Рішення

від 20.02.2018 по справі 903/804/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2018 р. Справа № 903/804/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Дельта Банк ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства «Інтер-Континент»

про стянення 46 982,44 грн.

Суддя М. С. Шум

секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Встановив: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Інтер-Континент" (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.11.2017р.) про стягнення 46 982,44 грн. за кредитом згідно договору овердрафта №97/07-900 від 19.11.2007р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті ним заборгованості по відсоткам, у встановлені кредитним договором №97/07 - 900 від 19.11.2007р. строки.

18.12.2017р. згідно розпорядження керівника апарату суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №903/804/17 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кравчук А.М. та справу розприділено судді Шуму М.С.

Ухвалою суду від 27.12.2017р. суддею Шумом М.С. справу №903/804/17 прийнято до провадження та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.01.2018р.

Ухвалою суду від 22.01.2018р. підготовче засідання у справі №903/804/17 відкладено на 20.02.2018р.

Представники позивача та представник відповідача в судове засідання 13.02.2018р. уповноваженого представника не направили, відповідач повторно відзиву на позов не подав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що сторони були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку сторін не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне .

19 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Позивач, Кредитор) та приватним підприємством "Інтер - Континент" (Відповідач, Позичальник) було укладено Договір овердрафту №97/07-900 (надалі - Кредитний договір).

Згідно пункту 1.3 Кредитного договору Позичальник проводить платежі зі свого поточного рахунку в межах встановленого Банком ліміту овердрафту.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику короткостроковий кредит - овердрафт, на період з дня складання та підписання Кредитного договору по 19 січня 2009р. включно, якщо інший термін припинення надання овердрафту не встановлено випадками, визначеними цим Кредитним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є кредитним договором на умовах овердрафту.

Договір кредиту за овердрафтом №97/07-900 від 19.11.2007р. недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом №97/07-900 від 19.11.2007р., позивачем здійснювалось кредитування відповідача в межах встановленого ліміту в розмірі 300 000.00 грн. (з 19.12.2008р. в розмірі 150 000,00 грн.).

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2.6.3. Кредитного договору за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку Проценти з розрахунку 30% річних.

Згідно п.1.8. Кредитного договору Банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Позичальника за овердрафтом у відповідності до вимог НБУ, умов Кредитного договору.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач відсотків за користування кредитом належним чином не сплатив.

Заборгованість за нарахованими відсотками за період з 30.07.2015р. по 28.09.2017р. становить 44 534,82 грн. та за нарахованими 3% річних від простроченої суми відсотків за період 01.10.2016р. по 28.09.2017р. - 327,35 грн. є підставними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 120,27 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 01.10.2016р. по 28.09.2017р. згідно п.п. 6.1. 6.2 Кредитного договору

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, нараховані позивачем 2 120,27 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по Кредитному договору за період з 01.10.2016р. по 28.09.2017р. підставні та підлягають до стягнення .

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані позивачем докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 46 982,44 грн. заборгованості, з яких: 44 534, 82 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 120,27 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків та 327,35 грн. - сума 3% річних від суми прострочених процентів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600.00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1 . Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Інтер - Континент" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2 код ЄДРПОУ 33680873) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) 46 982,44 грн. заборгованості, з яких: 44 534, 82 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 120,27 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 327,35 грн. - сума 3% річних від суми прострочених процентів та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

26.02.2018

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя М. С. Шум