Рішення

від 20.02.2018 по справі 814/2078/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. № 814/2078/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003 ОСОБА_2, пр-т. Центральний, 15, кв. 53, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:Державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації " особі ОСОБА_3, вул. А.Старова, 2/5, корп.1/1, оф. 66, м. Миколаїв, 54046

треті особи:Публічне акціонерне товариство "Перший Український ОСОБА_4", вул. Андріївська, 4, м. Київ 70, 04070

про:визнання протиправним та скасування рішення від 22.08.2017р. № 36745741 , зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - позивачі) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі ОСОБА_3 (надалі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Перший Український ОСОБА_4" про визнання протправним та скасування рішення від 22.08.2017 року № 36745741, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 11.10.2017 р. судом відкрито провадження у справі № 814/2078/17.

15.12.2017 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Ухвалою від 20.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтували тим, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі ОСОБА_3, внесено 22.08.2017 р. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36745741, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний (пр-т Леніна)АДРЕСА_2 та належала позивачам, за ПАТ "Перший Український ОСОБА_4" та внесено запис до ЄДР про таку державну реєстрацію. Такі дії, на думку позивачів, є протиправними, оскільки вчинені з порушенням норм чинного законодавства, тому рішення відповідача підлягає скасуванню.

Письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Представник третьої особи надав письмові заперечення проти позову, які мотивовані тим, що дії державного реєстратора під час державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є такими, що відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український ОСОБА_4" (ОСОБА_4) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 6906524, за умовами якого Позичальник отримав на строк до 03.10.2018 року грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 30 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18, 00 % річних. До вищевказаного договору було складено графік погашення кредиту.

03.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український ОСОБА_4" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір. Згідно вказаного договору Іпотекодавець, як майновий поручитель, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний (пр-т Леніна)АДРЕСА_2.

З матеріалів справи вбачається, що між публічним акціонерним товариством Перший Український ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Браво укладено договір про відступлення прав вимоги від 18.08.2017 року № 1832/44.4 за кредитним договором № 6906524 від 03.10.2008р.

Дані правовідносини регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-IV (надалі - Закон №1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (надалі - Порядок № 1127), Законом України Про іпотеку від 05.06.2003 р. (надалі - Закон № 898-IV).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону 898-IV, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно Закону 898-IV (зокрема статті 35), а саме будь-які повідомлення та документи, які надаються Іпотекодержателем Іпотекодавцю згідно умов цього договору, повинні бути надані в письмовій формі, та будуть вважатись наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або надані за місцем проживання Іпотекодавця, або надані Іпотекодавцю особисто.

Позивачі в позовній заяві стверджують, що ні він, ні його дружина не отримували жодної письмової вимоги про усунення порушень. В свою чергу, ані відповідачем, ані банком не надано суду доказів направлення вимоги позивачам та доказів її отримання.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1127 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином, суд вважає, що для перевірки дотримання пункту 46 Порядку № 1127 державний реєстратор, що здійснює реєстраційну дію, повинен отримати відповідний документ на підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником такої письмової вимоги.

Тобто, відповідачу потрібно було для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки за третьою особою встановити момент отримання іпотекодавцем та боржником такої письмової вимоги та перевірити завершення 30-денного строку з моменту її отримання.

Так, відповідачем не надано суду документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за третьою особою, а саме: копії письмової вимоги сплатити борг (повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки), адресованої боржнику; документальних доказів відправлення такого повідомлення їй третьою особою та документальних доказів отримання його нею. Не надані дані документи до матеріалів справи і третьою особою.

Таким чином, оскільки позивачі не отримували письмову вимогу про усунення порушень, а документальні докази в розумінні договору іпотеки від 03.10.2008р., та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником такої вимоги в матеріалах, поданих для державної реєстрації відсутні, суд вважає, що державним реєстратором - суб'єктом владних повноважень, здійснено реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ "Перший Український ОСОБА_4" з порушенням встановленого порядку проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого Порядком №1127.

Крім того, відповідно до повідмлення від 04.09.2017 року № КНО-44.4.2/1005, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 25), ПАТ "Перший Український ОСОБА_4" відступив право грошової вимоги за кредитним договором № 6906524 від 03.10.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво" на підставі договору про відступлення права вимоги № 1832/44.4 від 18.08.2017 року.

Тобто, з 18.08.2017 року кредитором за кредитним договором № 6906524 від 03.10.2008 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Браво", а не ПАТ "Перший Український ОСОБА_4".

Судом встановлено, що 03.06.2014 року прийнято Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (надалі- Закон № 1304-VII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1304-VII, заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону 898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Суд звертає увагу на те, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати зобовязання на предмет іпотеки (застави) (відчужувати без згоди власника майна, наданого як забезпечення кредитів).

Згідно з п.4 Закону № 1304-VII, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

При цьому, положеннями цього Закону не встановлено, що іпотека припиняється, а лише передбачено заборону примусового стягнення нерухомого житлового майна.

Таким чином, положеннями Закону № 1304-VII встановлена загальна заборона примусового стягнення такого майна без згоди власника (незалежно від способу стягнення).

Спірна квартира підпадає під дію Закону № 1304-VII, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та майнового поручителя, а загальна площа не перевищує 140 кв. метрів.

Натомість відповідачем при винесені оскаржуваного рішення не взято до уваги таких обставин та норм Закону № 1304-VII.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень здійснив реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ "Перший Український ОСОБА_4" з порушенням встановленого порядку проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого Порядком № 1127, а також без врахування норм Закону № 1304-VII.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (пр-т. Центральний, 15, кв. 53, м. Миколаїв, 54003, НОМЕР_2) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі ОСОБА_3 (вул. А.Старова, 2/5, корп. 1/1, оф. 66, м. Миколаїв, 54046, 41374210) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36745741 від 22.08.2017р., державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_3.

3. Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_3 скасувати запис № 22002884 від 21.08.2017 року про державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_4" на двокімнатну квартиру, загальною площею 53, 7 кв.м., житловою площею 25, 5 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний (проспект Леніна)АДРЕСА_3.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (вул. А.Старова, 2/5, корп. 1/1, оф. 66, м. Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 41374210) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1280, 00 грн., сплачений квитанцією № ПН5718 від 11.10.2017 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (вул. А.Старова, 2/5, корп. 1/1, оф. 66, м. Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 41374210) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 1280, 00 грн., сплачений квитанцією № ПН5728 від 11.10.2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27.02.2018 р.

Суддя В. С. Брагар