Ухвала

від 27.02.2018 по справі 824/218/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/218/18-а

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфон К" про повернення коштів, -

встановив:

В поданому до суду адміністративному позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (позивач) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфон К" (відповідач) страхові кошти в розмірі 4200,00 грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (Закону України №3674-VI).

Згідно з ст. 1 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року N2246-VIII установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу майнового характеру про повернення коштів в сумі 4200,00 грн, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В якості доказів сплати судового збору позивачем надано суду копії платіжного доручення №46 від 18.01.2018 року на суму 1700,00 грн та платіжного доручення №164 від 13.02.2018 року на суму 62,00 грн. Проте, суд вважає вказані платіжні доручення неналежними доказами сплати судового збору, з наступних підстав.

Правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору. Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.

Згідно інформації із системи Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що платіжні доручення №46 від 18.01.2018 року на суму 1700,00 грн та №164 від 13.02.2018 року на суму 62,00 грн вже були подані позивачем при зверненні 30.01.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом. Ухвалою суду від 16.02.2018 року у справі №824/113/18-а позову вказану заяву було повернуто позивачу, при цьому судовий збір судом не повертався.

Оскільки судовий збір позивачем згідно платіжних доручень №46 від 18.01.2018 року на суму 1700,00 грн та №164 від 13.02.2018 року на суму 62,00 грн сплачено в іншій адміністративній справі №824/113/18-а, в якій позовну заяву повернуто, суд вважає, що за подання даного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах.

Крім того, щодо подання копій платіжних доручень, суд роз'яснює позивачу, що документом, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що копія платіжного доручення не є належним та допустимим доказом сплати судового збору, оскільки не містить підпису уповноваженої посадової особи банку та печатки установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати належні та допустимі докази сплати судового збору в суму 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

          Суддя                                                                                           В.О. Григораш