Постанова

від 26.09.2006 по справі 192/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

192/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 192/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу        

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Дако”, с. Проліси, Бориспільський район  

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Бориспіль

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.05.06р. №0001692310/0.

Секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаМатусевич-Павловська Ю.Ю., за дов. від 28.02.06р.;

від відповідачаКоноваленко І.М., за дов. від 26.12.05р. № 21106/7/10.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.09.2006р. о 11 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.10.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

О б с т а в и н и  с п р а в и:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дако” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Відповідач), в якому просить визнати нечинним прийняте Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.05.06р. № 0001692310/0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток” в розмірі 81188,00 грн. (штрафні санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дані акту перевірки про порушення Позивачем п.п. 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: завищення валових витрат у періодах зазначених в акті не відповідають дійсності, оскільки в даному випадку Позивач застосував можливість виправлення допущених та самостійно виявлених помилок, що містились в раніше поданих ним податкових декларацій до початку перевірки. Зокрема приріст балансової вартості товарів не був відображений в звітному кварталі, але був врахований в наступному податковому періоді. Відповідачем при визначенні валових доходів не були прийняті до уваги дані бухгалтерського та податкового обліку, які свідчать про заниження валових витрат ТОВ “Дако” на придбання товарів у тому ж податковому періоді. При цьому не відображення приросту та заниження валових витрат на придбання товарів в одному податковому періоді не призвело до виникнення податкового зобов'язання ТОВ “Дако” по прибутковому податку.

Відповідач –Бориспільська ОДПІ у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення Відповідача проти позову ґрунтуються на тому, що в ході проведеної перевірки встановлено, що Позивачем не відображено або невірно відображено у складі скоригованих валових доходів (рядок 01.2 декларації про прибуток підприємств) за І квартал 2004р., 9 місяців 2004р., І квартал 2005р., півріччя 2005р., приріст балансової вартості запасів. Але в декларації про прибуток підприємства за півріччя 2004р., за 2004р., за 9 місяців 2005р. підприємством приріст відображеного вірно, без врахування заниження валових доходів за попередні звітні періоди. В ході перевірки встановлено, що приріст балансової вартості запасів розрахований підприємством невірно в результаті невірного відображення в додатку до декларації К1/К1 балансової вартості палива на складах (рахунок 281) на початок звітного року та на кінець звітного періоду.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд  в с т а н о в и в:

За результатами виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Дако” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2003р. по 31.12.2005р. Бориспільською ОДПІ складено акт від 19.05.06р. № 242/23-1-32792247, згідно з яким перевіркою виявлено наступні порушення:

          - пп.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, в результаті чого за перевіряємий період занижено податок на прибуток на суму 439760,00 грн. в тому числі:

          за І кв. 2004р. в сумі 30 грн.;

          за ІІІ кв. 2004р. в сумі 930 грн.;

          за І кв. 2005р. в сумі 379080 грн.;

          за ІІ кв. 2005р. в сумі 50320 грн.

          за ІV кв. 2005р. в сумі 9400 грн.

завищено податок на прибуток на суму 439760,00 грн. в тому числі:

          за ІІ кв. 2004р. в сумі 30 грн.;

          за ІV кв. 2004р. в сумі 930 грн.

          за ІІІ кв. 2005р. в сумі 4388000 грн.;

На підставі зазначеного акта перевірки та відповідно до вимог пп. “б“ п.п. 4.2.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Бориспільською ОДПІ прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006р. № 0001692310/0, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток” в сумі 81188,00 грн. (штрафні санкції).

Господарський суд Київської області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є необґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано під час судового розгляду, з боку позивача мало місце невірне відображення в додатках до декларації К1/1 балансової вартості залишків палива на складах на початок звітного року та на кінець звітного періоду.

          Проте, приріст балансової вартості товарів був врахований позивачем в наступному податковому періоді, що підтверджується залученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2004р., 3 квартали 2004р., за 2004р., за 1 квартал 2005р., 1 півріччя 2005р., 3 квартали 2005р.,  за 2005р.

          За наведених обставин господарський суд Київської області встановив, що позивач скористався наданим йому правом  виправлення допущених та самостійно виявлених помилок, що містились в раніше поданих ним податкових деклараціях до початку перевірки, а саме: діяв на підставі п.п. “б” п. 7 Інструкції “Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110.

Приписами пункту 7 Інструкцією “Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” передбачено, що платник податків має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки, у такому порядку.

Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, то такий платник зобов'язаний:

а) або надіслати уточнений розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми не пізніше дня подання такого уточненого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006р. № 0001692310/0 винесене за порушення Позивачем п.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, приписами якого передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Однак, твердження ОДПІ про порушення ТОВ “Дако” згаданої норми є не обґрунтованим, оскільки платник податку - ТОВ “Дако” вів податковий облік приросту балансової вартості товарів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат. Допущення помилок при веденні такого обліку не є тотожнім саме недотриманню обов'язку платника податку вести податковий облік запасів.

Відповідно до вимог п.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Проте нараховані фінансові санкції за платежем “податок на прибуток підприємств” в розмірі 81188,00 грн.  на підставі порушення платником податків –ТОВ “Дако” п.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є неправомірними з огляду на наступне:

Матеріали справи підтверджують, зокрема в акті перевірки від 19.05.06р. № 242/23-1-32792247 згадується, що ТОВ “Дако” веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, однак з порушенням правильності ведення. Наведені порушення щодо відображення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів не вплинули на заниження сум податку на прибуток, про що зокрема вбачається як із акта перевірки та і з додатку № 6 до нього (розрахунок заниження (завищення) сум приросту за 2004-2005рр. та сум податку на прибуток до акту перевірки ТОВ „Дако”).  

Нараховані штрафні санкції на підставі п.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є необґрунтованими, оскільки приписами цієї норми не передбачено нарахування штрафних санкцій за умови ведення з порушенням  податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Факт самостійного виявлення платником податків –ТОВ “Дако” заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів та відображення суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку підтверджується додатком К1/1 до рядків 01.2,01.5,04.2,04.10 та 07 декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2005р. та додатком К1/1 до рядків 01.2,01.5,04.2,04.10 та 07 декларації з податку на прибуток підприємств за 2005р. (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

З огляду на викладене, нарахування позивачеві штрафних санкцій у розмірі 81188 грн. за платежем „податок на прибуток” на підставі п.5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є неправомірним, і відповідно винесене податкове повідомлення-рішення від 29.05.06р. № 0001692310/0 не може вважатися таким, яке винесене на підставі закону.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене спростовує доводи Бориспільської ОДПІ стосовно обґрунтованості визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Дако” суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в розмірі 81188,00 грн., в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.05.06р. № 0001692310/0 господарський суд визнає нечинним.

Судові витрати (3,40 грн. судового збору) відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються позивачеві державного бюджету України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.05.06р. № 0001692310/0.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дако” (08322, Київська обл., с. Проліси, Броварський район, м. Бровари, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 32792247) - 3 (три гривні) 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                  

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 06.10.2006р.