Ухвала

від 26.02.2018 по справі 905/2353/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26.02.2018р. справа № 905/2353/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області ухвалене 11.01.2018р. у м. Харкові (повний текст складено та підписано 22.01.2018р.) по справі№ 905/2353/16 (головуючий суддя - Паляниця Ю. О., судді: Чорненька І. К., Левшина Г. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гросер , м. Київ до відповідачів: за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1.Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , м. Київ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма «Аккорд , м. Київ 1. Товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОСОБА_4 , м. Київ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Авточист Плюс , м. Київ 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром , м. Київ 4. Товариства з обмеженою відповідальністю Джи ОСОБА_4 , м. Радомишль, Житомирська область просолідарне стягнення 2 644 129,05 грн В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.01.2018р. по справі № 905/2353/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер до Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Аккорд про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 2 644 129,05 грн - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Гросер звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 08.02.2018р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 11.01.2018р. по справі № 905/2353/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер у повному обсязі.

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст.ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, судовий збір за розгляд позовних вимог про стягнення 2 644 129,05 грн складає 39 661,94, у зв'язку з чим судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 11.01.2018р. по справі № 905/2353/16 становить 59 492,91 грн.

Звертаючись до Донецького апеляційного господарського суду, позивачем до апеляційної скарги додано квитанцію № 15143347 від 08.02.2018р. про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 762,00 грн, тобто в розмірі меншому, ніж встановлено ст.4 Закону України Про судовий збір , отже сума недоплати становить 57 730,91 грн.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_5 проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_5 проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарським процесуальним кодексом України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Крім того, обставини відстрочення сплати судового збору мають бути доведені належними доказами.

Скаржник вказує, що на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, втім, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та подане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, встановив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених у апеляційній скарзі обґрунтувань.

Враховуючи вищенаведене, клопотання про відстрочення сплати судового збору за наведених апелянтом обставин та поданих доказів - судом апеляційної інстанції відхиляється.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер на рішення Господарського суду Донецької області від 11.01.2018р. по справі № 905/2353/16 подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, не підлягає розгляду, у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без руху в порядку ст.ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України та буде розглянуто судом апеляційної інстанції по суті, після усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених цією ухвалою.

Суд апеляційної інстанції також роз'яснює, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Керуючись ст. ст. 174, 233-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 11.01.2018р. по справі № 905/2353/16 - залишити без руху.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Гросер , м. Київ усунути впродовж 10 днів (не пізніше 16.03.2018р.) з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- сплатити судовий збір в розмірі 57 730,91 грн - шляхом надання Донецькому апеляційному господарському суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Гросер , м. Київ, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. І. Склярук

Судді: Н. М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 2 - відповідачам; 4 - третім особам; 1 - до справи;

ОСОБА_6, тел.: 702-01-54.