Рішення

від 12.02.2018 по справі 709/1933/17

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1933/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарі - Дем"яненко Н.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чорнобаївської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину і перерозподіл спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину і перерозподіл спадщини.

В обгрунтування позовних вимог, враховуючи уточнення позову, зазначила, що вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті її матері ОСОБА_4 У визначений законодавством строк не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки про смерть матері, а також про те, що за ОСОБА_2 рішенням Чорнобаївського районного суду від 29.11.2013 року визнано право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, їй стало відомо лише у квітні 2017 року. Крім того, лише у квітні 2017 року їй стало відомо про відмову спадкоємця за заповітом ОСОБА_3 від прийняття спадщини. Протягом трьох місяців проводила коригування свого свідоцтва про народження, в подальшому звернулася до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити. Пояснила, що вона свою матір доглядала більше, ніж сестра. Також зазначила, що ОСОБА_2 все присвоїла собі, обділивши брата та її саму і вважає, що спадщина повинна бути поділена між трьома спадкоємцями порівну. При цьому брат відмовився від спадкування будинку, але від спадкування земельної ділянки (паю) не відмовлявся.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцям проживання. Причини неявки не повідомив.

Завідувач Чорнобаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилася. 12.02.2018 року направила до суду листа в якому просила розгляд справи проводити без її участі.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4. Дані обставини не заперечуються сторонами, і у відповідності до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

22 жовтня 2011 року ОСОБА_4 померла. На день смерті остання постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої, зокрема, входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: х. Гришківка, 94, Золотоніського району Черкаської області;

- земельна ділянка площею 2,9606 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125189600:03:000:0527, що знаходиться в адміністративних межах Франківської сільської ради, згідно державного акту на право власності на землю серії II-ЧР № 023270 від 28.12.2001 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, вбачається, що померлою ОСОБА_4 було складено заповіт (а.с. 36).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Як вбачається з листів Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 1975/02-16 від 29.11.2016 та № 1642/01-16 від 18.11.2017, спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 являються ОСОБА_2, яка подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та ОСОБА_3, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину не видавались ( а.с. 12, 34-35).

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 29.11.2013 року визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,96 га, що розташована в адмінмежах Франківської сільської ради Чорнобаївського району ( а.с. 15).

За положеннями ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України (в редакції, чинній на час мерті спадкодавця) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов"язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані. якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У відповідності до абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування виирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічні роз"яснення містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", а саме: при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов"язковим обгрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім"єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б можна було оцінити на предмет підтвердження поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а вона не скористалася правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Крім цього, позивач зазначала суду в своїх поясненнях, що здійснювала догляд за матір"ю. Відтак, про її смерть мала бути обізнана.

А тому вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а також про перерозподіл спадщини, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 1280 ЦК України передбачено, що якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини 2 і 3 ст.1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм в натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Статтею 1301 ЦК України щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як вбачається з листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не видавались.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача в цій частині безпідставними, оскільки документ, який ОСОБА_1 просить визнати недійсним, нотаріусом не видавався.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Позивач має довести, а суд встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог чи відмову в їх задоволенні.

На основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв"язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чорнобаївської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину і перерозподіл спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного текст до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кваша