Постанова

від 26.02.2018 по справі 814/752/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/752/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення податкового боргу в сумі 143004,34 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося з адміністративним позовом до ТОВ "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв", в якому просило стягнути кошти з рахунків відповідача (код ЄДРПОУ 39006240) у банках в сумі 143 004, 34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 143 004, 34 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованого зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 року відмовлено Головному управлінню ДФС у Миколаївській області у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

08.02.2016 року ТОВ "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв" подало податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 р., в якій самостійно відображено податкове зобов'язання за 2016 рік у сумі 241 115,15 грн. (а.с. 14-16).

16.02.2017 р. відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень 2017 р., в якій самостійно відображено податкове зобов'язання у сумі 21298,50 грн. (а.с. 17-19).

16.03.2017 р. відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2017 р., в якій самостійно відображено податкове зобов'язання у сумі 21298,50 грн. (а.с. 20-22).

Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області про стан розрахунків з бюджетом ТОВ "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв" (код ЄДРПОУ6: 39006240) з 01.09.2016 року по 31.03.2017 року має заборгованості в сумі 143004,34 грн. (а.с. 6-7).

Жовтневим відділенням Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкову вимогу від 03.01.2017 р. № 69-14 в сумі 80314,42 грн. (а.с. 26).

У зв'язку з несплатою самостійно нарахованого зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 143004,34 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вітовську районну державну адміністрацію. Витребувано у Вітовської РДА договір оренди земельної ділянки, укладений з відповідачем. (а.с. 54-55).

Листом від 21.06.2017 року Вітовська РДА повідомила, що у Книзі обліку та реєстрації договорів відсутні дані щодо вищезазначеного договору (а. с. 61).

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між Вітовською РДА та ТОВ "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв" відсутній договір оренди земельної ділянки, а тому у відповідача не виникло обов'язку сплати орендної плати за землю, навіть у випадку самостійного декларування розміру орендної плати за земельну ділянку.

Також, судом першої інстанції зазначено, що користування ТОВ "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв" земельною ділянкою без укладеного договору оренди є самовільним зайняттям земельної ділянки, розмір шкоди за яке визначається у відповідності до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 265 ПК України плата за землю є складовою частиною податку на майно.

Питання плати за землю регулюється статтями 269-289 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 .14.1.147 ПК України плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 ПК України передбачено, що земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (особи, які отримали земельні ділянки в постійне користування).

Відповідно до ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а для нарахування орендної плати - договір про оренду земельної ділянки, в якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати (п. 288.1 ПКУ).

Стаття 288 ПК України передбачає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Одночасно із набуттям права (власності чи постійного користування) на земельну ділянку чи права оренди земельної ділянки виникає обов'язок зі сплати до бюджету земельного податку або орендної плати.

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

За визначенням ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічні положення міститься в ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені положення, колегія суддів приходить до висновку, що у разі відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, у відповідача не виникло обов'язку сплати орендної плати, навіть у випадку самостійного декларування розміру орендної плати.

Користування відповідачем земельною ділянкою без укладеного договору оренди є самовільним зайняттям земельної ділянки, розмір шкоди за яке визначається у відповідності до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційного інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 26.02.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк