Постанова

від 15.05.2007 по справі а3/101-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А3/101-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" травня 2007 р.                          м. Київ                            Справа № А3/101-07

10 год. 14 хв.

за позовом    Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ

до                   Тетіївського споживчого товариства, м. Тетіїв

про                 стягнення 141,72 грн.

                                                                                               Головуючий суддя  Коротун О.М.

                                                                                  секретар судового засідання  Малій Л.В.

Представники:

позивача        Данюк В.В. –представник за довіреністю № 1-828 від 04.05.2007р.;

відповідача    не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В господарський суд Київської області звернулась Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (далі –Позивач) до Тетіївського споживчого товариства (далі –відповідач) про стягнення 141,72 грн., з яких 47,24 грн. –необґрунтовано отриманий дохід та 94,48 грн. –штраф.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що за період з 02.06.2006р. по 25.07.2006р. при формуванні роздрібних цін на молоко, ковбаси варені, олію, макаронні вироби, борошно, крупи, хліб, цукор, сир застосовано торгівельну надбавку в розмірі від 15,1% до 16,7% до оптової ціни виробника (митної вартості), що перевищує граничний рівень 15%, в результаті чого необґрунтовано одержано суму виручки 47,24 грн. за що позивачем прийнято рішення № 249 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 22.09.2006р. на суму 164,19 грн.

Як зазначає позивач у листі, поданому в судовому засіданні 15.05.2007р., рішення № 215 від 15.08.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідачем не оскаржено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2007р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 03.04.2007р.

Судом 21.03.2007р. за власною ініціативою було зроблено запит до Тетіївської районної державної адміністрації щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації надійшов лист № 32 від 29.03.2007р., в якому державний реєстратор підтвердив адресу відповідача вказану в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2007р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.05.2007р.

Судом 03.04.2007р. за власною ініціативою було зроблено запит до Державної податкової інспекції у Тетіївському районі та Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві надійшов витяг за № 12/1-7/733 від 25.04.2007р., в якому Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві підтвердило адресу відповідача вказану в позовній заяві.

Також, через загальний відділ господарського суду Київської області від Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції надійшов лист № 1927 від 07.05.2007р., в якому Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція підтвердила адресу відповідача вказану в позовній заяві.

Відповідач у судове засіданні 15.05.2007р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 19.03.2007р. та повістки від 19.03.2007р., також у зв'язку з неявкою відповідача 03.04.2007р. йому була направлена ухвала та повістка, про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та реєстр вихідної кореспонденції.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, та заслухавши пояснення учасника процесу, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” № 507-ХІІ від 03.12.90 р. (із змінами та доповненнями), контроль за держанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Урядом України органом контролю за додержанням державної дисципліни цін визнано Державну інспекцію з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п. 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819).

Позивачем з 27.07.2006р., 3.08.2006 та 07.08.2006р. було здійснено перевірку відповідача за період з 01.06.2006р. по 01.08.2006р. щодо дотримання порядку формування, встановлення та дотримання цін та тарифів. Перевіркою встановлено, що за період з 02.06.2006р. по 25.07.2006р. при формуванні роздрібних цін на молоко, ковбаси варені, олію, макаронні вироби, борошно, крупи, хліб, цукор, сир застосовано торгівельну надбавку в розмірі від 15,1% до 16,7% до оптової ціни виробника (митної вартості), що перевищує граничний рівень 15%, в результаті чого отримано необґрунтований дохід в сумі 47,24 грн. За результатами перевірки було складено акт № 390 перевірки від 07.08.2006р. (примірник акту отриманий відповідачем, про що свідчить власноручний напис законного представника відповідача). На підставі вказаного акту заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від імені держцінінспекції було прийнято рішення № 215 від 15.08.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вилучено у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано отриману виручку в сумі 47,24 грн. та штраф у розмірі 94,48 грн. (примірник рішення був надісланий відповідачу, про що свідчить опис вкладення від 01.09.2006р.).

Згідно з ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Згідно з п. 4.1 Інструкції про прядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238), скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятися керівниками цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами. У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним  вирішується господарським судом.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надавав письмові пояснення і мотивувальні документи у разі незгоди з актом перевірки, не надано доказів того, що оскаржено рішення позивача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 215 від 15.08.2006р. до уповноважених органів виконавчої влади або до господарського суду.

Згідно з п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 1819 від 13.12.2000р., держцінінспекція має право звертатися з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Згідно з підпунктом 3 ч. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог.

Судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню в доход державного бюджету України з відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.   Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Тетіївського споживчого товариства (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код 25980076) в доход Державного бюджету України (ВДК Тетіївського району за кодом бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23571544, р/р 31113106700616 в УДК у Київській області, МФО 821018) необґрунтовано отриманий дохід в сумі 47,24 грн. (Сорок сім грн. 24 коп.) та штраф в сумі 94,48 грн. (Дев'яносто чотири грн. 48 коп.).

3. Стягнути з Тетіївського споживчого товариства (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код 25980076) в доход державного бюджету України 1,42 грн. (Одна грн. 42 коп.) судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя