Рішення

від 27.02.2018 по справі 905/31/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2018 Справа № 905/31/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянув у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Проспектгруп про стягнення заборгованості за договором від 21.02.2013 № 21 у розмірі 45180,61 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи -,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Проспектгруп про стягнення заборгованості за договором від 21.02.2013 № 21 у розмірі 45180,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 21.02.2013 № 21 та додаткових угод до нього на підставі чого утворилась заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 45180,61 грн. за період з 10.11.2015р. по 10.09.2017р.

Як зазначає позивач, за наведеним договором останній надав відповідачу у тимчасове платне користування місця для розташування рекламних засобів, що підтверджує наявними у матеріалах справи рішенням виконкому міської ради № 77 від 20.02.2013 року, договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №21 від 21.02.2013р. із додатками та додатковими угодами, розрахунком розміру позовних вимог, претензією № 10 від 28.11.2017р.

На підтвердження вимог позивачем надано суду копії наступних документів: договір №21 від 21.02.2013р. додаток №1 до договору №21 від 21.02.2013р., претензія №10 від 28.11.2017р., додаткова угода №6 від 29.12.2016р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 610, 611, 622, 526, 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

29.01.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову оскільки у позивача відсутні правові підстави для стягнення вказаної суму у визначений ним. Вважає, що договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 21 від 21.02.2013 р. припинив свою дію згідно рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016р., яким скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» по договору №21 від 21.02.2013 р. Проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.

30.01.2018 року позивач подав клопотання, яким не заперечував проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Так, 21.02.2013р. між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Проспектгруп» (Розповсюджувач) укладено договір № 21 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, в п.1.1 якого встановлено, що на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.02.2013р. №77 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя» Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.

На виконання вимог п.1.2 договору, Додатком №1 до договору №21 від 21.02.2013р. сторони визначили місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, а саме: перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників (№ за схемою 94);

перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова (№ за схемою 102),

пр. Леніна (район Драмтеатру) (№ за схемою 202),

пр. Леніна (район магазину Секунда) (№ за схемою 201),

перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів (№ за схемою 112),

вул. Митрополитська (район автозупинки Центрального ринку) (№ за схемою 144),

перехрестя вул. Артема та б-р. Шевченка (№ за схемою 320),

перехрестя пр. Перемоги та вул. Міклухо- Маклая (№ за схемою 69),

пр. Леніна (район будинку 45) (№ за схемою 530),

вул. Бахчиванджи (район автосалону «Ніка Азов» ) (№ за схемою 532),

пр.Металургів, 164(№ за схемою 571),

перехрестя б-р. Шевченка та пр. Будівельників (№за схемою 572),

перехрестя б-р. Шевченка та вул. 9 Авіадивізії (№ за схемою 126),

перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської (№ за схемою 443).

Згідно з п.1.3 договору, місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

Пунктами 2.3.2, 2.3.3. договору, передбачено обов'язок Розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування, та не розміщувати рекламні засоби до отримання відповідного дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем у відповідності до положень договору, отримано необхідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п.2.3.15 договору, Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором.

За умовами п.3.2. договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу становить 5988,62 грн. в місяць.

20.02.2014р. сторони у додатковій угоді №1 вирішили реструктуризувати заборгованість плати до міського бюджету за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за договором №21 від 21.02.2013р. згідно з додатком №1.

19.03.2014р. між сторонами укладено Додаткову угоду №02 з додатками, відповідно до якої сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:

« 3.2. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу, визначається у додатку № 1 до додаткової угоди № 02.

3.3. Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 356 861,04 грн.

Внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється Розповсюджувачем згідно з Додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору.»

Додатковою угодою №03 від 22.07.2014р. з додатками, сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:

« 3.2. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу, визначається у додатку № 1 до додаткової угоди № 03.

3.3. Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 328 168,76грн.

Внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється Розповсюджувачем згідно з Додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору.»

Також, додатковою угодою №4 від 17.06.2015р. з додатками, сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:

« 3.2. Розрахунок плати від якої звільняється Розповсюджувач зовнішньої реклами у у зв'язку з розміщенням соціальної реклами протягом 2014року, наведений у додатку №1, яки є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами становить 5441,01 в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014року, згідно з додатком № 1 до додаткової угоди.

3.3. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 326 460,54 грн. згідно з додатком № 1 додаткової угоди» .

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 29.12.2016 до Договору №21 від 21.02.2013, укладеної між Сторонами, п. 3.2, п. 3.3 Розділу 3 Договору були викладені у наступній редакції: 3.2. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу, з 01.05.2016 становить 361,67 грн./на місяць.

3.3. Загальна сума Договору за період з 20.10.2012-20.10.2017 становить 236 653,04, у тому числі:

- за період з 20.10.2012-01.05.2016 - 230 504,65;

- за період з 01.05.2016-20.10.2017 - 6 148,39.

Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Пунктом. 3.6. Договору, передбачено, що зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м. Маріуполя. (п.3.7.)

За умовами п.п. 7.1.5. Договору від 21.02.2013 №21 цей Договір припиняє свою дію у випадку дострокового розірвання Договору з підстав, передбачених п.п.7.2., 7.3. цього Договору.

Відповідно до п. п. 7.2.7 пункту 7.2. Договору дострокове розірвання Договору за ініціативою Виконкому може мати місце у випадку скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно п.п. 7.3.1. пункту 7.3. Договору дострокове розірвання Договору за ініціативою Розповсюджувача може мати місце у разі переходу права або користування власності на рекламні засоби, встановлені на місцях, наданих в користування Розповсюджувачу, іншій особі.

Відповідно до розділу 5 «Строк договору» сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Договір № 21 від 21.02.2013 р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

У судовому засіданні встановлено, що крім договору № 21 від 21.02.2013 р., між позивачем були також були укладені договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №39 від 22.03.2013р. та №5 від 19.03.2014р.

21.12.2015 року між ТОВ Рекламна фабрика Призма та ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп був укладений договір купівлі-продажу №1. Відповідно до п.1 цього Договору ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп передало, а ТОВ Рекламна фабрика Призма прийняло у власність рекламні конструкції загальною кількістю 16 одиниць.

Положенням ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки ОСОБА_1, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами на здійснюється відповідно до Закону України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (надалі - Типові правила), рішення Маріупольської міської ради від 15.06.11 №178 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м. Маріуполя (надалі - Положення).

Відповідно до п. 30 Типових правил, п. 4.23 Положення у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передачі його в оренду дозвіл підлягає переоформленню.

Особа, яка набула право власності на рекламний засіб або орендувала його, протягом одного місяця з дня виникнення права власності (користування) рекламним засобом звертається до робочого органу із заявою у довільній формі про переоформлення дозволу.

У разі відсутності зауважень до поданих заявником документів керівник робочого органу протягом п'яти робочих днів з дати подання заяви готує відповідний проект рішення виконавчого комітету. Рішення про переоформлення дозволу або про відмову у його переоформленні приймається виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

ТОВ Рекламна фабрика Призма звернулось до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради із заявою про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп на ТОВ Рекламна фабрика Призма у кількості 16 од.

За результатами розгляду заяви ТОВ Рекламна фабрика Призма , Виконавчим комітетом міської ради було прийнято рішення від 27.04.2016 року №98 Про розгляд звернення товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя , яким відмовлено ТОВ Рекламна фабрика Призма у переоформленні дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 15 білбордів та 1 сітілайту (додаток №1 до рішення ) (п.1).

Скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» (додаток №1 до рішення ) (п.2).

Головному управлінню містобудування і архітектури Маріупольської міської ради доручено підготувати відповідні проекти додаткових угод до договорів користування місцями розташування рекламних засобів (п.4):

4.1 від 21.02.2013р. №21 з ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» щодо перерахунку розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у зв'язку з продажем рекламних конструкцій - 6 білбордів;

4.2 від 22.03.2013р. №39 з ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» щодо перерахунку розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у зв'язку з продажем рекламних конструкцій - 8 білбордів та 1 сітілайту;

4.3 від 19.03.2014р. №5 з ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» щодо перерахунку розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у зв'язку з продажем рекламних конструкцій - 1 білборду.

Зобов'язано ТОВ «Рекламне агентство «Проспектгруп» укласти додаткові угоди до договорів користування місцями розташування рекламних засобів, зазначених у п.4 цього рішення та сплатити заборгованість за договорами № 21 від 21.02.2013 р., №39 від 22.03.2013р., №5 від 19.03.2014р.

29.12.2016р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №6 до договору № 21 від 21.02.2013 р., якою продовжено до 20.10.2017р. право на розміщення рекламних конструкцій за адресами (а.с.32): перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників (№ за схемою 94); пр. Леніна (район Драмтеатру) (№ за схемою 202), пр. Леніна (район магазину Секунда) (№ за схемою 201), внаслідок чого розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу, з 01.05.2016р. по 20.10.2017р. став складати 361,67 грн./на місяць (а.с.32).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що договір № 21 від 21.02.2013 р. у спірний період 10.11.2015р. по 10.09.2017р. був чинним, отже його умови підлягали обов'язковому виконанню сторонами цієї угоди.

Доводи відповідача щодо припинення дії договору № 21 від 21.02.2013 р. не можуть бути прийняті судом , оскільки спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2017р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №10 з вимогою про сплату заборгованості за договором №21 від 21.02.2013р., що обліковується станом на 10.09.2017р. у розмірі 45180,61 грн., про що свідчить фіскальний чек від 29.11.2017р., копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.12).

Проте, зазначену претензію відповідач залишив без задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регламентуються спеціальними нормами Закону України Про рекламу і Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами № 2067 від 29.12.2003.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 21 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 21.02.2013р. у розмірі 45 180,61 грн., яка нарахована за період з 10.11.2015р. по 10.09.2017р.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п.2.3.15 договору, Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, передбачені розділом 2 цього договору.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Розраховуючи суму позовних вимог, позивач виходив з наступного: розмір щомісячного платежу за період з 10.11.2015р. по 10.04.2016 складав 5175,08 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 31050,48грн. (5988,62*6 платежів);

розмір щомісячного платежу за період з 10.05.2016р. по . по 10.09.2017р. складав 361,7 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 6148,9 грн. (361,7*17 платежів)

Додатковою угодою № 1 від 20.02.2014р. сторонами реструктуризовано заборгованість відповідача шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 693,97грн. (платіж за вересень 2017р. 693,93 грн.) з 10.03.2014р. - 10.09.2017р. згідно розрахунку позивача за період з 10.11.2015р. по 10.09.2017р. за відповідачем обліковується борг у розмірі 15 961,27грн.

За твердженням позивача, відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 7 979,53 грн. внаслідок чого за відповідачем за період з 10.11.2015р. по 10.09.2017р. утворилась заборгованість у розмірі 45 180,61грн.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів стосовно того, що на час розгляду цього спору наявні підстави для звільнення відповідача, як розповсюджувача за договором, від обов'язку вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в передбачений договором строк.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, надавши відповідачу у користування місця розташування рекламних засобів, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 45180,61грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 45180,61грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Проспектгруп» допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань, тому, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 45180,61грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Проспектгруп» , м. Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 45180,61грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Проспектгруп» , м. Маріуполь (87549, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 34745948) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, отримувач Маріупольське УК/м. Маріуполь/24060300) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сумі 45180 (сорок п'ять тисяч сто вісімдесят) грн. 61коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов