Постанова

від 25.05.2007 по справі а4/080-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/080-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2007 р.                                                                   Справа № А4/080-07

Колегія суддів господарського суду Київської області у складі головуючого судді Попікової О.В., суддів Євграфової Є.П., Кошика А.Ю., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „ІвЧ”, м. Переяслав-Хмельницький

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління державного казначейства у Київській області

про стягнення  232963 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ

секретар судового засідання: Свириденко І.А.

за участю представників:

від позивачаАндреєва А.Д. дов. від 22.01.2007р. № 2, Іванов А.П. –директор (протокол № 1 від 18.02.2000) , Чижів А.Н.

від відповідачівОстаповська Л.С., дор. від 22.03.2007р., Сукач В.В. дов. від 22.01.2007р. № 436, Кошелєва Н.В. дов. від 5.03.2007р. № 2277 –від Переяслав-Хмельницької  ОДПІКуценко А.Г. дов від 19.04.2007р. № 11-03\241 - від Головного управління державного казначейства у Київській області

від Прокуратури   Матвієць В.В. посвідчення № 54

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні  25.05.2007р. об 11 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 4.06.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ІвЧ” (надалі - позивач) до Переяслав-Хмельницької ОДПІ про стягнення 256017 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами звітного періоду позивача за листопад-грудень 2005р., березень – квітень 2006р.  сума податку на додану вартість, визначена згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” має від‘ємне значення, що відображено в податкових деклараціях відповідних звітних періодів та складає 256017 грн. Зважаючи на те, що станом на день подання позовної заяви загальний розмір невідшкодованого ПДВ за період листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р. становить  256017 грн., і відповідно до вимог підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ця сума є бюджетною заборгованістю. Правомірність заявленої суми підтверджена довідками, складеними Переяслав-Хмельницькою ОДПІ за наслідками камеральних перевірок декларацій позивача з ПДВ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2007р залучено у якості другого відповідача Головне управління державного казначейства у Київській області .

Перший відповідач –Переяслав-Хмельницька ОДПІ у своїх запереченнях на позовну заяву від 12.04.2007р. № 3673 та від 5.03.2007р. № 2261 вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд залишити позов без задоволення з огляду на наступне:

- згідно даних декларації від 15.05.2006р. № 3937 позивачем до відшкодування заявлено 65367 грн., проте за результатами документальної перевірки, ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 3.07.2006р. № 0000232300\0, яким зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ на 1227 грн.

- на виконання наказу ДПА України від 24.03.2003р. № 196 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування податку на додану вартість юридичним особам” відповідно до якого відшкодування ПДВ здійснюється лише після проведення документальних та зустрічних перевірок по підтвердженню податкового кредиту, працівниками Переяслав-Хмельницької ОДПІ було проведено зустрічних перевірок підприємств-перевізників, направлено запити щодо контрагентів позивача та до митних органів, проведено аналіз вантажно-митних декларацій та зовнішньоекономічних контрактів

- в ході перевірки працівниками ОДПІ було встановлено наступне: підприємство позивача задіяно в схемі при якій за один день збільшувався ПДВ до відшкодування з бюджету за рахунок купівлі-продажу верстатів через 1-2 посередників, встановлено розбіжність в назві моделі та назві виробника по верстатам, т.і.

Від Головного управління державного казначейства у Київській області надійшов відзив від 10.05.2007р. № 11-03\2505, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову до казначейства з огляду на наступне:

- Порядком відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.97 № 209/72, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 8.06.2001р. № 489/5680) передбачений механізм проведення відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ. Відповідно до пункту 4.1 названого Порядку таке відшкодування ПДВ з державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду. Органи державного казначейства на підставі висновків про відшкодування ПДВ перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, який вказано у такому висновку чи рішенні суду.

Присутній у судовому засіданні представник Прокуратури у Київській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів не підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ. Позиція прокуратури висловлена усно, ніяких письмових заперечень, пояснень чи доказів на підтвердження своєї позиції у судове засідання надано не було.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Внаслідок поданих до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної  податкової  інспекції  декларацій з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р. ТОВ „ІвЧ” заявлено до відшкодування суми податку на додану вартість, а саме: Згідно податкової декларації у листопаді 2005р. (декларація № 10478 від 16.01.2006р.) рядок 25 податкової декларації, позивачем заявлено до відшкодування 68500 грн.

          Із залученої до матеріалів справи довідки № 25\16-0\19414052, складеної 14.02.2006р. Переяслав-Хмельницькою ОДПІ за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „ІвЧ” за період з 1.11.2005р. по 30.11.2005р., вбачається, що за висновками перевірки сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного періоду –листопад 2005р. становить 68500 грн.

Згідно податкової декларації у грудні 2005р. (декларація № 10478 від 16.01.2006р.) різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення і становить 96914 грн. До декларації залучений розрахунок суми бюджетного відшкодування від 18.01.2006р. у якому зазначено: сума податкового кредиту, фактично сплачена отримувачем товару у попередньому податковому періоді становить 68500 грн., а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації) –68500 грн. та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.  

          Із залученої до матеріалів справи довідки № 4\23-4\19414052, складеної 24.03.2006р. Переяслав-Хмельницькою ОДПІ за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „ІвЧ” за період з 1.12.2005р. по 31.01.2006р., вбачається, що за висновками перевірки сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного періоду –грудень 2005р. згідно поданої декларації становить 96914 грн., за результатами перевірки підтверджено без необхідності проведення зустрічних перевірок 2079 грн., залишок податкового кредиту ПДВ, який  буде підтверджений за результатами отриманих зустрічних перевірок до виробника або імпортера –94835 грн.

Згідно даних податкової декларації у березні місяці 2006р. (декларація № 2959 від 18.04.2006р.) різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має від'ємне значення і становить 65367 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23 –становить 27561 грн., з яких  сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню рядок 25 декларації становить 25236 грн. До декларації залучено розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення сум и бюджетного відшкодування на суму 25236 грн.

          Із залученої до матеріалів справи довідки № 31\23-4\19414052, складеної 19.06.2006р. Переяслав-Хмельницькою ОДПІ за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „ІвЧ” за період з 1.02.2006р. по 30.03.2006р., вбачається, що перевіркою підтверджено заявлену до відшкодування суму ПДВ за березень 2006р. у розмірі 25236 грн. При цьому встановлено порушення вимог п.7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” внаслідок заниження  зобов'язань з ПДВ на 1227 грн.

Згідно даних податкової декларації у квітні місяці 2006 р. (декларація № 3937 від 15.052006р.)  залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23 –становить 67692 грн.), з яких позивачем заявлено до відшкодування рядок 25 декларації 65367  грн. До декларації залучено розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення сум и бюджетного відшкодування

Із залученої до матеріалів справи довідки № 24\23-1\19414052, складеної 13.07.2006р. Переяслав-Хмельницькою ОДПІ за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „ІвЧ” за період з 1.03.2006р. по 30.04.2006р., вбачається, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ заявленого в квітні 2006р., перевіркою підтверджено заявлену до відшкодування суму ПДВ за квітень 2006р. у розмірі 65367 грн.

З огляду на викладені обставини, Позивачем згідно даних декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р. було заявлено до відшкодування загалом 256017 грн., які  повинні бути перераховані на рахунок позивача в установі банку, про що вказано у відповідних рядках декларації  При цьому судом також встановлено, що визначений приписами Закону України “Про податок на додану вартість” строк проведення відшкодування позивачу ПДВ за деклараціями листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р.  –сплинув.

Відповідно до приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Приписами підпункту 7.7.1 цієї статті передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.  При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно вимог підпункту 7.7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Приписами підпункту 7.7.5. згаданого закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з вимог підпункту 7.7.8. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”  сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96, в редакції Закону N 83/98-ВР від 05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій, зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів. Таким чином, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби, які відповідно до покладених на них законом функцій є суб'єктом владних повноважень,  і відповідно позивач правомірно заявив позов про стягнення  бюджетної заборгованості з ПДВ з коштів державного бюджету відповідно до приписів Закону України "Про податок на додану вартість" до відповідача –Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної  податкової  інспекції .

Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 "Положення про Державне казначейство", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено, зокрема розподілення між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів та інші. Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII із змінами та доповненнями ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачаться з матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду, ТОВ „ІвЧ” згідно даних декларацій з ПДВ за період листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р.було заявлено до відшкодування загалом 256017 грн., які  повинні бути перераховані на рахунок позивача в установі банку, про що вказано у відповідних рядках декларації. Залучені до матеріалів справи декларації, містять від'ємне значення суми ПДВ, розрахованої відповідно до вимог підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та  прийняті Переяслав-Хмельницькою ОДПІ.  

При цьому судом також встановлено, що 1.09.2006р. позивачеві було відшкодовано 592 грн., заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Під час розгляду справи, позивач скористався наданим йому правом та подав клопотання від 11.05.2007р., у якій на підставі статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив позовні вимоги, а саме: зменшив розмір суми позову щодо стягнення з бюджету заборгованості з ПДВ на 1819 грн. При цьому, в заяві позивач обґрунтував своє зменшення наступним: 592 грн. –було відшкодовано позивачеві в добровільному порядку, а 1227 грн. –сума зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2006р. згідно винесеного Переяслав-Хмельницькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 3.07.2006р. № 0000232300\0. І відповідно з урахуванням уточнення, просив стягнути 232963 грн. заборгованості з ПДВ. Згадана заява про зменшення позовних вимог судом прийнята.

Зважаючи на те, що факт наявності у ТОВ „ІвЧ” суми ПДВ у розмірі 232963 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню за деклараціями листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р підтверджується довідками Переяслав-Хмельницької ОДПІ, не була сплачена у строки, визначені приписами пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”,  згадана сума ПДВ вважається бюджетною заборгованістю, яка не була відшкодована позивачеві в порядку, передбаченому вимогами підпункту 7.7.6 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

При цьому судом приймається до уваги наступне: податкові органи згідно вимог статті 10, 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” наділені повноваженнями щодо контролю за своєчасністю подання платниками бухгалтерських документів, декларацій, звітів, функцій щодо проведення перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків. При цьому, проведення зустрічних перевірок є обов'язок податкових органів, за наслідками проведення яких, органи ДПС мають повноваження щодо зняття заявлених до відшкодування сум ПДВ.  

Однак, Переяслав-Хмельницька ОДПІ посилаючись на  відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у розмірі 232963 грн. з мотивів неправомірного формування позивачем податкового кредиту по операціях з поставки верстатів, не надала жодного рішення податкової служби за наслідками перевірок, якими зняті заявлені до відшкодування суми ПДВ, а складені Переяслав-Хмельницькою ОДПІ довідки за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „ІвЧ” декларацій за листопад-грудень 2005р., березень –квітень 2006р. не спростовують правомірності позовних вимог ТОВ „ІвЧ”. Крім того, суд бере до уваги той факт, що бюджетна заборгованість з ПДВ в сумі  232963 грн. підтверджена даними податкових декларацій, довідками Переяслав-Хмельницької ОДПІ, відсутністю будь-яких інших доказів на підтвердження порушень з боку позивача розрахунку сум бюджетного відшкодування з огляду на вимоги пп. 7.7.5-7.7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність  та обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Ів-Ч” щодо стягнення 232963 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ, і відповідно позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 19, 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                       п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІвЧ” (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Миру, 4 кв. 89, код ЄДРПОУ 19414052) 232963 (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІвЧ” 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Миру, 4 кв. 89, код ЄДРПОУ 19414052) 1700  судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями   185-187 КАС України.

Головуючий суддя                                                                                                  

                       суддя                                                                                                  Є.П.Євграфова

                       суддя                                                                                        А.Ю.Кошик

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  4 червня 2007р.