справа № 179/2178/17
провадження № 2/179/190/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Оленівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки ,
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заяваОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Оленівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки.
Позивач посилається на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,770 га, кадастровий № 1222385300:01:001:0694, згідно до державного акту серії Р2 № 172024 від 13 березня 2003 року.
Останні сім років, а саме з 2010 року відповідачем земельна ділянка, яка належить позивачеві використовується самовільно. Договори щодо права користування земельною ділянкою сторони не укладали, плати за користування не отримувала.
Тому, позивач звернулася до суду з проханням зобов'язати відповідача звільнити та повернути земельну ділянку та заборонити відповідачеві використовувати її.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що між сторонами раніше, а саме у 2010 році виникали правовідносини щодо позики грошових коштів на суму 50 000 грн., про що укладено відповідний договір. Крім того, відповідач зазначив, що позивач 04.11.2009 року видала на його ім'я довіреність на представлення її інтересів. Термін дії довіреності закінчується 04.11.2019 року.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без їхньої участі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,770 га, кадастровий № 1222385300:01:001:0694, згідно до державного акту серії Р2 № 172024 від 13 березня 2003 року (а. с. 6).
В матеріалах справи міститься копія заяви позивача з вимогою до відповідача про повернення земельної ділянки датована 28 листопада 2017 року (а. с. 8).
Відповідно до п. 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.
Згідно п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.
Виходячи з вищезазначеного, особа, якій надсилається лист вважається належним чином повідомленою в тому разі, коли не лише відправлено листа з вимогою про повернення земельної ділянки, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Копія листа, яка адресована відповідачеві не може вважатися достатнім доказам, оскільки рекомендована кореспонденція передбачає отримання відправником зворотного повідомлення про вручення листа, тому доводи представника позивача щодо звернення до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки є недоведеними.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною 1 ст. 212 ЗК України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,
понесених за час незаконного користування ними.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем в судовому засіданні заявлені вимоги щодо повернення земельної ділянки, які регулюються нормами земельного законодавства, однак відповідачем надано пояснення щодо укладення між ними договору позики. Доказів, які б свідчили про самовільне використання відповідачем земельної ділянки, яка належить позивачеві до суду не надано . З огляду на предмет позову та обставини справи, враховуючи норми права, якими регулюються вказані правовідносини, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 13, 81, 386, 638, 640 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Оленівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлено 19 лютого 2018 року.
Суддя Т.А.Ковальчук
Суд | Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2018 |
Номер документу | 72439026 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Ковальчук Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні