Рішення

від 21.02.2018 по справі 810/40/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року м. Київ Справа № 810/40/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у Київській області доПриватного виробничого підприємства Енергобуд простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з позовом до Приватного виробничого підприємства Енергобуд про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 53261,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Органи доходів і зборів в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження у даній справі та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 51, 52).

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне виробниче підприємство Енергобуд (ідентифікаційний код 32803599, місцезнаходження: 08653, Київська область, Васильківський район, с. Устимівка, вул. Привокзальна, буд. 43) зареєстроване в якості юридичної особи 19.01.2004, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 45-50).

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Васильківське відділення).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (а.с. 22-24, 19-21).

За даними наведеної вище звітності самостійно визначений відповідачем розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті за грудень 2016 року, складає 105925,00 грн.

З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості за рахунок переплати у сумі 77322,74 грн., узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28602,26 грн. платником податків у строк, визначений законом, до бюджету не перераховано.

У свою чергу відповідно до даних податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2016 рік відповідачем самостійно визначено, що податкове зобов'язання з цього податку, що підлягає сплаті ним за вказаний звітний період, становить 13016,00 грн.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкового зобов'язання з цього податку, контролюючим органом на виконання вимог пунктів 129.1, 129.4 статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у загальному розмірі 11643,28 грн.

Податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 53261,54 грн. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1 та 9.1.3 пункту 9.1 статті 9, підпунктів 14.1.165 та 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, нараховується та сплачуються, відповідно, до норм розділу ІІІ та V цього Кодексу.

Пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до пункту 49.19 статті 49 цього Кодексу, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

У свою чергу, згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. статті 203 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

В силу приписів підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається податковим боргом платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Як вже зазначалось судом вище, за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 53261,54 грн.

На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 20.08.2015 № 1801-23 на суму 41900,44 грн., що виставлена органом доходів і зборів на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.

Доказів сплати податкового боргу у загальному розмірі 53261,54 грн. або оскарження податкової вимоги від 20.08.2015 № 1801-23 відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у вказаному вище розмірі.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 53261,54 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2 Стягнути з Приватного виробничого підприємства Енергобуд (ідентифікаційний код 32803599, місцезнаходження: 08653, Київська область, Васильківський район, с. Устимівка, вул. Привокзальна, буд. 43) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 53261 (п'ятдесят три тисячі двісті шістдесят одна) грн. 54 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.