Рішення

від 17.05.2007 по справі 13/177-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/177-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.07                                                                                                  Справа  13/177-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства „КФК”, м. Київ

до Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон”, м. Б. Церква          

про стягнення 183449,35 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Васильєва О.С. - довіреність;

Від відповідача: Соцький Р.М. - довіреність;

суть спору:

Відкритим акціонерним товариством „КФК” (далі –позивач) заявлено позов до Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон” (далі –відповідач) про стягнення 183449,35 грн., з яких 150500 грн. –основний борг, 4416,04 грн. – пеня, 26548,20 грн. –штраф, 779,30 грн. - 3% річних, 1205,81 грн. – інфляційні збитки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору поворотної фінансової позики №01/02/07 в частині повернення позики позивачу у зв'язку з чим у відповідача виникло також зобов'язання відшкодувати позивачу неустойку та штрафні санкції за користування 150500 грн. позики.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Крім того представником позивача відповідно до ст. 22 ГПК України надано суду клопотання від 16.05.2007 р. про зменшення розміру позовних вимог на 819,91 грн. в частині стягнення пені в зв'язку з неточностями в попередньому розрахунку пені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 150500 грн. основного боргу, 30156,70 грн. пені, 766,93 грн. 3% річних, 1205,81 грн. – інфляційні збитки.

Таким чином подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог зазначених в клопотанні про зменшення позовних вимог від 16.05.2007 р.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечує, проте з яких підстав не зазначив, письмового відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

01.02.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поворотної фінансової позики №01/02/07 (далі –договір). Відповідно до п. 2.1 договору відповідачу було передано у тимчасове користування грошові кошти в сумі 150500 грн.

Згідно п. 4.1 договору відповідач зобов'язувався повернути суму позики до 15.02.2007 р.

В порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач суму позики до 15.02.2007 р. позивачу не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 150500 грн.

Станом на день розгляду справи зазначена сума позики в добровільному порядку відповідачем не повернута.

Згідно п  5.3 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору винна сторона за кожен день затримки виконання зобов'язання сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня від суми боргу за кожен прострочення.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що при неповерненні позики станом на 28.02.2007 р. відповідач сплачує починаючи з 01.03.2007 р. за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,35% від простроченої суми.

Позивачем відповідно до п. 5.3 Договору нарахована пеня за період з 16.02.2007 р. по 19.04.2007 р. (62 дні) з розрахунку подвійної облікової ставки в розмірі 4345,95 грн. та згідно п. 5.4 договору за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. (49 днів) з розрахунку 0,35% від простроченої суми в розмірі 25810,75 грн., що разом складає 30156,70 грн.

Зазначена вимога підлягає задоволенню частково з огляду на наведене.

Оскільки позивачем фактично за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. нараховано пеню як по пункту п. 5.3 договору так і по п. 5.4 договору, то суд вважає, що правомірним є нарахування пені по п. 5.3 договору з 16.02.2006 р. по 01.03.2007 р., а у зв'язку з тим, що з 01.03.2007 р. вступає в дію п. 5.4  договору, то з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. правомірним є нарахування пені лише згідно п. 5.4 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, оскільки сторони досягли згоди щодо розміру пені у договорі, який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України, який був прийнятий пізніше ніж Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” суд вважає, що нарахування позивачем пені за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем у розмірі 0,35% від суми простроченого платежу є правомірним. (Аналогічна ж позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2005 р. по справі №10/229)

Згідно розрахунку зробленого судом сума пені період з 16.02.2006 р. по 01.03.2007 р. (14 днів) з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (8,5%) підлягає задоволенню в сумі 981,34 грн. та з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. (49 днів) з розрахунку 0,35% від простроченої суми у розмірі 25810,75 грн., що разом складає 26792,09 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 766,93 грн., інфляційних збитків 1205,81 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення ціни позову підлягають задоволенню частково в сумі 150500 грн. –основного боргу, 26792,09 грн. пені, 766,93 грн. - 3 % річних, 1205,81 грн. -  інфляційних збитків.   

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон” (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Сухоярська 16; код ЄДРПОУ 05828703) на користь Відкритого акціонерного товариства „КФК” (м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 16; код ЄДРПОУ 32485873) 150500 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот) грн. –основного боргу, 26792 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 09 коп. пені, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 93 коп. –3% річних,  1205 (тисячу двісті п'ять) грн. 81 коп. –інфляційних збитків та судові витрати: 1792 (тисячу сімсот дев'яносто дві) грн. 64 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 82 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3364,61 грн. пені відмовити.

  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя