Рішення

від 20.02.2018 по справі 629/1808/17

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1808/17

Номер провадження 2/629/74/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі про визнання неправомірності дії відповідача та чинності норми договору,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Наірі та просить визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі з невизнання договірних умов, визначених п.7.1 Договору оренди землі від 01 лютого 2007 року, а саме: земельної ділянки (паю) загальною площею 8,5418 га з кадастровим номером 6323982500:01:000:0106, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області; визнати чинними норми Договору оренди землі від 01 лютого 2007 року, визначені п.7.1 за якими, за орендарем, за перебігом 6 (шести) років, починаючи з 01.01.2013 року, залишається право розірвати договір в односторонньому порядку. Позивач посилається на те, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-ХР № 077472 від 07.05.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 309, вона є власником земельної ділянки( паю) загальною площею 8,5418 га з кадастровим номером 6323982500:01:000:0106, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Відповідно до договору оренди землі від 01.02.2007 року, вказана земельна ділянка була передана нею в оренду ТОВ Агрофірма Наірі , на час його укладання ДП Агрофірма Наірі приватного малого підприємства Апер , терміном на 25 років(п.7 Договору). За взаємною згодою сторін, на початку 2013 року до п.7 Договору були внесені зміни та даний пункт було доповнено п.7.1, зі змістом: При проходження 6 (шість) років, тобто, починаючи з 01.01.2013 року орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід'ємною частиною договору та має для сторін однакову юридичну силу . 14.01.2017 року, реалізуючи своє право власника майна, позивач надіслала відповідачу письмове повідомлення про намір розірвати договір. Однак, ТОВ Агрофірма Наірі листом від 27.01.2017 року відмовилася розірвати договір.

Позивач в судове засідання не з'явилася, її інтереси представляють ОСОБА_4 на підставі довіреності від 29.12.2016 року та адвокат ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги від 23.02.2017 року.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнав, поясняв, що позивачем не надається підтвердження проведення реєстрації додаткової угоди, що дає підстави ставити під сумнів твердження позивача про її існування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка (пай), кадастровий номер 6323982500:01:000:0106, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,5418 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Надеждівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ХР № 077472, виданого 07.05.2002 року Надеждівською сільською радою Харківської області (а.с.7-10).

Частиною 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

01.02.2007 року між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством Агрофірма Наірі приватного малого підприємства Апер , в особі директора ОСОБА_6, був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. Договір зареєстровано в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по Земельних ресурах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2007 року за № 040767700063 (а.с.11-14).

Крім того, представником позивача до матеріалів справи долучені доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року, згідно яких п.7 Строки дії договору доповнено пунктом: 7.1. При проходженні 6 (шість) років, тобто починаючи з 1 січня 2013 року орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід'ємною частиною договору та має однакову юридичну силу (а.с.15).

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладення договору оренди землі є дією 2 осіб, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків щодо оплатного користування земельною ділянкою, що відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, щодо правочинів (договорів), передбаченим в ст. 202 ЦК України.

В розумінні ст. 202 ЦК України, правочин є вольовою дією особи. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, вона має бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Волевиявлення сторін має бути абсолютно вільним і усвідомленим. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі та має бути спрямоване на досягнення відповідного юридичного наслідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до норм ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін,якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, із листа ТОВ Агрофірма Наірі за вих. №130 від 28.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 листом звернулася до Товариства щодо розірвання договору оренди землі від 01.02.2007року. Проте їй були надані роз'яснення, що відповідно до чинного законодавства зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 37 договору оренди землі від 01.02.2007 року передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Тому підстав для розірвання даного договору немає (а.с.17).

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язання довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Отже, представниками позивача не надано суду належних доказів щодо існування правочину в частині укладання доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ДП Агрофірма Наірі ПМП Апер , у відповідності до норм діючого законодавства. Крім того, з наданих представником позивача примірників додаткових угод з іншими орендодавцями також не вбачається, що вони пройшли державну реєстрацію.

Тому, оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача належним чином не обґрунтовані, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 93, 124, 158 Земельного Кодексу України, ст.ст. 202-203, 207,638 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265,268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі про визнання неправомірності дій відповідача та чинності норми договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3, місце реєстрації: Харківська обл., Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Миру, буд. 11, місце мешкання: Харківська обл., Лозівський район, с. Червоний Кут, вул. Весела, буд 17, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі , адреса: Харківська обл., Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, буд. 5, ЄДРПОУ 31947092.

Суддя О.Г. Попов

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2018р.