Рішення

від 21.02.2018 по справі 521/16553/16-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/16553/16-ц

Провадження № 2/521/1274/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Бєрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Малого підприємства Універсал-ЛТД в особі директора ОСОБА_1, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Малого підприємства Універсал-ЛТД в особі директора ОСОБА_1, та фізична особа ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просять суд стягнути з ОСОБА_2 на користь МП Універсал -ЛТД /Товариства з обмеженою відповідальністю грошову суму за договором про надання юридичних послуг у розмірі - 4109,10 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі - 1378,00 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму за договором особистих гарантій у розмірі 5000, 00 гривень та 250,00 гривень штрафу за невиконання умов договору особистих гарантій, пеню за прострочення виконання зобов'язань за договором особистих гарантій розмірі 8525,00 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі - 551,20 гривень. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів за договором поруки у розмірі - 1000,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до МП "УНІВЕРСАЛ- ЛТД"/ТОВ звернувся ОСОБА_2 з метою отримання юридичних послуг, з врегулювання спору, щодо стягнення на його користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_5 суми матеріальної та моральної шкоди, яку він зазнав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 12 жовтня 2012 року, що сталася в м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога. 17.02.2014 року між ОСОБА_2 та МП "УНІВЕРСАЛ-ЛТД"/ТОВ було укладено Договір про надання юридичних послуг № 12, згідно умов якого Виконавець (Позивач 1) приймає зобов'язання надати юридичні послуги Замовнику (Відповідач), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору. Згідно із п.З. Додатку № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 12 від 17.02.2014 р., Замовник зобов'язується не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання страхового відшкодування сплатити Виконавцю грошову суму у розмірі 15% від розміру задоволених позовних вимог, а у випадку коли 15% від розміру відшкодування становлять грошову суму меншу ніж 3500 гривень, то Замовник сплачує Виконавцю грошову суму у розмірі 3500 гривень. Надання правової допомоги ОСОБА_2, щодо стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, здійснювало Адвокатське Бюро "Федяєва Сергія Володимировича", із яким Відповідач 17 лютого 2014 року уклав Договір № 17у/02/2014 про надання правової допомоги. За надання правової допомоги відповідно до договору, Відповідач сплатив Бюро 6000,00 гривень. При укладенні договору із адвокатським бюро, ОСОБА_2 не вистачало власних коштів на сплату витрат на правову допомогу. З цих підстав, між Відповідачем та ОСОБА_6 того ж дня, тобто 17 лютого 2014 року, було укладено Договір особистих гарантій, з якого Клієнт (Відповідач) отримав від Гаранта (Позивач 2), а Гарант передав у власність Клієнтові гроші в сумі 5000,00 гривень. Згідно умов договору, розрахунок щодо повернення суми позики здійснюватись наступним чином, після отримання Клієнтом позитивного рішення суду на свою користь, Клієнт повертає Гаранту суму отриманої позики у термін 15 календарних днів. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року вирішено стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмір 24 035 гривень, 30 копійок, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1000,00 гривень, компенсацію моральної шкоди в сумі 2000. гривень, стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3538,00 гривень, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 487,00 гривень.

05 листопада 2015 року по вищевказаній справі, Відповідачем було отримані виконавчі листи, після чого він, через Адвокатське Бюро "Федяєва Сергія Володимировича" звернувся до органів виконавчої служби. Постановою Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7 від 1 грудня 2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконань виконавчого листа № 521/2559/14-ц про стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнової шкоди та судові витрати, у сумі 27 394 гривень 03 копійок. Виконавче провадження було закінчено у зв'язку із тим, що боржник сплатив борг повному обсязі та в добровільний строк. Про зазначену інформацію, Позивачі дізнались 25 лютого 2016 року, після чого звернулись у телефонному режимі до Відділу державної виконавчої службі Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, де їм відповіли, що виконавчі провадження закінчено, борг сплачено та перераховано за банківськими реквізитами стягувачу (ОСОБА_2Х.), постанову про закінчення ВП також направлено на адресу стягувача. Після отримання зазначеної суми, Відповідач у строки, обумовлені договорами про надання юридичних послуг та особистих гарантій, повинен був сплатити на користь Позивача-1 суму у розмірі 4109,10 гривень (15 % від розміру задоволених позовних вимог, згідно договору про надання юридичних послуг), а на користь Позивача суму, у розмірі 5000,00 гривень. Після отримання даної інформації, представник Позивача-1 (МП "УНІВЕРСАІ ЛТД"/ТОВ) звернувся до Відповідача також у телефонному режимі, на що останні підтвердив, що дійсно отримав суму страхового відшкодування з боку МТСБУ, та не заперечує сплатити Позивачам кошти за укладеними договорами. Оскільки по даний час, жодних виплат з боку Відповідача на користь Позивачів не надходило, вони вимушені звернутися з даним позовом до суду. Окрім цього позивачі зазначають, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 поручився щодо сплати ОСОБА_2 заборгованості за договорами про надання юридичних послуг та особистих гарантій. Відповідальність за договором поруки встановлена у розмірі 1000,00 гривень. У зв'язку із тим, що по даний час заборгованість за договорами досі не погашена, вважають, що ОСОБА_3 являється тим суб'єктом, що порушив зобов'язання за договором поруки, а тому повинен відшкодувати ОСОБА_1 суму у розмірі 1000,00 гривень.

В судовому засіданні представник МП Універсал ЛТД / ТОВ та ОСОБА_1 ОСОБА_8 Г.С. позовні вимоги своїх довірителів підтримала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі вказуючи, що відповідно до пункту 3.1 вказаного договору надані юридичні послуги повинні підтверджуватися актом здачі-прийняття наданих послуг, а такі акти у матеріалах справи відсутні. Посилання на п.3 Додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг № 12 від 17.02.2014 року є невірним, оскільки зобов'язання замовника ( ОСОБА_2Х.) сплатити виконавцю грошову суму може виникнути лише у тому випадку, якщо юридичні послуги насправді були надані. Оскільки позивачем МП Універсал ЛТД / ТОВ не підтверджено хто саме надав юридичні послуги та здійснював представництво, позов не доведено та в його задоволенні має бути відмовлено. Одночасно представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з його довірителя грошових коштів за договором особистих гарантій у сумі 4000,00 гривень, оскільки 1000,00 гривень за цим договором має сплатити відповідач ОСОБА_3, який виступив поручителем ОСОБА_2. Представник відповідача не погоджується з вимогами щодо стягнення штрафу та пені, оскільки вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, який сплив 21.10.2016 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Суд вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає що позовні вимоги заявлені МП Універсал ЛТД ТОВ до ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 частковому задоволенню, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 17.02.2014 року між ОСОБА_2 та МП "УНІВЕРСАЛ-ЛТД"/ТОВ було укладено Договір про надання юридичних послуг № 12, згідно умов якого Виконавець (Позивач 1) приймає зобов'язання надати юридичні послуги Замовнику (Відповідач), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Згідно із п. З. Додатку № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 12 від 17.02.2014 р., Замовник зобов'язується не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання страхового відшкодування сплатити Виконавцю грошову суму у розмірі 15 % від розміру задоволених позовних вимог, а у випадку коли 15% від розміру відшкодування становлять грошову суму меншу ніж 3500,00 гривень, то Замовник сплачує Виконавцю грошову суму у розмірі 3500,00 гривень.

Надання правової допомоги ОСОБА_2, щодо стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, здійснювало Адвокатське Бюро "Федяєва Сергія Володимировича", із яким Відповідач 17 лютого 2014 року уклав Договір № 17у/02/2014 про надання правової допомоги.

За надання правової допомоги відповідно до договору, Відповідач сплатив Бюро 6000,00 гривень. При укладенні договору із адвокатським бюро, ОСОБА_2 не вистачало власних коштів на сплату витрат на правову допомогу.

З цих підстав, між Відповідачем та ОСОБА_1 17 лютого 2014 року, було укладено Договір особистих гарантій, з якого Клієнт (Відповідач) отримав від Гаранта (Позивач 2), а Гарант передав у власність Клієнтові гроші в сумі 5000,00 гривень. Згідно умов договору, розрахунок щодо повернення суми позики має здійснюватись наступним чином, після отримання Клієнтом позитивного рішення суду на свою користь, Клієнт повертає Гаранту суму отриманої позики у термін 15 календарних днів.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року вирішено стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмір 24 035 гривень 30 копійок, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1000,00 гривень, компенсацію моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень, стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3538,00 гривень, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 487,00 гривень.

05 листопада 2015 року по вищевказаній справі, Відповідачем було отримані виконавчі листи, після чого він, через Адвокатське Бюро "Федяєва Сергія Володимировича" звернувся до органів виконавчої служби.

Постановою Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7 від І грудня 2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконань виконавчого листа № 521/2559/14-ц про стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_2 майнову шкоду та судові витрати, у сумі 27 394 гривень 03 копійок. Виконавче провадження було закінчено у зв'язку із тим, що боржник сплатив борг повному обсязі та в добровільний строк.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.

Проаналізувавши вищенаведені умови як Договору про надання юридичних послуг № 12 від 17.02.2014 року так і договору особистих гарантій від 17.02.2014 року, суд приходить до висновку, що після отримання стягнутої за рішенням суду грошової суми, ОСОБА_2 у строки, обумовлені договорами про надання юридичних послуг та особистих гарантій, повинен був сплатити на користь Позивача - Малого підприємства Універсал -ДТД / Товариство з обмеженою відповідальністю суму у розмірі - 4109,10 гривень (15 % від розміру задоволених позовних вимог, згідно договору про надання юридичних послуг), а на користь Позивача - ОСОБА_1 суму, у розмірі 5000,00 гривень - суму боргу за Договором особистих гарантій від 17.02.2014 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.02.2014 року між Адвокатським бюро Федяєва Сергія Володимировича та ОСОБА_2 укладено Договір № 17 у/02/2014 про надання правової допомоги, який виконувався сторонами Договору і вони претензій один до одного не мають. Заперечуючи проти позову щодо стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг №12 від 17.02.2014 року представник відповідача вказував, що ОСОБА_2 було укладено два договори про надання юридичних послуг, незрозуміло хто саме надавав юридичні послуги, а тому послуги за Договором № 12 оплаті не підлягають. Суд критично ставиться до правової позиції сторони відповідача в цієї частині, тому що законом не заборонено укладати декілька договорів про надання будь-яких послуг, окрім того у відповідності до п.п. 5.5.1,5.5.2 Договору, Замовник мав право у будь-який час перевірити стан виконання умов Договору, вимагати від Виконавця виправлення недоліків або усунення відступів від умов цього Договору. Оскільки ОСОБА_9 не вживав заходів щодо змін умов договору про надання юридичних послуг, ні письмово, ні усно не повідомляв іншу сторону договору про намір припинити виконання його умов, то Договір № 12 про надання юридичних послуг укладений між МП Універсал -ДТД / Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 вважається таким, що виконаний Виконавцем послуг в повному обсязі, а тому із Замовника - ОСОБА_2 судом присуджується до стягнення грошова суму у розмірі - 4109 гривень 10 копійок. Судом не приймають до уваги заперечення представника відповідача в тій частині, що виконані Виконавцем роботи за Договором № 12 мали б оформлюватися Актами здачі - приймання наданих юридичних послуг, оскільки пунктом 3.1. Договору встановлено, що у випадку коли Виконавець зобов'язується укласти документ правового характеру, чи надає письмову консультацію - Здача приймання наданих юридичних послуг за цим договором оформлюється Актом здачі - прийняття наданих послуг. Аналіз п.3.1. Договору про надання юридичних послуг свідчить що Акти здачі-приймання оформлюються у конкретно визначених Договором випадках, а саме тільки у випадках оформлення письмового документу та письмової консультації.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи відповідач та його представник не оспорювали Договір про надання особистих гарантій від 17.02.2014 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, але вважають що оскільки був укладений договір поруки з ОСОБА_3, який поручився за відповідача щодо виконання останнім умов Договорів, поручителі є солідарними боржниками, а вданому випадку ОСОБА_3 є солідарним боржником щодо суми у розмірі 1000,00 гривень. Оскільки частину боргу у розмірі 1000,00 гривень позивач просить стягнути тільки з поручителя ОСОБА_3, то сума боргу ОСОБА_2 за договором особистих гарантій за рішенням суду має бути зменшена на 1000,00 гривень.

Стосовно доводів представника відповідача в цієї частині суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.553 ЦК України, пунктів 1.2.,3.1. Договору поруки від 01 березня 2016 року у разі порушення Боржником обов'язку за основними договорами Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як Солідарні боржники. По даній справі ОСОБА_3 відповідає як солідарний боржник з ОСОБА_2 тільки в межах суми боргу - 1000,00 гривень.

Позивачем не заявлені вимоги щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 цієї суми, позивач заявив вимоги щодо самостійного погашення поручителем суми боргу, за яку він поручився, тому б сума боргу стягнута з ОСОБА_2 за договором особистих гарантій мала б бути зменшена до 4000,00 гривень. Проте судом встановлено наступне. 01 березня 2016 року між ОСОБА_6, ОСОБА_3 укладено договір поруки 01/03/16 Ю, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку ОСОБА_2 за Основними Договорами, а саме Договору про надання юридичних послуг та Договору особистих гарантій від 17 лютого 2014 року. Відповідно до 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у Договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений порука припиняється якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Як вбачається з договору поруки в договорі не зазначено строк його дії. Згідно матеріалів справи боржник мав би розрахуватися з кредитором 21 жовтня 2015 року, через п'ятнадцять днів після прийняття судом позитивного рішення на його користь, Позивач дізнався про отримання грошових коштів відповідачем 25 лютого 2016 року, тобто після цієї дати шість місяців спливає - 25 серпня 2016 року, позов до поручителя пред'явлено - 27 вересня 2016 року - через сім місяців, коли дія договору поруки припинилася, тому у задоволенні позову до поручителя має бути відмовлено, а грошові кошти заявлені ОСОБА_1 до стягнення за договором особистих гарантій мають бути відшкодовані відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі у сумі - 5000,00 гривень

З врахуванням мотивів викладених вище у мотивувальній частині рішення суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі - 5000,00 гривень не сплачені відповідачем за Договором особистих гарантій, а у задоволенні позовних вимог заявлених до ОСОБА_3 - відмовляє.

Оцінюючи вимоги про стягнення штрафу та пені за Договором особистих гарантій, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Що не звільняє боржника від виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що після закінчення визначеного договором строку і по даний час виплата грошових коштів за договорами про надання юридичних послуг та особистих гарантій, Відповідачем не проведена. Таким чином, Відповідач порушує свої зобов'язання за договорами, що суперечить нормам ЦК України. Так, згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пп. 4 п.2 Договору особистих гарантій від 17.02.2014 р. встановлено, що при неповерненні суми позики при отриманні позитивного рішення суду на свою користь своєчасно, Гарант вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку в строки і у порядку, передбаченим чинним законодавством України, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу п'яти відсотків від простроченої суми та пені 0,5 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно вищезазначених умов договору, Відповідач повинен також сплатити на користь ОСОБА_1 штраф від простроченої суми, а саме 250,00 гривень, а також пеню.

Як вже було зазначено вище, розрахунок, щодо повернення суми позики, має здійснюватись після отримання Клієнтом позитивного рішення суду на користь ОСОБА_2 на предмет позову МТСБУ, ОСОБА_5 Клієнт повертає Гаранту суму отриманої позики у термін 15 календарних днів.

Позитивне рішення суду було ухвалене 06 жовтня 2015 року. Тобто крайній строк повернення позики припадав на 21 жовтня 2015 року.

Статті 610, 611 Цивільного кодексу України встановлюють, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Пп. 4 п.2 Договору особистих гарантій від 17.02.2014 р. встановлено, що при неповерненні суми позики при отриманні позитивного рішення суду на свою користь своєчасно, Гарант вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку в строки і у порядку, передбаченим чинним законодавством України, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу п'яти відсотків від простроченої суми та пені 0,5 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки. Розмір штрафу складає - 250 гривень, розмір пені за неналежне виконання зобов'язання за договором особистих гарантій від 17.02.2014 року станом на 27.09.2017 складає 8 525 грн.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. За ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або не належним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Згідно до ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та водночас засадами, яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність та справедливість. Положеннями ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою закону до договору, зокрема сума неустойки (штрафу, пені) яка передбачена в договорі має бути розумною. При оцінці наслідків порушення зобов'язань відповідача за договором особистих гарантій, застосовуючи принципи добросовісності, розумності і справедливості, суд вважає доцільним зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки (пені) з підстав не співмірності завданим позивачу збитків та ступінь виконання зобов'язання боржником. Враховуючи відсутність чіткого, нормативно закріпленого механізму зменшення розміру неустойки, суд об'єктивно оцінюючи обставини справи вважає, що сума неустойки (пені) яка була нарахована позивачем ОСОБА_1 у загальному розмірі 8525,00 гривень, майже вдвічі перевищує суму основної заборгованості (5 000,00 гривень), тому виходячи із положень ст.551 ЦК України, суд вважає можливим зменшити розмір пені до розміру основного боргу за договором, тобто до 5000,00 гривень. При цьому суд присуджує до стягнення штраф у розмірі 250,00 гривень, як санкцію за несвоєчасне виконання умов договору особистих гарантій. Представником відповідача у запереченні на позов вказувалося на пропуск позовної давності, щодо вимог про стягнення штрафу та пені, згідно з заявою сторони відповідача кінцевий термін звернення за цими вимогами спливає - 21.10.2016 року. Суд не приймає до уваги заяву про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення штрафу та пені, оскільки позов подано 27 вересня 2016 року, тобто до спливу зазначеного у заяві строку.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 549, 610, 611, 625, 551,553,559, 901,903 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Малого підприємства Універсал-ЛТД / Товариства з обмеженою відповідальністю, в особі директора ОСОБА_1, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 22.11.2002 року Татарбунарським РВ Одеської області, зареєстрований - Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вулиця Першотравнева, будинок № 142, ІПН НОМЕР_2) на користь Малого підприємства Універсал ЛТД / Товариство з обмеженою відповідальністю ( код за ЄДРПОУ 19213810 ) заборгованість згідно з договором про надання юридичних послуг № 12 від 17.02.2014 року у розмірі 4109 (чотири тисячі сто дев'ять гривень) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 22.11.2002 року Татарбунарським РВ Одеської області, зареєстрований - Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вулиця Першотравнева, будинок № 142 ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно з договором особистих гарантій від 17.02.2014 року у розмірі - 5000 (п'ят тисяч) гривень, штраф за договором особистих гарантій у розмірі - 250,00 ( двісті п'ятдесят) гривень та пеню згідно з договором особистих гарантій від 17.02.2014 року у розмірі 5000 ( п'ять тисяч) гривень.

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором поруки у сумі - 1000 ( одна тисяча) гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 23 лютого 2018 року.

Головуючий: