Рішення

від 21.02.2018 по справі 806/258/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/258/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федотюка Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області в частині не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: АДРЕСА_1 розробленого ПП "Земля Поліського краю";

- зобов'язати Літківську сільську раду Лугинського району Житомирської області погодити ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: АДРЕСА_1 яка знаходиться на території с. Літки Лігинського району Житомирської області, розроблений ПП "Земля Поліського краю".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся із заявою до Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що отримав лист від відповідача з повідомленням про те, що у зв'язку з тим, що 8 депутатів із 10 присутніх на сесії утримались від голосування, рішення по даному питанню не прийнято.

На думку позивача, Літківська сільська рада Лугинського району Житомирської області протиправно відмовила ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: АДРЕСА_1 розробленого ПП "Земля Поліського краю".

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначено на 12.02.2018 об 11:00.

В судове засідання призначене 12.02.2018 об 11:00 прибув представник позивача, перед початком судового засідання подав до відділу документального забезпечення суду клопотання вх.№3049/18 про вирішення питання щодо відкладення судового розгляду у зв'язку із неявкою представника відповідача у порядку письмового провадження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено., судовий розгляд справи відкладено розгляд на 21.02.2018 о 10:40.

В судове засідання, призначене на 21.02.2018 о 10:40 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що депутатами Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області дійсно розглядалось питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, однак у зв'язку з тим що 8 депутатів із 10 присутніх на сесії утрималися від голосування, рішення по даному питанню не прийнято. Відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.01.2018 - не надав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що рішенням одинадцятої сесії VII скликання від 22.02.2017 №81 Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1.000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою с.Літки Лугинського району Житомирської області. Пунктом другим вказаного рішення позивача зобов'язано розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подати на затвердження до Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області (а.с.9).

Як встановлено із матеріалів справи та не заперечується сторонами, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,6580 га на території с.Літки, Лугинського району, Житомирської області виготовлено ПП "Земля Поліського краю".

На виконання п.2 Рішення одинадцятої сесії VII скликання від 22.02.2017 №81 Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Листом від 22.11.2017 за вих.№320 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що заява позивача від 06.11.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства була розглянута на сімнадцятій сесії VII скликання 21.11.2017 Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області. У зв'язку з тим, що 8 депутатів із 10 присутніх на сесії утримались від голосування, рішення по даному питанню не прийнято. (а.с.23)

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у затвердженні розробленого проекту землеустрою, ОСОБА_3 звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

За приписами ч.3 ст.22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до вимог ст.81, ст. 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно ч.6 ст.123 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Процедура погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок регламентована статтею 186 Земельного кодексу України.

Частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 17 ст. 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Положеннями частини вісімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України визначено, що кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок закріплені у статті 186-1 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

У відповідності до ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною восьмою статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Судом встановлено, що позивачем розроблено проект землеустрою та в подальшому на виконання п.2 Рішення одинадцятої сесії VII скликання від 22.02.2017 №81 Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Однак, зі змісту листа Літківської сільської ради від 22.11.2017 вих. №320 встановлено, що у зв'язку з тим, що 8 депутатів із 10 присутніх на сесії утримались від голосування, рішення по даному питанню не приймалося. (а.с. 23)

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що лист Літківської сільської ради від 22.11.2017 вих. №320 не містить відмови у затвердженні проекту землеустрою та не свідчить про факт прийняття відповідачем вказаного рішення, а лише повідомляє, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні не прийнято.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання неправомірними дії Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області в частині щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та строку, встановленого ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України не прийнято рішення про затвердження або відмови у затвердженні ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

З метою відновлення порушеного права позивача, враховуючи встановлені судом обставини та користуючись повноваженнями, наданими ч. 2 с. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та неправомірними дії Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області в частині не прийняття рішення щодо затвердження або відмови у затвердженні ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язати Літківську сільську раду Лугинського району Житомирської області погодити ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Повноваження щодо вирішення питання про погодження проекту землеустрою в даному випадку належать до дискреційних повноважень Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов'язання погодити проект землеустрою слід відмовити.

Водночас, суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що процедурі затвердження проекту землеустрою передує його погодження у встановленому законом порядку.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Літківську сільську раду Лугинського району Житомирської області повторно розглянути питання погодження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: АДРЕСА_1 яка знаходиться на території с. Літки Лігинського району Житомирської області, розробленого ПП "Земля Поліського краю" та прийняти рішення у строк та в порядку, визначеному статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність дій Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області в частині не прийняття рішення щодо затвердження або відмови у затвердженні ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1) до Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області (вул.Молодіжна, 5, с.Літки, Лугинський район, Житомирська область, 11325. Код ЄДРПОУ 04346161) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області в частині не прийняття рішення щодо затвердження або відмови у затвердженні ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Літківську сільську раду Лугинського району Житомирської області повторно розглянути питання погодження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: АДРЕСА_1 яка знаходиться на території с. Літки Лігинського району Житомирської області, розробленого ПП "Земля Поліського краю" та прийняти рішення у строк та в порядку, визначеному статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене 26 лютого 2018 року