РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року справа № 823/338/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Паламаря П.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства “Айс-Транс” про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
29 січня 2018 року до суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій просить стягнути з рахунків у банках ПП “Айс-Транс” (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, 1А/3) податковий борг в сумі 4725,58 грн.
Відповідно до ст. ст. 257, 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 4725,58 грн, що виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №9214628777 від 17.10.2017. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач – приватне підприємство “Айс-Транс” зареєстроване як суб'єкт господарювання 15.08.2016, код ЄДРПОУ 40745406 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2017) та перебуває на обліку в Черкаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків і зборів.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно з п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно з п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3. ст. 296 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 294.1. ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Відповідно до п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України (п. 300.1. ст. 300 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що 17 жовтня 20017 року відповідачем подано до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції (Канівське міське відділення) звітну податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року (вх. №9214628777), в якій визначив податкові зобов'язання з єдиного податку в сумі 5315,00 грн.
Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з єдиного податку відповідачем в установлені чинним законодавством терміни повністю не сплачено.
На підставі статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати податкових зобов'язань з єдиного податку з юридичних осіб відповідачу нараховано пеню у розмірі 10 грн. 58 коп.
Згідно з обліковою карткою з єдиного податку з юридичних осіб заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати (600,00 грн) та залишку несплаченої пені (10,58 грн), складає 4725,58 грн.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою приватним підприємством «Айс-Транс» в установлені строки податкового боргу, ГУ ДФС у Черкаській області на адресу відповідача направлена податкова вимога від 28.09.2017 № 3302-17 на суму 3000,00 грн.
Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства «Айс-Транс» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 1А/3; код ЄДРПОУ 40745406) в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області 4725 (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 58 коп. податкового боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 03.03.2018 |
Номер документу | 72472692 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
П.Г. Паламар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні