Рішення

від 21.02.2018 по справі 909/1201/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1201/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанда О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 , вул. Січових Стрільців, 2, м.Тернопіль, 46001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль енерго груп" вул. Литвина, 9а, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

про визнання бездіяльності незаконною, розірвання договору та відшкодування неустойки в сумі13 082грн.75коп..

за участю:

від позивача: 1) Захарків Юлія Андріївна - представник, (довіреність № 3/7813 від 13.11.2017 року)

2) Онищак Ульяна Михайлівна - провідний спеціаліст, (довіреність вих. № 4590 від 24.11.2017 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 23.04.2010 року)

від відповідача: представники не з"явилися

установив: ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою вх. № 13777/17 від 22.12.17 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль енерго груп" (далі відповідач) про визнання бездіяльності відповідача незаконною, розірвання договору та стягнення 8153,90 грн., з них: 3894,40 грн. - пеня за період з 31 серпня 2017 року по 3 листопада 2017 року у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення; 4259,50 грн. - штраф за прострочення виконання зобов`язання.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу б/н від 31.07.2017 року, зокрема щодо передачі товару у власність позивачу. При цьому зазначає, що оскільки спірний договір діє до повного виконання і відповідач ігнорує звернення позивача щодо виконання Договру купівлі-продажу від 31.07.2017 року, у останнього відсутнє право щодо розірвання договору та проведення нової процедури закупівлі вікон.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві (вх.№13777/17 від 22.12.17) та заяві про правове обгрунтування розірвання договору (вх.2357/18 від 12.02.18) та просить суд позов задовольнити.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

31 липня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаль енерго груп" (по договору - продавець/по справі - відповідач) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (по договору - покупець/по справі - позивач) укладено договір купівлі-продаж №б/н.Договір укладено за наслідками проведення поцер и державних закупівель за допомогою системи "Прозорро", що підверджується інформацією на сайті https://www.dzo.com.ua.До матеріалів справи позивачем надано роздрукований витяг з наведеного сайту про здійснення закупівлі.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобов`язався передати йому належний йому товар у власність покупцеві, встановити, встановити його відповідно до завдання покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату за нього.

Відповідно до п.7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

04 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією про невиконання умов договору купівлі-продажу №б/н від 31.07.2017 року з метою врегулювання спору.

Однак відповідач відмовився від отримання претензії, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір та інші правочини.

В силу ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Таким чином, в силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного та 173,174 Господарського кодексів України між сторонами у справі виникли зобов`язальні відносини на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов/язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов/язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Наведена правова норма кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України: одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не подано суду доказів виконання умов, передбачених в п. 3.1.1 та 3.1.2 Договору (щодо обов`язку продавця (відповідача) доставити та передати покупцю (позивачу) у власність товар протягом тридцяти днів з моменту укладення договору).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції.

У відповідності до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виконання зобов`язань позивача фінансується за рахунок Державного бюджету України, що підверджено довідкою №3/1027 від 09.02.2018.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку ,з урахуванням наведеної норми права, за порушення строків виконання зобов`язання за період з 31.08.2017 року по 23.01.2018 року пеня складає 8 823 грн. 25 коп., штраф - 4 259 грн. 50 коп.

Суд здійснивши перевірку правильності їх нарахування, приходить до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством.. Порушенням зобов`язання є його виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У відповідності до цієї норми, якщо договором передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї сторони за невиконання іншою стороною умов цього договору, договір підлягає розірванню.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В спірному випадку судом встановлено факт істотного порушення відповідачем умов договору, а саме. Не надання у власність позивачу товару згідно Договору купівлі-продажу №б/н від 31.07.2017 року.

Частиною 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні.

На виконання вище вказаних умов Господарського кодексу України позивачем направлено Претензію за вих. №3/6832 від 03.10.2017 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Листа, довідки Ф20 та конвертом з відповідними відмітками.

Як зазначалося вище, одним з правових наслідків порушення зобов`язання є розірвання договору (ст.611 Цивільного кодексу України), при цьому, у відповідності до ст.614 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення господарського зобов`язання настає за умови наявності вини особи, яка його порушила, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання та недопущення господарського правопорушення. Таким чином, у відповідності до наведених правових норм, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 ЦК України).

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З аналізу наведеного вище суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині розірвання Договору купівлі-продажу №б/н від 31.07.2017 року.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій відповідача.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлює ст. 16 ЦК України, способи захисту прав суб`єктів господарювання визначає ст.20 ГК України .

Згідно наведених правових норм та ст.5 ГПК України, суд може захистити права та законні інтереси іншими способами, що встановлені договором або передбачені законом.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, якими позивач доводить свої вимоги (невиконня договору).

Тобто, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. В спірному випадку ефективними є дві інші вимоги заявлені позивачем .

Отже, позивач, враховуючи характер спірних правовідносин, звернувся до господарського суду за захистом, як він вважає, порушеного права, обравши неналежний спосіб його захисту-визнання незаконними дій відповідача, до того ж не зазначив яких саме дій, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема в частині стягнення 13 082 грн 75 коп., з них: 8823 грн 25 коп - пені за період з 31 серпня 2017 року по 23 січня 2018 року у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення та 4259,50 грн. - штрафу за прострочення виконання зобов`язання та розірвання договору. В решті позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 р. (у редакції на момент звернення до суду) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем подано позовну заяву у 2017 році.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 р. становить 1 600,00 грн.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивачем заявлені три майнові вимоги, а саме: дві немайнові вимоги (розірвання договору купівлі-продажу та визнання бездіяльності незаконною) та одна майнова вимога (стягнення штрафу та пені за невиконання умов договору в сумі 13 082 грн 75 коп.). Отже, сплаті підлягав судовий збір в сумі 4800 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема платіжних доручень №1550 від 06.11.17 (на суму 1412 грн.98коп.), №1844 від 20.12.17 (на суму 1787 грн. 02 коп.) №1845 від 20.12.17 (на суму 704 грн. 00 коп.) позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 904 грн.00 коп., тобто здійснено недоплату в сумі 896 грн.00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку про достягнення з позивача в дохід Державного бюджету судового збору в сумі 896 грн.00 коп.

Разом з тим, з урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судового збору в сумі 3200 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 188, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.5, 74, 77, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль енерго груп" про визнання бездіяльності відповідача незаконною, розірвання договору та стягнення 13 082 грн 75 коп. , з них: 8823 грн 25 коп. за період з 31 серпня 2017 року по 23 січня 2018 року у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення; 4259,50 грн. - штраф за прострочення виконання зобов`язання.

Розірвати Договір купівлі-продажу б/н від 31.07.2017 року, укладений між ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та товариством з обмеженою відповідальністю"Авіаль енерго груп" (вул.Литвина,9а, м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39222486) .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаль енерго груп" (вул.Литвина,9а, м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39222486) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - 13 082 грн 75 коп. (тринадцять тисяч вісімдесят дві гривні сімдесят п`ять копійок), з них: 8823 грн 25 коп. (вісім тисяч вісімсот двадцять три гривні двадцять п`ять копійки) - пеня за період з 31 серпня 2017 року по 23січня 2018 року у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення; 4259 грн. 50 коп. (чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять гривень пятдесят копійок) - штраф за прострочення виконання зобов`язання та 3 200 грн. 00 коп. (три тисячі двісті гривень) судового збору.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул.Липська,18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету: ГУК у м. Київ, 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 896 грн.00 коп (вісімсот дев`яносто шість гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 27.02.18

Суддя Фанда О.М.