Рішення

від 20.02.2018 по справі 817/2269/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2018 року м. Рівне №817/2269/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ошурко Й.М.,

відповідача: представник Дацюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" доУправління Держпраці у Рівненській області визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Здолбунівський завод будівельних матеріалів " (далі - ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " ) звернулось до Управління Держпраці у Рівненській області з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.12.2017 № 000142.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства. Зокрема, очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, в даному випадку постанови про накладення штрафу, оскільки постановою встановлено порушення позивачем норм КЗпП України щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Проте, на правовідносини між позивачем та працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 поширюються норми ЦК України, адже між ними були укладені цивільно-правові договори про виконання робіт (надання послуг). Відтак, у відповідача були відсутні підстави для застосування до ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " штрафних санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та пояснив, що зазначені особи виконували наступну роботу:

завантаження цегли-сирцю на вагонки та загрузку вагонок до сушильної камери (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.);

розвантаження вагонок з сушильної камери (ОСОБА_4, ОСОБА_3.).

Перед початком роботи вони пройшли інструктаж у директора Товариства та майстра. Вихід на роботу здійснювався не щоденно, а за виробничою необхідністю. Так, у разі наявності замовлення на виготовлення цегли, директор чи майстер у телефонному режимі повідомляли вказаних осіб про необхідність прибуття на підприємство. Якість виконання робіт перевірялася майстром, підписувались акти приймання - передачі робіт за декілька тижнів її виконання. Оплата проводилась в кінці місяця з утриманням податку з доходу фізичних осіб та військового збору.

Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. На його думку, перевірка позивача була проведена в межах повноважень. Виконавці робіт, згідно з укладеними договорами підряду - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не могли самостійно запускати технологічне обладнання чи організовувати свою працю, а тому виконання зазначеної у договорах роботи входило до виробничого процесу, підпадало під дію внутрішнього трудового розпорядку та мало ознаки трудового договору.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши всі обставини, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Здолбунівський завод будівельних матеріалів " є юридичною особою, основними видами діяльності якої є виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів із випаленої глини (КВЕД-23.32).

Відповідно до наказу начальника Управління Держпраці у Рівненській області від 14.11.2017 №642 та направлення на перевірку від 14.11.2017 №642-Н-Н/01-26, головним державним інспектором відповідача здійснено інспекційне відвідування ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якого складено акт від 21.11.2017 № 26А/04-15 (а.с.22-27).

Згідно з п.1.1 акту встановлено порушення ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " вимог ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: на підприємстві укладено 36 цивільно - правових договорів, в тому числі з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за якими виконання робіт передбачає дотримання виробничого процесу, громадянин не може організовувати процес виконання робіт у будь який час та вимушений дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, в договорах вбачаються ознаки професій, що відносяться до професій з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та вбачаються ознаки трудових договорів. Таким чином, працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Так, цивільно-правові угоди з ознаками трудових договорів були укладені на виконання наступних робіт:

- завантаження вугілля в піч - з ОСОБА_8 та ОСОБА_9;

- завантаження цегли-сирцю в сушильні камери - з ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- вибраковка цегли-сирцю - з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15;

- загрузка сушильної камери - з ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_6;

- розвантаження вагонок із сушильних камер - з ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_3;

- укладання цегли на піддони - з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21;

- складання висушеної цегли на вагонку - з ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29;

- підготовка сировини та прибирання подавача глини - з ОСОБА_30, ОСОБА_31;

- переміщення випаленої цегли на рампу (майданчик) - з ОСОБА_32, ОСОБА_33

Перевіркою встановлено, що у виконанні ряду робіт вбачаються ознаки професій, які надають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМ України від 16.01.2003 № 36. З певними особами договори укладаються неодноразово на протязі тривалого часу. Усі укладені цивільно - правові договори мають ознаки строкового трудового договору, оскільки у договорах зазначені терміни їх дії.

При підписанні акту директором Товариства було зазначено про намір подати заперечення та пояснення, проте вони так і не були надані.

15.12.2017 заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесена постанова від 15.12.2017 № 000142 про накладення на позивача штрафу у розмірі 480000 грн. на підставі абз. 2 ч.2 ст.265 КЗпП України, у зв'язку з порушенням вимог ст.24 КЗпП України, а саме: у виконанні робіт за цивільно-правовими договорами, зокрема з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вбачаються ознаки трудового договору, проте працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМ України (а.с.28-29).

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Повноваження Управління Держпраці у Рівненській області щодо проведення перевірок передбачені Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі Порядок № 390), Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Положенням про управління праці в Рівненській області.

Згідно з Порядком № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " .

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " його дія з 01.01.2015 не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Перевірки за цими напрямками здійснюються відповідно до нормативно-правових актів щодо здійснення державного нагляду у цих сферах.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраця є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничного нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Також, повноваження, права та обов'язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-ІV та "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 08.09.2004 № 1986-ІV.

Названі конвенції мають пріоритетне значення, виходячи з наступного:

- статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права;

- частиною 1 ст. 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства;

- статтею 8-1 КЗпП України передбачається пріоритет норм міжнародних договорів і угод перед актами внутрішнього законодавства України.

Статтею 16 Конвенції № 81 передбачено, що інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Підпунктом "с " пункту 1 ст. 12 Конвенції № 81 інспекторам надано право здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, які вони можуть вважати потрібними, щоб упевнитись в тому, що законодавчі положення ефективно виконуються.

Підпунктом "а " пункту 1 ст. 12 Конвенції № 81 зазначено, що відвідування підприємства проводиться без попереднього повідомлення, безперешкодно.

Таким чином, інспекційне відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування проведене у межах дії чинного законодавства України.

Як вже зазначалось вище, згідно з актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.11.2017 № 26А/04-15 виявлені порушення ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, за які передбачено фінансову відповідальність юридичної особи, а саме: на підприємстві укладено 36 цивільно правових договорів, в тому числі з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за якими виконання робіт передбачає дотримання виробничого процесу, громадянин не може організовувати процес виконання робіт у будь який час та вимушений дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, в договорах вбачаються ознаки професій, що відносяться до професій з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дбає право на пенсію за віком на пільгових умовах та вбачаються ознаки трудових договорів. Таким чином, працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Суд звертає увагу, що заперечень чи зауважень щодо складеного акту від позивача до Управління Держпраці у Рівненській області не надходило.

15.12.2017 першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області розглянуто акт перевірки від 21.11.2017 № 26А/04-15, за результатами розгляду винесено постанову про накладення штрафу № 000142.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач при проведенні інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також при винесенні спірної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. З цим погодився позивач, оскільки не оскаржує спірну постанову з цих підстав.

Позовні вимоги ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " обґрунтовані тим, що з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 правомірно укладені цивільно-правові договори на виконання робіт (договори підряду), а відтак висновки контролюючого органу щодо наявності ознак трудових договорів у роботах, які вони виконували, є безпідставними.

Надаючи оцінку цим обставинам, суд зазначає таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів " роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Частинами 1, 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 ст. 23 КЗпП України передбачає, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу наведеного вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Отже, за цивільно правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами.

У позовній заяві ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " покликається також на вимоги ч.ч.1 та 2 ст.837 ЦК України, відповідно до яких договір підряду за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На переконання суду, розмежування цивільно-правових і трудових договорів за критерієм їх предмета (об'єкта) полягає у тому, що, якщо фізична особа взяла на себе обов'язок передати замовнику результат роботи, яку вона самостійно організовує та виконує на власний ризик, за відсутності контролю за процесом виконання з боку замовника - це договір підряду або інший цивільно-правовий договір. У разі, якщо громадянин виконує роботу за умов керівництва та контролю іншої сторони, що прийняла на себе обов'язок організувати працю, одержала право давати вказівки щодо послідовності проведення робіт, то це трудовий договір, адже підрядник не виконує роботу на свій ризик, а погоджує свою діяльність з роботодавцем, якого більше цікавить не результат праці, а власне праця працівника на конкретній ділянці та в обумовлений час у процесі виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " (замовник) та з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 (виконавці) укладено договори про надання послуг від 01.10.2017, з ОСОБА_6 - від 12.10.2017, у відповідності до умов кожного з яких виконавець за завданням замовника протягом визначеного у договорі строку зобов'язується виконувати роботи з завантаження цегли-сирцю на вагонки та загрузку вагонок до сушильної камери (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.), розвантаження вагонок з сушильної камери (ОСОБА_4, ОСОБА_3.), а замовник зобов'язується своєчасно їх приймати та оплачувати (а.с.10, 13, 15, 18 та 21). Договори підписані сторонами, набирають чинності з дня його підписання і діють до 30.11.2017.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що перед початком роботи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пройшли інструктаж у директора Товариства та майстра. Вихід на роботу здійснювався не щоденно, а за виробничою необхідністю: у разі наявності замовлення на виготовлення цегли, директор чи майстер у телефонному режимі повідомляли вказаних осіб про необхідність прибуття на підприємство на конкретно встановлений час. Якість виконання робіт перевірялася майстром, підписувались акти приймання - передачі робіт за декілька тижнів її виконання.

Суд погоджується з висновками відповідача, які містяться в акті перевірки, що зазначені вище особи виконували роботу, яка пов'язана з виробничим процесом виготовлення цегли. Так, зокрема, жоден з працівників не міг самостійно запустити технологічне обладнання з виготовлення цегли - сирцю або сушильну камеру. За викликом адміністрації вони прибували на підприємство для здійснення роботи на певному циклі виробництва: отримували від інших працівників підприємства цеглу - сирець, завантажували її на вагонки до сушильної камери, вивантажували її після сушіння та передавали для інших працівників для наступного опалення у печах.

Отже, зазначені особи виконували роботу під контролем та за вказівкою адміністрації підприємства, що прийняла на себе обов'язок організувати працю. Для ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " було важливо не стільки отримання кінцевого результату роботи підрядника, скільки сам процес виконання цієї роботи протягом обумовленого часу (зміни), адже робота здійснювалась на певному циклі виробництва цегли (висушування цегли-сирцю), тому для запобігання зупинки виробництва ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 мали виконувати свою роботу протягом визначеного часу на зазначеній ділянці виробництва.

Крім того, порівнянням п.п.3.1 та 3.2 обов'язків інструкції з охорони праці №19 для садчиків цегли від 02.10.2017 (а.с.86), з роботами, зазначеними у договорах з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виявлено, що штатний працівник підприємства та особи - підрядники виконують одну й ту саму роботу з завантаження цегли - сирцю на вагонки до сушильної камери.

Зазначені факти в їх сукупності свідчать про виконання вказаними особами на ТзОВ "Здолбунівський ЗБМ " протягом жовтня - листопада 2017 року трудових функцій з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Так, ч. 3 ст. 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків відповідальність у формі штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, відповідальність несуть юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю.

Враховуючи вищенаведене, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.12.2017 № 000142 є правомірною та прийнятою відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування у яких покладено на останнього.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем у судовому засіданні повністю доведена правомірність прийнятого рішення, а позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову суд відмовляє повністю.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (вул.Шевченка, 1,м.Здолбунів,Рівненська область,35702,код ЄДРПОУ 37600997) до Управління Держпраці у Рівненській області ( вул. Лермонтова,7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 15.12.2017 №000142, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 28 лютого 2018 року.

Суддя Борискін С.А.