Постанова

від 11.05.2007 по справі а4/118-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/118-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2007 р.                                                                   Справа № А4/118-07

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу

за позовомЯготинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Яготин

до Приватного підприємства “Агроекспорт”, смт. Згурівка

Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ”,м. Київ

про визнання угоди недійсною,

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаМолодий І.М., за дов. від 18.04.07р. №159/10/251-4,

від 1-го відповідачаНечипорук Т.М., за дов. від 27.04.07р.

від 2-го відповідачане з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2007р. о 11 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.05.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

О б с т а в и н и   с п р а в и:

Державна податкова інспекція у Згурівському р-ні (далі –Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Агроекспорт” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ” (далі - Відповідачі), про визнання договору від 20.06.05р. б/н укладеного між ПП “Агроекспорт” та ТОВ “Майстерторг-КТФ” недійсним, стягнення з ТОВ “Майстерторг-КТФ” на користь ПП “Агроекспорт” суми грошових коштів отриманих за договором в розмірі 12300,00 грн. та стягнення з ПП “Агроекспорт” на користь держави 12300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 207 та статті 208 Господарського кодексу України з огляду на те, що на підставі оспорюваної угоди на протязі 2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ” виконало ПП “Агроекспорт” роботи зі зібрання сільськогосподарських культур загалом на суму 12320,00 грн., крім того дані були відображені ТОВ “Майстерторг-КТФ” у податковому обліку. Проте, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.06р. у справі №2-969 визнано недійсними установчі документи ТОВ “Майстерторг-КТФ” з моменту їх складання, визнано недійсним його свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ. При цьому, районним судом було встановлено, що відповідачі у справі Духневич О.Г. та Шишаєв О.Ф. не є власниками підприємства, їх волевиявлення не було спрямоване на створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю, тобто реєстрація вказаного підприємства відбувалася на підставних осіб –Духневич О.Г. та Шишаєва О.Ф., які формально вважаються засновниками, а Духнович О.Г. директором підприємства, оскільки вони рішення про створення підприємства особисто не приймали, своїх грошових та матеріальних внесків в статутний фонд не вносили, що призвело до здійснення підприємством діяльності, яка суперечить законодавству. Відповідно до протоколу допиту свідка датованого 03.10.05р. Духневич О.Г. зазначає, що ніякого відношення до реєстрації ТОВ “Майстерторг-КТФ” вона не має і про діяльність вказаного підприємства нічого не відомо. Крім того, Духневич О.Г. пояснила що не лише не підписувала документи щодо реєстрації підприємства, навіть їх не бачила. ТОВ “Майстерторг-КТФ” створено без її відома та згоди. В свою чергу Шишаєв О.Ф., відповідно до протоколу допиту свідків від 10.10.05р. пояснив, що реєстрацією ТОВ “Майстерторг-КТФ” не займався. Хто виконував всі необхідні для державної реєстрації дії йому не відомо.

Відповідач 1 –Приватне підприємство “Агроекспорт” надало заперечення на даний адміністративний позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ повністю з огляду на наступне:

- на момент укладання оспорюваного договору та в подальшому ПП “Агроекспорт” не було відомо про обставини, що перешкоджали виникненню та існуванню договірних правовідносин між відповідачами. У відповідача 1 не було жодних підстав сумніватися в правомірності дій ТОВ “Майстерторг-КТФ” та наявності в нього повної господарської правосуб'єктності, оскільки останнім було пред'явлено належним чином оформлені документи, що підтверджували його легітимність;

- вимоги позивача про стягнення з ПП “Агроекспорт” в доход держави кошти в сумі 12320,00 грн. ґрунтуються на неправильному розумінні природи цих коштів, оскільки позивач вважає, що після стягнення цих коштів з ТОВ “Майстерторг-КТФ” на користь ПП “Агроекспорт” вони вважатимуться такими, що “належні на відшкодування виконаного” і тому будуть стягнуті на користь держави. Але, належним на відшкодування виконаного за договором є те, що сторона має право і повинна отримати від іншої сторони у разі повного виконання нею свого зобов'язання. Тобто, у разі визнання договору недійсним необхідно стягнути на користь ПП “Агроекспорт” з ТОВ “Майстерторг-КТФ” сплачені йому кошти за надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур в сумі 12320,00 грн. А на користь держави необхідно стягнути те, що одержало ПП “Агроекспорт” від ТОВ “Майстерторг-КТФ” на виконання договору, а саме –надану послугу.

Представники відповідача-2 у судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву не надіслали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином  ухвалами та повістками суду. У зв'язку з поверненням ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі № А4/118-07, яка була направлена на адресу 2-го відповідача з відміткою поштового відділення: (не значиться) господарським судом Київської області був зроблений судовий запит в порядку статті 69,71 КАС України від 30.03.07р. до Головного межригіонального управління статистики у м. Києві. У відповіді на вказаний запит від 06.04.07р.№ 12/1-7/642 Головне межригіональне управління статистики у м. Києві надало інформацію з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області з якої вбачається, що станом на 15.03.07р. в ЄДРПОУ значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ” юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 3, ідентифікаційний код –32774851.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.07р. у справі №А4/118-07 було замінено позивача - ДПІ у Згурівському районі на її правонаступника Яготинську міжрайонну державну податкову інспекцію (юр. адреса: м. Яготин, вул. Незалежності, 106, код ЄДРПОУ 34233582).

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

20 липня 2005р. між Приватним підприємством “Агроекспорт” (код ЄДРПОУ 31477861) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ” (код ЄДРПОУ 34233582) укладено договір про надання послуг, згідно умов якого замовник (ПП “Агроекспорт”) доручає виконавцю (ТОВ “Майстерторг-КТФ”), а виконавець зобов'язується виконати роботи зі збирання сільськогосподарських культур, Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги в порядку та розмірах, обумовлених договором. Вартість виконаних робіт в межах даного договору складає 220 грн. в т.ч. 36,67 грн. ПДВ за кожний гектар зібраного в межах виконання умов цього договору.

На виконання умов договору від 20 липня 2005р. ТОВ “Майстерторг-КТФ” виконало, а ПП “Агроекспорт” прийняло роботи по обмолоту зернових (пшениці)- 56 гектар, про що відповідачем 1 та 2 складено акт виконаних робіт від 16.08.05р., який залучений до матеріалів справи). Факт оплати послуг підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 04.08.05р. №163 на суму 5000,00 грн. та від 19.08.05р. №173 на суму 7300,00 грн. засвідчених печаткою ПП “Агроекспорт”. Окрім цього, на виконання згаданого договору, виконавцем робіт –ТОВ “Майстерторг-КТФ” була виписана відповідна податкові накладна: від 16.08.2005р. № 15 на суму 12320,00 грн. в тому числі ПДВ.

Присутній у судовому засіданні представник 1-го відповідача підтвердив факт виконання обома сторонами згаданого договору у повному обсязі.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи копії договору від 20.07.2005р. останній підписаний обома сторонами та скріплений печатками, з боку ПП “Агроекспорт”  Нечипорук Т.М., з боку ТОВ “Майстерторг-КТФ” Огнев Д.Ю.

Позивачем також надано копію статуту ТОВ “Майстерторг-КТФ” з якого вбачається, що ТОВ “Майстерторг-КТФ” зареєстроване Святошинською РДА у місті Києві 17.02.2004р. основними видами діяльності якого зокрема є оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; транспортне та транспортно-експедиційне обслуговування; відкриття аптек, торгівля медикаментами;будівництво, ремонтно-будівельне виробництво, видавничо-поліграфічна в рекламно-інформаційна діяльність, надання всіх видів побутових послуг тощо.

Також до матеріалів справи залучена довідка Головного межригіонального управління статистики у м. Києві у якій міститься інформація стосовно того, що станом на 15 березня 2007р. у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться: Товариство з обмеженою відповідальністю “Майстерторг-КТФ” ід.код 32774851.

До матеріалів справи залучена копія рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.06р. у справі №2-969, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ “Майстерторг-КТФ” з моменту їх складання, визнано недійсним його свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ. Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачі у справі Духневич О.Г. та Шишаєв О.Ф. не є власниками підприємства, їх волевиявлення не було спрямоване на створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю, тобто реєстрація вказаного підприємства відбувалася на підставних осіб –Духневич О.Г. та Шишаєва О.Ф., які формально вважаються засновниками, а Духнович О.Г. директором підприємства, оскільки вони рішення про створення підприємства особисто не приймали, своїх грошових та матеріальних внесків в статутний фонд не вносили, що призвело до здійснення підприємством діяльності, яка суперечить законодавству.

ДПІ залучено також акт від 03.07.06р. №62 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ “Майстерторг-КТФ”.

Відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція скориставшись наданими їй повноваженнями звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійним договору, який укладений між ПП “Агроекспорт” та ТОВ “Майстерторг-КТФ” на підставі статті 207 Господарського кодексу України, і як наслідок про стягнення ТОВ “Майстерторг-КТФ” на користь ПП “Агроекспорт” суми грошових коштів отриманих за договором в розмірі 12300,00 грн. та стягнення з ПП “Агроекспорт” на користь держави 12300,00 грн.  з огляду на приписи статті 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписами ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з того, що згідно приписів статей 207, 208 ГК України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою.

          Для даної норми закону характерними є такі ознаки:

          а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

          б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

          в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.  

          Суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, при вчиненні спірних правочинів з метою приховування від оподаткування доходів.

          Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

          Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

          Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

          Зокрема, при цьому суд відзначає, що не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ “Майстерторг-КТФ”.

          Суду не надано належні докази на підтвердження того, що виконуючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Проте, МДПІ –як позивач у даній справі не довів наявність цих трьох обставин, зокрема: наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів ТОВ “Майстерторг-КТФ”, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення до реєстра платників ПДВ, оскільки у рішенні Святошинського районного суду предметом дослідження була саме відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства та порушення вимог закону при проведенні державної реєстрації підприємства, а не наявність умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності. Сам факт визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації. При цьому господарський суд враховує той факт, що згадане рішення винесене 18.04.06р., тобто після укладання оспорюваного договору.

Обставини, що встановлені судовим рішення у цивільній справі, яке набрало законної сили, згідно ч. 1 статті 72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч. 1 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України „Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Як вбачається з матеріалів справи, на час вчинення правочинів ТОВ “Майстерторг-КТФ” було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Стосовно посилання податкової служби на наявність умислу з боку ТОВ “Майстерторг-КТФ” щодо укладання договору з метою суперечною інтересам держави та суспільства, яка полягала, у тому, що останній займався підприємницькою діяльністю з порушенням чинного законодавства слід зауважити наступне:

В матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ “Майстерторг-КТФ” податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок вчинення спірних правочинів. До справи не надано рішень ДПС про донарахування ТОВ “Майстерторг-КТФ” податкових зобов'язань, податкових повідомлень, які б підтверджували наявність податкового боргу у відповідача 2, про умисел якого стверджує позивач, в. т.ч. внаслідок укладання спірного договору.

Залучена до матеріалів справи копія акта перевірки від 19.10.2006р. № 331/231-04/31477861 планової перевірки ПП “Агроекспорт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р., на підставі якого ДПІ у Згурівському районі винесені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2006р., яким ПП “Агроекспорт” визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток загалом на суму 1896,00 грн., від 19.10.06, яким ПП “Агроекспорт” визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом на суму 6254,10 грн., не свідчать про наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, саме у відповідача-2, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу про визначення податкових зобов'язань ПП “Агроекспорт” саме за спірною угодою з ТОВ “Майстерторг-КТФ”.

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксується у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішення податкової служби, яке повинно бути виконано упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

Ухилення однієї з сторін від сплати податків, після здійснення угоди відповідно до діючого законодавства України, не може бути підставою для визнання угоди недійсною, а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому слід зазначити, що за умови встановлення під час перевірки посадовими особами ДПС порушень податкового законодавства,  неправомірне віднесення до складу валових непідтверджених витрат чи завищення податкового кредиту, позивач має повноваження щодо застосування фінансової відповідальності до такого суб'єкта.

При цьому судом враховуються приписи ч. 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому суд також звертає увагу на те, що в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення  сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Отже, твердження позивача про суперечність спірного договору інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи. Таке твердження не відповідає вимогам процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

(ТОВ “Майстерторг-КТФ”), а виконавець зобов'язується виконати роботи зі збирання сільськогосподарських культур

Сам по собі досліджуваний судом договір не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства. Як вбачається з матеріалів справи, за оспорюваним договором ТОВ “Майстерторг-КТФ” виконати ПП “Агроекспорт” роботи зі збирання сільськогосподарських культур –пшениці. Відсутні законодавчі обмеження стосовно надання таких робіт .

Викладені обставини не доводять факт укладання договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, за умови недоведеності з боку податкової служби умислу у ТОВ “Майстерторг-КТФ” при укладанні оспорюваного договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

За огляду на викладене, позовні вимоги Яготинської МДПІ про визнання договору від 20.07.05р. укладеного між ПП “Агроекспорт” та ТОВ “Майстерторг-КТФ”недійсним, стягнення з ТОВ “Майстерторг-КТФ” на користь ПП “Агроекспорт” суми грошових коштів отриманих за договором в розмірі 12300,00 грн. та стягнення з ПП “Агроекспорт” на користь держави 12300,00 грн., задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                  

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –18.05.2007р.