КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2018 р. Справа№ 910/14292/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Вінницькій Т.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гусак А.М. адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАРС"
на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2016 (повне рішення складено 28.10.2016)
у справі №910/14292/16 (суддя Пінчук В.І.)
За позовом Публічного акціонерного товариства "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри "УкрНДІпластмаш"
До Приватного підприємства "МАРС"
Про стягнення 27045,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри" "УкрНДІпластмаш" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "МАРС" (далі - відповідач) 56375,27 грн. витрат на утримання спільного майна за період з 01.07.2006 по 30.06.2016.
В процесі вирішення спору позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 27045,24 грн. витрат на утримання спільного майна за період з 05.08.2013 по 30.06.2016 (з врахуванням загального строку позовної давності).
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/14292/16 позов задоволено, стягнуто з приватного підприємства "МАРС" на користь публічного акціонерного товариства "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри "УкрНДІпластмаш" 27045 грн. 24 коп. відшкодування на утримання спільного майна, 1378 грн. 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство "МАРС" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач не є власником нежитлових приміщень загальною площею 189,6 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Івана Шевцова, 1, оскільки вказані приміщення зареєстровані за іншою особою (ТОВ "НВФ "Пластполімермаш"), тому не повинен брати участь у витратах на утримання вказаного майна. Також в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів відхилення аргументації відповідача, яка викладена у відзиві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Коршун Н.М., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 23.01.2017.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.01.2017 р., у зв'язку із припиненням повноважень судді Коршун Н.М., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14292/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.
20.01.2017 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому він просив зупинити провадження до вирішення пов'язаної адміністративної справи №826/20107/16, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. При цьому, предметом розгляду адміністративної справи №826/20107/16 є визнання протиправними дій щодо видачі свідоцтва про право власності ТОВ "НВФ "Пластполімермаш", яким відповідач обґрунтовує свою скаргу
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14292/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.01.2017 до 13.02.2017.
13.02.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 розгляд справи призначено на 20.03.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 задоволено клопотання позивача. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/14292/16 до набрання законної сили рішенням у справі №826/20107/16, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. Зобов'язати позивача повідомити Київський апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 826/20107/16.
Станом на 12.02.2018 позивач не повідомив про результати розгляду справи № 826/20107/16, однак з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 у справі №826/20107/16 закрито провадження в адміністративній справі №826/20107/16. У Єдиному державному реєстрі відсутні відомості щодо оскарження та скасування вказаної ухвали, отже вона набрала законної сили.
15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким, зокрема, викладено у новій редакції Господарський процесуальний кодекс України.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 поновлено апеляційне провадження у справі, призначено розгляд справи на 27.02.2018.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.08.1998 р. між - Відкритим акціонерним товариством "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри" (який в подальшому перейменований на Публічне акціонерне товариство "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри "УкрНДІпластмаш"), як продавцем та відповідачем - Приватним підприємством "МАРС", як покупцем, був укладений Договір купівлі - продажу № 1/100 частини майнового комплексу, відповідно до якого позивач продав, в відповідач купив 1/100 частину майнового комплексу, що знаходиться в будинку під номером один по вулиці Івана Шевцова в місті Києві, що складається із нежилих приміщень 11-го поверху їдальні загальною площею 148,8 кв.м., позначених на плані літ.Г.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бендою С.М., зареєстровано в реєстрі за №909.
09.07.2002 р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, був укладений Договір купівлі - продажу 2/1000 частини майнового комплексу, відповідно до якого позивач продав, в відповідач купив 2/1000 частин майнового комплексу площею 18128 кв.м., що знаходиться в будинку під номером один по вулиці Івана Шевцова в місті Києві. Відчужувана 2/1000 частина майнового комплексу складається з нежилого приміщення № 3-1 площею 40,8 кв.м. другого поверху їдальні, позначеної на плані літ. Г.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Командиром А.М., зареєстровано в реєстрі за №2525.
Отже, відповідачем були придбані у позивача приміщення їдальні в будинку під номером один по вулиці Івана Шевцова в місті Києві загальною площею 189,6 кв.м.
10.06.2016 позивач за вих. №140-адм направив відповідачу Вимогу щодо сплати заборгованості по сумі компенсації на утримання спільного майна, у якій вказав, що відповідач є співвласником майнового комплексу, відповідно до ст.360 ЦК України має брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна і станом на 10.06.2016 заборгованість по компенсації витрат на утримання майнового комплексу становить 56375,27 грн.
Відповідач на вказану вимогу не відповів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 56375,27 грн. витрат за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2016 р.
На підтвердження розміру витрат позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого частина витрат покладених на відповідача становить: охорона (Сунар ТОВ) 01.01.2012 - 31.05.2016 на суму 30997,84 грн.; охорона (Сунар ТОВ) 01.05.2011 - 31.12.2011 на суму 3079,12 грн.; Ріттер ТОВ 21.07.2006 - 30.04.2011 на суму 14778,37 грн.; ремонт доріг на території 2012-2016 на суму 3326,59 грн.; прибирання території (вивіз сміття) на суму 4193,35 грн.
В підтвердження зазначених витрат позивачем надані копії даних бухгалтерського обліку, картки рахунків, копії договорів на охорону об'єктів з ТОВ "Сунар" та з ТОВ "Ріттер", копії договорів з ТОВ "БК "Гефест Альянс" та ТОВ "Будівельна компанія "Станрдарт" на поточний ремонт асфальтобетонного покриття, копії договірної ціни на ямковий ремонт асфальтобетонного покриття, копію договору на вивезення твердих побутових відходів з ДП "Фірма Альтфартер Київ", копію договорів оренди контейнерів та надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів з ТОВ "Грінко-Київ", копію договору на приймання і захоронення твердих відходів (куби) з ПАТ "Київспецтранс".
У зв'язку із поданням відповідачем заяви про застосування позовної давності позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 27045,24 грн. відшкодування на утримання спільного майна за період з 05.08.2013 по 30.06.2016.
Згідно доданого до заяви розрахунку позивач до вказаної суми включив наступні витрати: охорона (Сунар ТОВ) 05.08.2013 - 30.06.2016 на суму 24069,83 грн.; ремонт доріг на території 05.08.2013-30.06.2016 на суму 539,98 грн.; прибирання території (вивіз сміття) на суму 2435,43 грн.
Задовольняючи зменшені позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є доведеними та обґрунтованими.
Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем будь-яких договорів, крім Договору купівлі - продажу № 1/100 та Договору купівлі - продажу 2/1000 частини майнового комплексу, за якими відповідачу належало приміщення їдальні в будинку під номером один по вулиці Івана Шевцова в місті Києві загальною площею 189,6 кв.м.
Статтею 13 Конституції України визначено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Зазначені положення Конституції України знайшли своє відображення у Цивільному кодексі України, відповідно до ст. 322 якого власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу позовних вимог, передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Як зазначено вище, стаття 322 ЦК України встановлює обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки майно, яке перебуває на праві спільної часткової власності, належить усім співвласникам, цілком очевидно, що останні зобов'язані нести витрати щодо управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів та нести відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном, у межах своєї частки у праві спільної часткової власності.
Участь кожного співвласника у "витратах на управління, утримання та збереження спільного майна" означає необхідність несення витрат, які є об'єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані.
Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник або співвласники, які зробили необхідні витрати на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника або співвласників їх відшкодування. Правило ст. 360 ЦК застосовується незалежно від того, хто із співвласників виступив стороною за договірним зобов'язанням щодо спільного майна, за умови, що даний співвласник мав право укладати цей договір.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є власником нежитлових приміщень загальною площею 189,6 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Івана Шевцова, 1, оскільки вказані приміщення зареєстровані за іншою особою - ТОВ "НВФ "Пластполімермаш", що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САА №102436 від 17.05.2004, яке видане Заступником голови Київської міської державної адміністрації Головного управління І. Лисовим, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 28.04.2014 р. №490-В.
Позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Приватне підприємство "Марс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластполімермаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополімер", у якому просив (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25.09.2017):
- визнати нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №490-В від 28.04.2004;
- визнати протиправними дій Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по видачі ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластполімермаш" свідоцтва про право власності на нежилі приміщення площею 189,60 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Івана Шевцова, 1, серії САА №102436 від 17.05.2014;
- визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" по реєстрації за ТОВ "Науково-виробнича фірма "Пластполімермаш" право власності на нежилі приміщення площею 189,60 кв.м. м. Київ, вул. Івана Шевцова, 1;
- скасувати реєстраційний напис, який записано в реєстраційну книгу №3з-16 за реєстровим №299 з 07.06.2004;
- визнати недійсним "Реєстраційне посвідчення №001024 від 22.01.2013, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", яким зареєстровано за ПП "Марс" право власності на нежиле приміщення №3-1 загальною площею 40,8 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Івана Шевцова, 1.
Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 у справі №826/20107/16 закрито провадження в адміністративній справі №826/20107/16, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на даний час Свідоцтво про право власності серії САА №102436 від 17.05.2004 є чинним, а власником нежитлових приміщень загальною площею 189,6 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Івана Шевцова, 1 у визначений позивачем період (з 05.08.2013 по 30.06.2016) було ТОВ "НВФ "Пластполімермаш", а тому позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими, безпідставними і не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/14292/16 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАРС" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/14292/16 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український науково - дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри "УкрНДІпластмаш" (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, 1, ідентифікаційний код 04637697) на користь Приватного підприємства "МАРС" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Б, ідентифікаційний код 19070829) - 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн.. 80 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/14292/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.02.2018.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2018 |
Номер документу | 72479834 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зеленін В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні