.

На підставі зазначеного, 31.07.2017 року в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника УПМП Скоромного Я.І. винесено постанову у справі про порушення митних правил №1779/20900/17, відповідно до якої ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, на суму 488 072, 10 грн.

Вважаючи зазначену вище постанову протиправною, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, керувався тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджений належними доказами, а дії відповідача ґрунтуються на відповідних нормах чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з наступних мотивів.

Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ст.485 МК України порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Відповідач при митному оформленні товару за деклараціями, які використовує як докази скоєння правопорушення, не звертався до позивача з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ч.3 ст.53 МК України.

Згідно з ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.

Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст. 55 цього Кодексу.

Позивачем, як посадовою особою ТзОВ Інотрейд , виконані всі дії, передбачені ст.ст. 51-55 МК України, адже письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці не було прийнято.

Так, товар, а саме - вироби з деревини, був придбаний та задекларований за вартістю, згідно з якою ТзОВ Інотрейд придбало такий товар у продавця - фірми High Yield Goods LP . Так, відповідно до долученої копії контракту купівлі - продажу №110716 від 11.07.2016 року, укладеного між ТзОВ Інотрейд та фірмою High Yield Goods LP , а саме - п. 1.1 фірма High Yield Goods LP (продавець) продала, а ТзОВ Інотрейд (покупець) придбало товари народного використання згідно інвойсів, погоджених та підписаних сторонами на кожну поставку окремо. Ціна згідно з даним контрактом є предметом додаткових погоджень партнерами по кожній партії товару окремо (п.3.1).

Вартість товару згідно з даним Контрактом на вироби з деревини була погоджена сторонами згідно з інвойсами, погодженими та підписаними сторонами, на кожну поставку окремо. Ціна згідно з Контрактом є предметом додаткових погоджень партнерами по кожній партії товару окремо.

Згідно з такими інвойсами вартість придбаного товару відповідає митній вартості, задекларованій ТзОВ Інотрейд за МД №209000019/2016/028998 від 19.10.2016 року, МД №209000019/2016/035935 від 30.11.2016 року, а саме - 8 371, 38 дол. США та 4 570, 81 дол. США.

А тому, ТзОВ Інотрейд у відповідності до вимог п. 190.1 ст. 190, ст. 279 ППК України було задекларовано товари згідно з договірною (контрактною) вартістю.

Крім того, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Натомість матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

З огляду на викладені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, є передчасним.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким у цій справі є Львівська митниця ДФС.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження законних та обґрунтованих підстав для прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та беруться судом апеляційної інстанції в якості належних.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2017 в справі №461/5656/17 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1779/20900/17, винесену в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Скоромним Ярославом Ігоровичем від 31.07.2017, якого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М. В. Костів судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 08.02.2018.