Рішення

від 14.02.2018 по справі 691/756/16-ц

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/756/16-ц

Провадження № 2/691/20/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

при секретарях Сидоренко О.С.

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Городищенського району, Черкаської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області, Городищенська районна державна адміністрація, ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом, та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради Городищенського району, Черкаської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області, Городищенська районна державна адміністрація, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 07.07.2015 року, в с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області помер її батько ОСОБА_6 На момент смерті останнього, з ним проживав його син - ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 1,66 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120382500:02:001:1158, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради та на яку він, у відділі Держгеокадастру у Городищенському районі, Черкаської області, отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 038804. Вказаний Державний акт на даний час втрачено, про що нею подано оголошення до газети Вісник Городищини , яке опубліковане у № 14 від 01.04.2016 року. Заповіту ОСОБА_6 не залишив. Крім неї спадкоємцями першої черги за законом також є син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 Разом з тим, ОСОБА_4 відмовився від спадщини після батька, а ОСОБА_5 до нотаріуса не зверталася, заяву про прийняття спадщини не подавала і на день смерті батька, з ним не проживала, отже є такою, що спадщину не прийняла. 02.04.2016 року вона звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що залишилася після батька, проте нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку. Враховуючи викладене, звернулася до суду та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,66 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120382500:02:001:1158, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради, Городищенського району, Черкаської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, який помер 07.07.2015 року у с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області, актовий запис № 24, та яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 038804, який н даний час втрачено.

В свою чергу, ОСОБА_5, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 зазначила, що в 2014 році вона перемістилася з окупованої території до будинку своєї матері по вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області. На той час з її матір'ю ОСОБА_8 проживав її хворий батько ОСОБА_6, з яким вони раніше перебували у зареєстрованому шлюбі. Із зазначеного часу вони стали проживати разом в будинку її матері до дня смерті батька, тобто до 07.07.2015 року. Правовстановлюючі документи на своє майно її батько за життя передав їй, тому до нотаріуса у шестимісячний строк вона не зверталася, оскільки вважала себе такою, що прийняла спадщину. Поховання батька ОСОБА_6 здійснила їхня матір. ЇЇ сестра звернулася до нотаріуса без правовстановлюючого документа на спадкове майно, посилаючись на його втрату. Твердження позивача про втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно, - є неправдоподібним. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії видана її сестрі, датована 02.04.2016 року, тобто після спливу шестимісячного строку, проте, причина відмови лише відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно. В ході судового розгляду даної цивільної справи, вона також звернулася до державного нотаріуса щодо узаконення спадкового майна, проте постановою від 22.06.2017 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропущення встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже, у них із сестрою виник спір щодо права на спадкове майно, а також законності довідки органу місцевого самоврядування про її спільне проживання із батьком на час його смерті по вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області, оскільки його державна реєстрація місця проживання була здійснена у с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області. Враховуючи викладене, просила встановити факт проживання її на момент смерті 07.07.2015 року ОСОБА_6 за адресою: вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області.

Під час розгляду справи, ОСОБА_5 подала заяву про уточнення позовних вимог та, посилаючись на обставини, викладені у своїй позовній заяві, просила встановити факт спільного проживання її зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини (07.07.2015 року) за адресою: вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Щодо вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, заперечували.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради при вирішенні спору за обома позовами, поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області в судове засідання не з'явився, але до суду надійшла заява, у якій він просить справу слухати у його відсутність, проти задоволення позовів не заперечував.

Представник третьої особи - Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області при вирішенні позовних вимог за обома позовами, поклався на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову ОСОБА_2 не заперечував. Після подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 позовної заяви про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, в судові засідання не з'являвся, причини неявки не повідомляв.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 та її представник заперечували проти задоволення позову ОСОБА_2 Свої позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем підтримали в повному обсязі.

Суд, вислухавши представників позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Городищенського району, Черкаської області, представника третьої особи Городищенської РДА Черкаської області, третю особу ОСОБА_4 та третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 і її представника, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засідання, вважає наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту прав та інтересів, зокрема, визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 07.07.2015 року, у с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області, помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-СР № 263514, повторно виданого 11.09.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 24.

Після ОСОБА_6 відкрилась спадщина, у яку увійшла земельна ділянка, площею 1,66 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120382500:02:001:1158, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 038804.

Спадкоємцями після ОСОБА_6 є його діти - ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, спорідненість яких була встановлена в судовому засіданні та підтверджується наявними доказами у справі.

Так, син ОСОБА_4, у встановлений законом термін для прийняття спадщини, від неї відмовився (копія відповідної заяви знаходиться у матеріалах справи); дочка ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін до нотаріуса не подала; дочка ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини до нотаріуса у встановлений законом термін подала, проте в отриманні свідоцтва про спадщину за законом останній було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно (земельну ділянку), про що свідчить постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.04.2016 року, яка знаходиться у матеріалах справи.

ОСОБА_2 подала оголошення про втрату Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) серії ІІІ ЧР № 038804, виданого на ім'я ОСОБА_6, у газету Вісник Городищини , яке було опубліковано у № 14 вказаної газети від 01.04.2016 року.

Позивач ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем, яка спадщину прийняла, та на те, що вказаний вище Державний акт на земельну ділянку, яка належала спадкодавцеві - її батькові ОСОБА_6, втрачено, просила визнати, у зв'язку з цим, саме за нею право власності на земельну ділянку, площею 1,66 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120382500:02:001:1158, що розташована в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради.

В судовому засіданні встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) серії ІІІ ЧР № 038804, виданий на ім'я ОСОБА_6, не втрачений, а знаходиться у іншого спадкоємця - ОСОБА_5

Як пояснила сама ОСОБА_5, її батько ОСОБА_6 ще за життя передав їй правовстановлюючі документи на своє майно, а оскільки вона до дня смерті проживала з батьком та своєю матір'ю - бувшою дружиною батька по вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області, тому всі документи залишились у неї. Вона, у встановлений законом термін, не звернуся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки проживаючи на момент смерті батька разом з ним та маючи на руках відповідні правовстановлюючі документи на його майно, вважала себе такою, що прийняла спадщину. Проте, коли звернулася до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що вона в установлений законом термін спадщину після померлого батька не прийняла (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2017 року). Тому, просила встановити факт спільного проживання її з батьком ОСОБА_6 на час відкриття спадщини (07.07.2015 року) за адресою: вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області.

Відповідно до п. 23 Постанови ПВС України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В судовому засіданні встановлено, що померлий ОСОБА_6 був зареєстрованим та жителем ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно пояснень, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, самих сторін та здобутих письмових доказів, ОСОБА_6, протягом останніх чотирьох років проживав: за місцем своєї реєстрації, де йому допомагала дочка ОСОБА_2; у будинку сина ОСОБА_4 та по вул. Рафінадна, 5/1 у м. Городище, Черкаської області, де його доглядала його дочка ОСОБА_5 Незадовго до смерті, ОСОБА_6 відвезли у його будинок по вул. Привітна, 1, с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області, де він проживав певний час, проте, у зв'язку із хворобою, дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 відвезли його до Городищенського РТМО, де, за їхньою згодою, ОСОБА_6 11.06.2015 року прооперували, а після операції, 23.06.2015 року його забрала дочка ОСОБА_5 до свого місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, де він 07.07.2015 року помер.

Таким чином, як вбачається з вище викладеного, ОСОБА_4, маючи зареєстроване місце проживання, протягом останніх років життя, проживав в різних місцях, в тому числі і в належному йому будинку у с. В'язівок, Городищенського району, Черкаської області.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно ст. 3 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , місцем проживання особи є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Місцем перебування, згідно вказаного Закону, є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Згідно п. 1 ОСОБА_11 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживав за вказаною адресою, та те, що ОСОБА_5 має реєстрацію та постійно, після переміщення з тимчасово окупованої території України (району проведення антитерористичної операції), проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, де і зареєстроване її місце проживання (довідка від 20.11.2014 року № НОМЕР_1), а також те, що в судовому засіданні твердження останньої щодо її постійного проживання зі спадкодавцем на день його смерті, були спростовані іншими здобутими доказами, суд приходить до висновку, що її вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Щодо вимог ОСОБА_2, то як зазначено у п. 3.1 ОСОБА_11 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

ОСОБА_2, як перешкоду в оформленні своїх спадкових справ, спочатку зазначала втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно (Державного акту на право приватної власності на землю), а після того, як, під час розгляду справи в суді, було встановлено, що оригінал Державного акту знаходиться у її сестри - ОСОБА_5, посилалась на те, що остання не надає їй вказаний документ, в зв'язку з чим чинить їй перешкоди у прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови ПВС України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Згідно ст. 46 ЗУ Про нотаріат та ч. 1 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Таким чином, за наявності оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно та можливості витребування його нотаріусом, позивач ОСОБА_2 може безперешкодно оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому її позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та до задоволення не підлягають.

У зв'язку з відмовою сторонам у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України; ст.ст. 15, 16, ч. 1 ст. 29, ст.ст. 1221, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; ст. 46 ЗУ Про нотаріат та ч. 1 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5; ст. 3 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ; п. 23 Постанови ПВС України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування ; ОСОБА_11 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Городищенського району, Черкаської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області, Городищенська районна державна адміністрація, ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом, відмовити в повному обсязі.

У задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.02.2018 року.

Суддя ОСОБА_12