Рішення

від 08.05.2007 по справі 3/068-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/068-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2007 р.                                                                              Справа № 3/068-07

за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімлаборреактив”, м. Київ

до                     Приватного підприємства „Автотрейд”, м. Вишневе

про                  стягнення 234 080,54 грн.

                                                                                                                 Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача      Лазарєв М.О. –представник за довіреністю № 46 від 01.02.2007р.;

відповідача  не з'явився.

За згодою представника сторони в судовому засіданні 08.05.2007 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімлаборреактив” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Автотрейд” про стягнення 222 156,48 грн., з яких 192 554,80 грн. –основний борг, 12 107,21 грн. –пеня, 10 372,58 грн. –інфляційних та 7 121,89 грн. –10% річних.

Позов обґрунтовано нездійсненими в повному обсязі розрахунками за отриманий товар у розмірі 192 554,80 грн., необхідністю стягнення штрафних санкцій в зв'язку з простроченням платежу та позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 12.04.2007р. представник позивача подав заяву № 115 від 11.04.2007р. про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 08.05.2007р. позивач позов підтримав вважає його обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2007р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 01.03.2007р. поважних представників.

В зв'язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 01.03.2007р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. призначено судове засідання на 27.03.2007р.

Судом 27.03.2007р. за власною ініціативою було зроблено запит до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Васильківської районної державної адміністрації, Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві та Київського обласного управління статистики щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2007р. було відкладено розгляд справи на 12.04.2007р.

Судом 12.04.2007р. за власною ініціативою було зроблено повторний запит до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Васильківської районної державної адміністрації та Київського обласного управління статистики щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Васильківської районної державної адміністрації, Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві та Київського обласного управління статистики надійшли відповіді на запити, в яких Києво-Святошинська районна державна адміністрація, Васильківська районна державна адміністрація, Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві та Київське обласне управління статистики підтвердили адресу відповідача вказану в позовній заяві.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 12.04.2007р. продовжено строк розгляду спору на один місяць.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2007р. було відкладено розгляд справи на 08.05.2007р.

Відповідач у судове засідання 08.05.2007 р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать, хоча про знаходження в провадженні господарського суду Київської області справи № 3/068-07 був обізнаний, про що свідчить повідомлення про вручення № 687220 від 17.04.2007р. та реєстр вихідної кореспонденції.

Справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімлаборреактив” (далі –позивач) та Приватним підприємством „Автотрейд” (далі – відповідач) був укладений договір поставки № 870 від 03.07.2006р. (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (далі –продукція) в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 1.2. Договору, під додатками до цього договору розуміється рахунки та витратні накладні, що видаються позивачем.

Фактично, позивач передав, а відповідач отримав товар по Договору, що підтверджується видатковою накладною № ХТ021139 від 21.08.2006р. на суму 209 554,80 грн. та довіреністю серії ЯМК № 118302 від 18.08.2006р.

Згідно п. 5.1. Договору, ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України –гривнях (з врахуванням податку на додану вартість) та вказується в Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1. Договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 30 днів з дати поставки Продукції.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 17 000 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача попередження № 696 від 13.12.2006р., в якій просив перерахувати заборговані кошти на його рахунок у сумі 192 554,80 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача повторне попередження № 719 від 21.12.2006р., в якій просив перерахувати заборговані кошти на його рахунок у сумі 192 554,80 грн.

Відповідач на листи позивача відповіді не надав.

Доказів сплати боргу в повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 265 ГК України встановлений обов'язок постачальника передати товар покупцю, та обов'язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 192 554,80 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 10.1. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором, вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього Договору.

Позивачем, також нарахована пеня за дні прострочки по поставленій продукції у відповідності до п. 10.3. Договору за період з 21.09.2006р. по 11.04.2007р., що складає 18 205,66 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 10.3. Договору, у випадку порушення строку оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України, передбачено, що строк стягнення пені обмежується шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше може бути встановлено спеціальним законом або договором, умови даного договору такі умови не містять.

Тому позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняється судом частково, оскільки позивачем нараховано пеню за більший період ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України. В решті задоволення пені судом відмовляється.

Виходячи з вищевикладеного, суд стягує з відповідача пеню з суми боргу 192 554,80 грн. за дні прострочки по поставці продукції за період з 21.09.2006р. по 21.03.2007р., що складає суму у розмірі 16 322,32 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням нарахованих позивачем індексу інфляції за період з 01.10.2006р. по 01.02.2007р., що складає 12 610,87 грн.

Розрахунок перевірений судом, він відповідає матеріалам справи.

Відповідно до п. 10.4 Договору, також відповідач на вимогу позивача, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням десяти процентів річних від простроченої суми.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення 10% річних, оскільки такий вид відповідальності передбачений договором, тому підлягає задоволенню в сумі 10 709,21 грн.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі  192 554,80 грн., 12 610,87 грн. сума інфляційних втрат, 10 709,21 грн. розмір 10% річних, 16 322,32 грн. пені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Автотрейд” (адреса: 08332, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8; адреса: м. Київ, вул. Героїв Космоса, 4, ТЦ „Ритм”, код ЄДРПОУ 32791903; р/р 26006096790079 в Київській філії АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 300733; р/р 260033090401 в АБ „Банк регіонального розвитку”, МФО 300540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімлаборреактив” (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 8, код ЄДРПОУ 223522853; р/р 260071338 в ВАТ „Райффазен банк Аваль” м. Києва, МФО 300335) 192 554,80 грн. (Сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 80 коп.) основного боргу, 16 322,32 грн. (Шістнадцять тисяч триста двадцять дві грн. 32 коп.) –пені, 12 610,87 грн. (Дванадцять тисяч шістсот десять грн. 87 коп.) –інфляційних, 10 709,21 грн. (Десять тисяч сімсот дев'ять грн. 21 коп.) –10% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 2 321,97 грн. (Дві тисячі триста двадцять одна грн. 97 коп.) та 117,05 грн. (Сто сімнадцять грн. 05 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті задоволеня позових вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

11.05.2007р.

Суддя