Ухвала

від 22.02.2018 по справі 527/886/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/886/17 Номер провадження 11-кп/786/325/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч. 2 ст. 286; т.з.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120176170140000652 від 25.08.16 за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за цією ж адресою, українця, громадянина України, освіта повна середня, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_8 , одруженого, на утриманні дві малолітні дитини, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_9

в с т а н о в и л а :

До Апеляційного суду Полтавської області надійшла апеляційна скарга захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання.

Підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов начальника Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_10 задоволено повністю та стягнуто на користь фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації 3148 грн. 90 коп. - у відшкодування коштів, затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (код ЄДРПОУ 02315392, МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31417544700061, ККД 24060300 «Інші надходження»).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди 40 тисяч грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави у відшкодування судових витрат, понесених на проведення судових автотехнічних експертиз 6780 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду 24 серпня 2016 року, приблизно о 20 год. 30 хв. (час уточнено під час судового провадження), ОСОБА_7 рухався за кермом належного йому автомобіля ЗA3 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , по проїзній частині вул. Гагаріна в м. Глобине Полтавської області - зі сторони вул. Шевченка в напрямку вул. Центральної. При цьому допустив порушення п.п. 12.3., 18.1. «Правил дорожнього руху України», внаслідок чого, в районі перехрестя вулиць Мічуріна та Гагаріна в м. Глобине, на нерегульованому пішохідному переході через вул. Гагаріна, здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_11 . А саме, маючи можливість своєчасно виявити пішохода, не надав йому дорогу, не вжив заходів до зменшення швидкості та своєчасного екстреного гальмування.

Як наслідок, ОСОБА_12 на пішохідному переході отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Глобинської центральної районної лікарні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 124 від 12.10.2016 потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді: закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому правої лопатки, вивиху правого плеча, правобічного пневмотораксу, травматичного шоку 1-2 ступеню, забійної рани потиличної ділянки голови, рваної рани правої вушної раковини, забійної рани та садна правої верхньої кінцівки, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими можуть бути виступаючі частини легкового автомобіля та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

За висновком судової автотехнічної експертизи № 542 від 26.04.2017, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗАЗ 1102» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 12.3. та 18.1. «Правил дорожнього руху України», і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

У принесеній апеляції адвокат в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду змінити , визнати порушення п. 4.14 (а) «Правил дорожнього руху України» потерпілим ОСОБА_11 та відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_11 , в іншій частині вирок суду залишити без змін.

Апеляцію обґрунтовує тим, що для проведення експертиз, які були покладенні в основу обвинувачення, надані вихідні дані , в яких зазначено про те, що асфальтобетонне покриття було сухим і те, що ДТП сталося при вуличному освітлені, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Також , вихідні дані для проведення експертиз , були отриманні з показів потерпілого, хоча він повідомив обвинуваченому на наступний день після ДТП , що нічого не пам`ятає.

Вказане викликає сумнів у правдивості свідчень потерпілого. У зв`язку з викладеним, сторона захисту вважає, що передумовами виникнення ДТП була винна поведінка як водія ОСОБА_7 так і пішохода ОСОБА_13 , а тому у задоволенні позову необхідно відмовити. Апелянти судове провадження з розгляду апеляційної скарги просили проводити за їхньої відсутності.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, вид та розмір призначеного йому основного та додаткового покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування на підставі Закону України «Про амністію в 2016 році», сторонами кримінального провадження не оскаржені, у зв`язку з чим колегією суддів не переглядаються.

Доводи захисника щодо наявності в діях потерпілого порушень правил дорожнього руху та необхідності відмови з цих підстав у задоволенні його цивільного позову, колегія суддів вважає непереконливими і такими , що не заслуговують на увагу.

Так, цивільнийпозов потерпілого в кримінальному провадженні вирішено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 128,129 КПК України. При його вирішенні судом також враховані відповідні положення ЦК України щодо відшкодування завданої шкоди, в тому числі і вимоги ч. 2 ст. 1187 ЦК України, згідно з якими шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, судом детально досліджено заперечення, надані в суді першої інстанції стороною захисту, що є тотожними доводам їхньої апеляційної скарги, щодо неспроможності показань потерпілого про обставини вчинення ДТП та які неправильно були покладені в основу автотехнічної експертизи, спростування самих висновків експертизи, проаналізовано можливість обопільної вини потерпілого і обвинуваченого та зроблено висновок, про відсутність в діях потерпілого ОСОБА_13 будь-яких порушень Правил дорожнього руху України, в тому числі і пунктів 4.7, 4.14 ПДР.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Доводи, наведені в апеляції , вказаних висновків не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що нових обставин на підтвердження своїх доводів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, стороною захисту наведено не було.

Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які були б допущені судом першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстави для його зміни та, відповідно, задоволення апеляції, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України , колегія суддів апеляційного суду Полтавської області,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3