Рішення

від 22.02.2018 по справі 910/17396/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2018Справа № 910/17396/17

За позовом Приватного підприємства "Сценічний простір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "07 Продакшн"

про стягнення 2 600 322, 97 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Завірюхін М.В. за дов., Звірюк С.Л. за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Сценічний простір" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "07 Продакшн" про стягнення 2 600 322,97 грн. за договором про надання послуг №7 від 27.07.2015 та договору про надання послуг №12 від 19.10.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач виконав своє зобов'язання з порушенням умов договору про надання послуг №7 від 27.07.2015 та договору про надання послуг №12 від 19.10.2015, яке полягає у несвоєчасній та неповній оплаті вартості наданих послуг позивачем, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17396/17. Призначено розгляд справи на 14.11.2017.

19.12.2017 через загальний відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов частково в сумі 2 086 925,72 грн. Просив застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 відкладено розгляд справи до 23.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до абз.2 п. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.17., чинної з 15.12.17, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 вирішено справу №910/17396/17 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.02.2018.

18.12.2017 через загальний відділ діловодства суду позивачем було направлено заяву про зменшення позовних вимог.

22.02.2018 у підготовчому засіданні розглянута заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 086 925,71 грн., а саме: 1 615 517,99 грн. основного боргу, інфляційних збитків - 384 493,29 грн., три відсотки річних - 86 914,43 грн.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, судом вищезазначена заява розглянута в підготовчому засіданні та прийнята до розгляду, у зв'язку з чим нова ціна позову становить 2 086 925,71 грн.

22.02.2018 представник Відповідача в підготовче засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 30.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов в сумі 2 086 925,72 грн.

Суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що в підготовчому засіданні Відповідач визнав позов повністю.

Відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2015 між Приватним підприємством "Сценічний простір" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю 07 Продакшн (далі - відповідач, замовник) був укладений договір про надання послуг №7 (далі - договір №7).

Відповідно до п. 1.1. договору №7 за даним договором замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, надати замовнику послуги щодо виготовлення декорацій, в тому числі монтажу та демонтажу декорацій, необхідних для створення замовником телепрограми/заходу з робочою назвою Кохання з першого погляду (далі за текстом - послуги).

Строки надання послуг: з 27.07.2015 по 05.10.2015 (п.1.4 договору №7).

Згідно з п. 3.1. договору №7 вартість послуг, наданих виконавцем у відповідності до цього договору та кошторису (додаток №2 до цього договору), становить - 2 137 140,00 грн., крім того ПДВ 20% - 427 428,00 грн., всього до сплати - 2 564 568,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата вартості послуг за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування відповідної суми коштів, передбаченої в п. 3.1. цього договору, на поточний рахунок виконавця, в наступному порядку, а саме:

3.3.1. суму в розмірі 600 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 120 000,00 грн., всього до сплати - 720 000,00 грн. - не пізніше 30 липня 2015 року.

3.3.2. суму в розмірі 1 537 140,00 грн., крім того ПДВ 20% - 307 428,00 грн., всього - 1 844 568,00 грн. - не пізніше 15 грудня 2015 року.

Згідно з п. 3.4. договору №7 належне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором підтверджується підписанням сторонами акту прийому-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту закінчення строку надання послуг у відповідності з 1.4 договору.

Позивач у відповідності до умов договору №7 у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, про що свідчить підписані з відповідачем Акти прийому-передачі наданих послуг: від 23.08.2015 та від 05.10.2015.

Відповідач зі свого боку прийняті на себе зобов'язання по договору виконав частково та за порушення умов договору, які полягають у несвоєчасній та неповній оплаті вартості наданих послуг.

Так, у період з 30.07.2015 по 29.10.2015 відповідачем на поточний банківський рахунок позивача за договором №7 були перераховані суми коштів у загальному розмірі 1 181 142,00 грн. що підтверджується банківськими виписками за 30.07.2015 та 29.10.2015 (копії в матеріалах справи).

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №7 від 27.07.2015 складає 1 383 426,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №7 позивач нарахував відповідачу 329 255,39 грн. інфляційних втрат та 74 591,30 грн. 3% річних.

Крім того, 19.10.2015 між Приватним підприємством "Сценічний простір" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю 07 Продакшн (далі - відповідач, замовник) був укладений договір про надання послуг №12 (далі - договір №12).

Відповідно до п. 1.1. договору №12 за даним договором замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, надати замовнику послуги щодо виготовлення декорацій, в тому числі монтажу та демонтажу декорацій, необхідних для створення замовником телепрограми/заходу з робочою назвою Поверь в мечту (далі за текстом - послуги).

Згідно з п. 1.4. договору №12, строк надання послуг: виготовлення, доставка встановлення декорацій, демонтаж та вивезення - з 19.10.2015 по 03.12.2015.

Відповідно до п. 3.1. договору №12 вартість послуг, наданих виконавцем у відповідності до цього договору та кошторису (додаток №2 до цього договору), становить - 3 484 763,16 грн., крім того ПДВ 20% - 696 952,63 грн., всього до сплати - 4 181 715,79 грн.

Згідно з п.3.3. договору №12, оплата вартості послуг за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування відповідної суми коштів, передбаченої в п.3.1. цього договору, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25.12.2015. Оплата вартості послуг може здійснюватись замовником частинами шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.4. договору №12 неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) календарних дів з моменту стоку надання послуг у відповідності з п. 1.4. цього договору.

Позивач у відповідності до умов договору №12 у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, про що свідчить підписані з відповідачем акти прийому-передачі наданих послуг: від 18.11.2015, від 21.11.2015 та від 03.12.2015.

Відповідач зі свого боку взяті зобов'язання виконав частково та з порушенням умов договору №12, які полягають у несвоєчасній оплаті вартості наданих позивачем послуг.

Так, відповідачем у період з 06.11.2015 по 11.02.2016 на поточний банківський рахунок позивача за договором №12 були перераховані суми коштів у загальному розмірі 3 949 632,80 грн., що підтверджується банківськими виписками від: 06.11.2015, 11.11.2015, 17.11.2015, 19.11.2015, 24.11.2015, 15.12.2015, 11.02.2016.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №12 від 19.10.2015 складає 232 091,99 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №12 позивач нарахував відповідачу 55 237,90 грн. інфляційних втрат та 12 323,13 грн. 3% річних.

За розрахунком позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг відповідно до умов договору №7 від 27.07.2015 та договору №12 від 19.10.2015, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 2 086 925,71 грн. з яких: 1 615 517,99 грн. основного боргу, 384 493,29 грн. інфляційних втрат, 86 914,43 грн. 3% річних з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Суд зазначає, що спір у даній справі стосується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами №7, №12 в частині своєчасної оплати наданих позивачем та спожитих відповідачем послуг, щодо виготовлення декорацій.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив повністю надані позивачем послуги щодо виготовлення декорацій за договором №7 про надання послуг від 27.07.2015 на суму 1 383 426,00 грн., що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період липень 2015 - вересень 2017 та за договором №12 про надання послуг від 19.10.2015 на суму 232091,00 грн., що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період 19.10.2015-30.09.2017

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачу) щодо виготовлення декорацій згідно умов договорів №7, №12, а відповідач в порушення умов договорів №7, №12 в обумовлений строк не оплатив надані послуги в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість з оплати останніх в сумі 1 615 517,99 грн.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав борг перед позивачем.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не подав, та відповідач визнав борг, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 615 517,99 грн. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 3% річних в сумі 86 914,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 384 493,29 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 3% річних в сумі 86 914,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 384 493,29 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором №7 про надання послуг від 27.07.2015 та №12 про надання послуг від 19.10.2015.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в розмірі 2 086 925,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволений вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 185, 191, 233, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "07 Продакшн" (01054, м.Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 30, код ЄДРПОУ 35332749) на користь Приватного підприємства "Сценічний простір" (02660, м. Київ, вулиця Старосільська, будинок 1 літера "Ч", код ЄДРПОУ 38577194) 1 615 517 (один мільйон шістсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 99 коп. основного боргу, 86 914 (вісімдесят шість дев'ятсот чотирнадцять) грн. 43 коп. 3% річних, 384 493 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто три) грн.29коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 31 304 (тридцять одна тисяча триста чотири) грн. 05 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.02.2018

Суддя І.І. Борисенко