Ухвала

від 15.01.2018 по справі 369/7002/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7002/17

Провадження №2/369/705/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Пінкевич Н.С.

при секретарі: Водала А.Ю.

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить: розірвати договір купівлі-продажу від 10 червня 2016 року, стягнути з відповідача на користь позивача 278 858, 95 грн, а також збитки в сумі 795, 98 дол. США, та 46 987, 77 грн., а також неустойку в сумі 195 321, 73 грн.

Позовна заява обґрунтована порушенням норм Цивільного кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем договору купівл-продажу.

Також, до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить в якості забезпечення позову:

накласти арешт на кошти, що належать ОСОБА_2 (08160 Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Мощун, вул. Кірова, 44, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та знаходяться на р/р 26002060875089 в ЗАТ КБ ПриватБанк МФО 380775 в межах суми позову - 541 882, 72 грн;

накласти арешти на земельну ділянку кадастровий номер 3222482402:02:001:0061, площею ). 11 га., за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Мощун, вул. Кірова, буд. 44 в межах суми позову - 541 882, 72 грн;

накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також кошти, що знаходяться на рахунках у банках та належать на праві власності ОСОБА_2 (08160 Київська обл., Києво-Святошинського району, с. Мощун, вул. Кірова, 44, РНОКПП НОМЕР_1), в межах суми позову - 541 882, 72 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована ризиком того, що відповідач може не виконати свої зобов'язання.

В заяві про забезпечення позову представник позивача стверджує, що відповідач категорично не бажає виконувати свої зобов'язання та ігнорує положення чинного законодавства спрямованого на захист прав споживачів, що може свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Представником позивача не надано будь-яких належних доказів того, що відповідачем умисно вчиняються дії спрямовані на невиконання зобов'язання, не надано доказів наявності на даний час банківського рахунку та коштів на ньому. Не надано належних та допустимих доказів належності земельної ділянки з кадастровим номером 322248,2402:02:001:0061 відповідачу по справі, оскільки згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта іпотекодавцем вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3. Окрім того, щодо вимоги про накладення арешту на все майно слід зазначити, що позивачем не зазначено на яке саме майно слід накласти арешт, а також вартості вказаного майна для встановлення співмірності заявленим вимогам.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Дослідивши обставини справи, суд доходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Апеляційного суду Київської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Н.С. Пінкевич