Ухвала

від 26.02.2018 по справі 804/1405/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2018 року Справа 804/1405/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу Горянівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Дніпровської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу Горянівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Горянівське, вул. Успенська, буд. 20, комунального закладу Горянівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 23077382), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд із цим, відповідно до частини п'ятої вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд звертає увагу, що в тексті адміністративного позову позивачем зазначено щодо відстрочення на невизначений час йому сплати судового збору на підставі того, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей, а кошти на сплату судового збору не передбачені кошторисом на 2018 рік.

Проте, всупереч вищенаведеним нормам позивачем не зазначено в прохальній частині позовної заяви про відстрочення або не надано окремого клопотання чи заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

До того ж, суд зазначає, що положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIІІ) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд зазначає, що вищенаведений перелік осіб є вичерпним.

Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи, можна дійти висновку, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Водночас, статтею 5 Закону України Про судовий збір визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Посилання позивача на відсутність коштів, передбачених кошторисом для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Постанові Пленуму від 05 лютого 2016 року Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Зазначена позиція також викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року у справі №К/800/41360/15).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.

В той же час, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Щодо посилань позивача на ухвалу Верховного суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14, якою відстрочено Державній податковій інспекції сплату судового збору за подання касаційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо звільнення чи відстрочення сплати судового збору в кожному спорі є індивідуальним і вирішуються суддею на підставі обґрунтованості та наданих заявником до суду належних доказів на обґрунтування заявленого клопотання, до того ж, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Таким чином, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

За положеннями частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить - 1 762,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 31210206784008, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 762 гривень 00 копійки, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, або клопотання чи заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального закладу Горянівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Дніпровської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно