Постанова

від 26.02.2018 по справі 815/3332/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3332/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КТТК ТРАНС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю КТТК ТРАНС звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.05.2017 року №0011151402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 182 000 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 45 500 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем правил податкового законодавства не відповідають дійсності. Податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з TOB Кінорі у повній мірі відповідає змісту та обсягам цих операцій, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, первинними та розрахунковими документами. Проте під час перевірки контролюючим органом не здійснено належного аналізу первинних, бухгалтерських та розрахункових документів, що призвело до безпідставного збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.05.2017 року №0011151402.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB КТТК Транс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником TOB Кінорі за період жовтень 2016 року, за результатами якої складено акт від 04.05.2017 року №396/15-32-14-07/40764298 (Т. І, а.с. 13-23).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення TOB КТТК Транс п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 182 000 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2016 року - 182 000 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 року №0011151402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 182 000 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 45 500 грн. (Т. І, а.с. 24).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість та зменшення податкового кредиту у вказаній сумі стало не підтвердження позивачем належними первинними документами господарських операцій з ТОВ Кінорі .

При цьому, контролюючий орган вказав на те, що згідно п.п. 10.1 Договору про транспортно-експедиційні послуги від 27.10.2016 року №2710, укладеного між позивачем та ТОВ Кінорі , термін дії цього договору спливає 31.12.2014 року, що свідчить про дефектність договору та його недійсність.

Також, в наданих до перевірки міжнародних ТТН (CMR), оформлених в результаті транспортно-експедиційних послуг, відсутні печаті і підписи відправників та печаті і підписи одержувачів вантажу; не заповнено графу документи, що додаються ; відсутні і нерозбірливі дати складання наданих CMR.

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про те, що за вказаними первинними документами неможливо у повному обсязі встановити реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Кінорі .

Оскільки під час перевірки позивач не надав додаткові документи, за якими можливо встановити фактичне виконання господарських операцій, в тому числі, заявки на надання послуг, які передбачені умовами договору, платіжні документи, що підтверджують оплату цих послуг у повному обсязі, а дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань свідчать про те, що контрагент позивача не відобразив ці операції у своєму податковому обліку, контролюючий орган вказав на те, що формування податкового кредиту за цими операціями не ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Не погоджуючись із висновками відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість та позбавлення права на податкових кредит, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки за наданими первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, фактичне виконання і оплату, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає податковому законодавству, що є безумовною підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням послуг.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання таких послуг, що підтверджується первинними документами, а також в разі використання в господарській діяльності цих послуг.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, формування податкового кредиту має відбуватись за умови їх визначення в результаті операцій, які платник використовує в межах своєї господарської діяльності, отже в іншому випадку ці суми не можуть включатись до складу податкового кредиту платника.

Як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ Кінорі укладено договір про транспортно-експедиційні послуги від 27.10.2016 року №2710 (Т. І, а.с. 29-33), за яким ТОВ ТТК Транс доручає відповідними заявками, а ТОВ Кінорі приймає на себе зобов'язання від свого імені та за винагороду і за рахунок ТОВ ТТК Транс здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання послуг: організувати перевезення вантажу будь-яким транспортом і по маршруту, вибраним ТОВ Кінорі , в т.ч. у великотоннажних контейнерах; укладати від імені ТОВ ТТК Транс або від свого імені договір (договори) перевезення вантажу по організованому маршруту будь-яким транспортом; за дорученням ТОВ ТТК Транс провести розробку схеми руху вантажів і інші види робіт, пов'язані з рухом вантажу від дверей до дверей ; давати ТОВ ТТК Транс в рамках тих, що надаються за цим договором рекомендації по підвищенню ефективності транспортування за рахунок вибору раціональних маршрутів і способів перевезення вантажів, зниженню витрат по упаковці, навантажувально-розвантажувальним і іншим операціям транспортно-експедиційного обслуговування, використовуючи для цих цілей співпрацю між транспортно-експедиторськими компаніями і іншими контрагентами ТОВ Кінорі ; забезпечити відправку і отримання вантажу в пункті призначення, визначеному відповідно до цього Договору, в т.ч. Заявки; прийняти вантаж від ТОВ ТТК Транс або вказаного ним вантажовідправника на підставі заявки; передати вантаж ТОВ ТТК Транс або вказаному ним вантажоодержувачу та ін.

Згідно із п.п. 1.2 п. 1 Договору додатково до послуг, передбаченим цим договором в п. 1.1, ТОВ Кінорі може виконати такі необхідні для доставки вантажу операції: виконання (організація виконання) митних і інших операцій, зокрема, оформлення митних декларацій, санітарних та інших документів, якщо це обумовлено в заявці; перевірка кількості і стану вантажу.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 п. 2 Договору до цього Договору додається заявка на перевезення вантажу, яка є невід'ємною частиною договору. Конкретні умови кожного перевезення узгоджуються в заявці на перевезення, яка подається факсом або електронною поштою.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 п. 3 Договору ТОВ ТТК Транс надсилає ТОВ Кінорі не пізніше, ніж за три дні до початку завантаження заявку на перевезення вантажу. ТОВ ТТК Транс зобов'язаний повідомити в своїй заявці всю необхідну інформацію про перевезення (характеристику, властивості, параметри, вага і так далі) і гарантувати повноту і достовірність переданої інформації. Також надати інформацію про властивості вантажу, про умови його перевезення і документи, необхідні для здійснення митного, санітарного і інших видів державного контролю ( інформація про вантаж ) та інші документи, необхідні для виконання ТОВ Кінорі обов'язків, передбачених цим договором. Інформує ТОВ Кінорі про зміну дати завантаження/про відмову від завантаження не пізніше, ніж за 48 годин до вказаної у заявці дати завантаження. Забезпечує готовність вантажу до вантажу до перевезення у кількості, вказаній у заявці, до узгодженого терміну відвантаження і здійснює своїми силами та засобами з додержанням норм охорони праці водія. Забезпечує належне оформлення товарно-супровідної та митної документації вантажу, яка необхідна для безперешкодного проїзду транспортного засобу через державні кордони та своєчасних розрахунків за перевезення (міжнародну товарно-транспортну накладну CMR, експортну декларацію, рахунки, пакувальний лист). В разі ненадання вищезгаданих експортних документів, ТОВ ТТК Транс оплачує всі витрати, пов'язані з їх виготовленням, згідно з рахунком ТОВ Кінорі .

Згідно із п.п. 4.1, 4.4 п. 4 Договору ТОВ Кінорі зобов'язаний забезпечувати виконання всіх вказаних в підтвердженій заявці умов і виконувати транспортно-експедиційне обслуговування вантажу ТОВ ТТК Транс відповідно до міжнародних нормативних актів, законодавства України і вимог ТОВ ТТК Транс з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, якщо такі не суперечать вищезазначеному. Повідомляє всім учасникам перевезення умови і порядок транспортування і обслуговування вантажів ТОВ ТТК Транс .

Відповідно до п.п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8 п. 6 Договору загальна сума договору визначається згідно заявок, що є невід'ємною частиною даного договору, містять у собі винагороду (плату) експедитора, суми відшкодування витрат перевізника з яким експедитор уклав договір на здійснення перевезення, оплату інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (згідно розділу І). Належні експедиторові суми за транспортно-експедиторські послуги можуть сплачуватися клієнтом на підставі заявки (передплата). Розмір плати за перевезення вантажу визначається за погодженням сторін при узгодженні заявки на перевезення. Погоджені розміри плати за перевезення фіксуються в заявці клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України і у строки вказані в заявці. Фактична вартість послуг, з урахуванням затримки автотранспорту під завантаженням, розвантаженням, інших додаткових витрат, визначається експедитором після закінчення завантаження (розвантаження). Клієнт має право перерахувати на розрахунковий рахунок експедитора передплату в рахунок майбутніх перевезень. Остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводиться клієнтом на підставі акту про надані транспортно-експедиційні послуги експедитора. Підставою для виставлення акту про надані транспортно-експедиційні послуги служать дані супровідних документів з відміткою клієнта про отримання вантажу вантажоотримувачем. Всі розрахунки з третіми особами, притягненими експедитором для виконання перевезення здійснюються експедитором за рахунок клієнта.

У п.п. 10.1 п. 10 Договору визначений строк його дії до 31 грудня 2014 року.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав підписані між ТОВ Кінорі та ТОВ ТТК Транс акти надання послуг від 31.10.2016 року №281, №284, №287 та експедиторські звіти від 31.10.2016 року із визначенням найменування товару, що перевозився, його ваги, кількості, типу контейнерів, маршруту перевезення, експедиторів (Т. І, а.с. 34, 51-52, 103, 127-128, 191, 199-200).

Також, виконання і прийняття наданих послуг позивач підтвердив оформленими між ТОВ Кінорі та ТОВ ТТК Транс додатками до актів виконаних робіт від 31.10.2016 року №281, №284, №287 із визначенням загальної вартості робіт (послуг) згідно маршрутів відносно кожного перевезення товару (Т. І, а.с. 53, 129, 201).

Під час оформлення виконання і прийняття послуг ТОВ Кінорі виписало податкові накладні від 31.10.2016 року №254, №255, №252 (Т. І, а.с. 26-28), суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту за жовтень 2016 року.

Згідно договорів-заявок від 25.09.2016 року, від 23.09.2016 року, від 20.09.2016 року (Т. І, а.с. 54-61, 130-138, 202-207), організація перевезень відбувалась за попередньо узгодженими замовленнями позивача із повідомленням виконавцю місця відвантаження, дати та часу; пункту митного очищення; пункту розвантаження (контактної інформації одержувача); типу та ваги контейнера; найменування вантажу, строку поставки; ставки (вартості перевезення).

Транспортування вантажу оформлено міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) (Т. І, а.с. 62-102, 139-190, 208-249).

Згідно платіжного доручення від 15.11.2016 року №33 (Т. ІІ, а.с. 123) позивач здійснив часткову оплату наданих послуг у сумі 300 000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ Кінорі .

Необхідність замовлення послуг ТОВ Кінорі у позивача виникла у зв'язку із наявністю власних зобов'язань по виконанню договорів з перевезення вантажу, укладених у 2016 році з ТОВ Транс Континент , ТОВ Заммлер Україна , ДП Інтегровані логістичні системи , ТОВ Чайніз Бразерс , ПП Шаклін Групп , МП Рокада у вигляді ТОВ, ТОВ ДВС Логістика , ТОВ Транс Кеа Логістик , ТОВ Міротранс , ТОВ Маркетс Груп , ТОВ МТА Сервіс ЛТД (Т. ІІ, а.с. 56-117), результати яких оформлено актами наданих послуг (Т. І, а.с. 35-50, 104-126, 192-198, Т. ІІ, а.с. 164-173, 229-231).

Перевезення вантажу здійснювалось вантажним автомобільним транспортом за замовленнями позивача та ТОВ Кінорі , про що позивач надав копії відповідних договорів з перевізниками, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водіїв (Т. ІІ, а.с. 118-122, 136-163, 174-228, 232-248, Т. ІІІ, а.с. 1-151).

Однак, контролюючий орган не врахував надані до перевірки документи, дійшов висновку за ними неможливо встановити фактичне надання послуг, обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за цими операціями, у зв'язку із чим дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2016 року.

Колегія суддів не може погодитись з доводами контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість за результатом цих операцій та вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що за наданими позивачем первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне надання послуг, їх використання в господарській діяльності підприємства.

На момент надання послуг, складання первинних документів, податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість, є діючим підприємством, відомості про припинення його реєстрації як юридичної особи та відсутність за місцезнаходженням у встановленому законом порядку не вносились, надані послуги у спірний період опосередковані з видом господарської діяльності підприємства за КВЕД: вантажний автомобільний транспорт (основний); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як вбачається з акту перевірки, первинні документи були об'єктом дослідження правильності формування підприємством податкового кредиту за цими операціями.

Колегія суддів вважає, що не надання до перевірки заявок на замовлення у ТОВ Кінорі послуг не може свідчить про фактичне невиконання умов договору.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, і як свідчать матеріали справи, ці послуги були попередньо обумовлені між сторонами господарських відносин, тобто до укладення самого договору, про що свідчать вищенаведені договори-заяви на перевезення вантажу.

На думку колегії суддів, попередня узгодженість перевезень ніяким чином не суперечить умовам цих операцій, тобто в частині завчасного повідомлення контрагента про виконання послуг та необхідні відомості щодо перевезень, як передбачено п.п. 2, 3 Договору.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що технічна помилка у визначенні сторонами строку дії договору ніяким чином не спростовує здійснення цих операцій за наявності первинних документів, що складались як під час операцій так і за їх результатом.

Зауваження відповідача щодо правильності та повноти оформлення міжнародних товарно-транспортних накладних суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, враховуючи той факт, що вказані документи перевірені на предмет відповідності митному законодавству компетентним у цій сфері органом, про що свідчать відмітки митниці щодо проходження вантажем митного контролю.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у міжнародних транспортних накладних містяться відомості щодо відправників і отримувачів вантажу, а також перевізників вантажу, зокрема, щодо позивача та ТОВ Кінорі . Також, міжнародні транспортні накладі містять відомості і щодо дат та одержувачів вантажу, які в тому числі підтверджуються і вищенаведеними актами, складеними за результатом надання транспортних послуг.

Не знайшли свого підтвердження і доводи контролюючого органу про не заповнення транспортних документів в частині відомостей щодо додаткових документів, що додаються.

Не може колегія суддів погодитись і з доводами контролюючого органу про нереальність операцій з ТОВ Кінорі за рахунок податкової інформації про відсутність придбання контрагентом від третіх осіб у перевіряємий період транспортно-експедиційних послуг, у зв'язку із чим - про неможливість їх надання на адресу позивача, оскільки ці послуги мають індивідуальних характер і не можуть виникнути за обов'язкової умови їх виготовлення чи придбання, що характерно для відповідної продукції чи товару.

Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги податкову інформацію щодо наявності розбіжностей між задекларованими даними податкових зобов'язань і податкового кредиту між підприємствами, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, дотримання ними правил податкового законодавства.

При цьому, податковим органом як при вирішенні справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з висновками контролюючого органу про наявність підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит у зв'язку із неповною оплатою позивачем господарських операцій.

Так, як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання умов договору, а саме надання замовлених послуг, між позивачем та ТОВ Кінорі оформлювалось 31.10.2016 року актами виконаних робіт.

Часткова оплата наданих послуг проведена позивачем 15.11.2016 року.

Таким чином, складання податкових накладних на адресу позивача 31.10.2016 року, тобто в результаті події, що відбулась раніше, а саме - отримання наданих послуг, на думку колегії суддів, у повній мірі відповідає правилам п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки, як показали обставини справи, податковий орган не провів належного аналізу первинних та бухгалтерських документів у їх сукупності, фактичність господарських операцій не дослідив належним чином, колегія суддів вважає, що збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість відбулось формально, а отже не на підставі вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що операції позивача з його контрагентом підтверджуються первинними та бухгалтерськими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з контрагентом та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість згідно оскаржуваного рішення.

Колегія суддів у повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність рішення суб'єкта владних повноважень критеріям обґрунтованості та відповідності вимогам Закону, що є безумовною підставою для його скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням обставин справи та наданням належної оцінки обставинам справи, зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк