Рішення

від 21.02.2018 по справі 510/1857/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/491/18

Справа № 510/1857/17

21.02.2018 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 червня 2008 року помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді права власності на земельні ділянки, що розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали померлому на підставі державного акту на земельні ділянки.

За життя померлий ОСОБА_3 склав заповідальне розпорядження, посвідчене Нагірненською сільською радою, яким заповідав усе своє майно, де би воно не знаходилось та з чого не складалося позивачу - ОСОБА_1

Через деякий час позивач звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 14 листопада 2017 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Позивач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі, надала суду заяву, відповідно до якої вона просить розглядати справу за її відсутності, позов визнає в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 10 червня 2008 року помер батько позивача - ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді права власності на земельні ділянки, що розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали померлому на підставі державного акту на земельні ділянки.

За життя померлий ОСОБА_3 склав заповідальне розпорядження, посвідчене Нагірненською сільською радою, яким заповідав усе своє майно, де би воно не знаходилось та з чого не складалося позивачу - ОСОБА_1

Через деякий час позивач звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 14 листопада 2017 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

У підтвердження своїх позовних вимоги, позивач надав суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім'я померлого ОСОБА_3, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а надані суду документи у повному обсязі підтверджують право померлого ОСОБА_3 на спірне спадкове майно, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, а тому позов має бути задоволено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 392, 1218, 1222, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 12, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на земельні ділянки серія ОД № 055878, виданий Ренійською райдержадміністрацією Одеської області 08 грудня 2004 року (площею 2,2832 га - кадастровий номер 5124182400:01:006:0033).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова