Рішення

від 26.02.2018 по справі 922/4075/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р.Справа № 922/4075/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металопластик", код ЄДРПОУ 13835605, адреса : 79013 м. Львів, вул. Глибока, 10 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод Салтівський", код ЄДРПОУ 39121098, адреса : м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1 про стягнення заборгованості в розмірі 88 749,74 грн. за участю представників :

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області звернулося ТОВ "Металопластик" з позовом про стягнення з ТОВ "Хлібзавод Салтівський" 63 814,58 грн. заборгованості за товар, отриманий згідно договору №294 від 24.10.2016, 2 313,39 грн. річних, 5 272,23 грн. інфляційних та 17 349,54 грн. пені.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Справу було призначено до розгляду по суті на 26.02.2018.

У призначене на 26.02.2018 р. судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвали суду повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом повторно було перевірено адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.02.2018 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1, та саме на цю адресу судом надсилались документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки, документи було надіслано відповідачу за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Представник позивача 26.02.2018 до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за, що умови його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, рішення підписано судом без його проголошення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2016 року між ТзОВ Металопластик (Постачальник, Позивач по справі) та ТОВ Хлібозавод Салтівський (Покупець, Відповідач по справі) був укладений договір поставки №294 (надалі за текстом - Договір), за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити пакети поліетиленові та плівку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Договору поставки №294 від 24.10.2016р., ТзОВ Металопластик було поставлено Відповідачу, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 131939,03 грн., що підтверджується наступними накладними:

-№РН-0000017 від 04.11.2016р. на суму 6179,33 грн.;

-№РН-0000021 від 07.11.2016р. на суму 21512,32 грн;

-№РН-0000037 від 14.11.2016р. на суму 22931,17 грн;

-№РН-0000064 від 23.11.2016р. на суму 10243,50 грн;

-№РН-0000012 від 06.12.2016р. на суму 4691,52 грн;

-№РН-0000045 від 15.12.2016р. на суму 8536,27 грн;

-№РН-0000083 від 22.12.2016р. на суму 8925,32 грн;

-№РН-0000113 від 28.12.2016р. на суму 15105,02 грн;

-№РН-0000032 від 13.01.2017р. на суму 4543,49 грн;

-№РН-0000034 від 16.01.2017р. на суму 6614,17 грн;

-№РН-0000059 від 20.01.2017р. на суму 3432,96 грн;

-№РН-0000067 від 23.01.2017р. на суму 4348,42 грн;

-№РН-0000087 від 27.01.2017р. на суму 5721,36 грн;

-№РН-0000054 від 17.02.2017р. на суму 9154,18 грн.

Вказані накладні містять підпис уповноважених осіб та відбиток штампу Відповідача.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що розрахунок за товар, поставлений за цим договором, здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару. При цьому, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка підтверджує отримання товару Покупцем.

З наданих суду доказів вбачається, що Відповідач лише частково оплатив отриманий від Позивача товар, а саме, 01.02.2017р. - 1124,45 грн., 15.02.2017р. - 1000,00 грн., 16.02.2017р. -1000,00 грн., 21.02.2017р. - 5000,00 грн., 23.03.2017р. - 1000,00 грн., 10.05.2017р. - 3000,00 грн., 02.06.2017р. - 1000,00 грн., 09.06.2017р. - 1000,00 грн., 13.06.2017р. -1000,00 грн., 14.06.2017р. - 1000,00 грн., 15.06.2017р. - 1000,00 грн., 26.06.2017р. -1000,00 грн., 30.06.2017р. - 1000,00 грн., 04.07.2017р. - 2000,00 грн., 10.07.2017р. -1000,00 грн., 11.07.2017р. - 1000,00 грн., 12.07.2017р. - 1000,00 грн., 13.07.2017р. - 1000,00 грн., 14.07.2017р. - 11000,00 грн., 21.07.2017р. - 10000,00 грн., 01.08.2017р. - 10000,00 грн., 16.08.2017р. - 10000,00 грн., 28.08.2017р. - 1000,00 грн., 20.09.2017р. - 1000,00 грн.

Таким чином, на даний час, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений йому згідно вказаних документів товар становить 63814,58 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІV, зі змінами та доповненнями (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, враховуючи, що факт поставки Позивачем Відповідачу товару підтверджується матеріалами справи, не спростований Відповідачем у відповідності до вимог ГПК України, докази оплати отриманого товару матеріали справи не містять, - позов про стягнення 63814,58 грн. основної заборгованості за договором поставки від 24.10.2016 р. № 294 підлягає задоволенню.

Крім того, Позивачем нараховані 3% річних в сумі 2313,39 грн., інфляційні в розмірі 5272,23 грн. та пеня в сумі 17349,54 грн. (розраховано окремо за кожною накладною, з урахуванням здійснених оплат).

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

Сторонами встановлено у п. 8.3. договору, Покупець за порушення терміну, визначеного у п.4.3 цього Договору зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи Позивача або підтверджували сплату вартості отриманого товару у строк, встановлений п. 4.3. Договору .

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати Відповідачем за отриманий від Позивача товар згідно Договору, перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за допомогою програми ОСОБА_2, суд зазначає, що надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення цих нарахувань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХЛІБОЗАВОД САЛТІВСЬКИЙ (61153 м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд.1 Ідентифікаційний код 39121098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОПЛАСТИК" (79013 м. Львів, вул. Глибока, буд. 10 Ідентифікаційний код 13835605) - 63 814,58 грн. заборгованості за товар, отриманий згідно договору №294 від 24.10.2016, 2 313,39 грн. річних, 5 272,23 грн. інфляційних, 17 349,54 грн. пені та 1600 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення до Харківського апеляційного господарського в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_1