Рішення

від 28.02.2018 по справі 905/2939/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.2018 м.Харків Справа № 905/2939/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Лабуня С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС АГРОМАРС (с.Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область, 07350; поштова адреса: вул. Пожарського, 3, м.Київ, 02094)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВЕНДІТОРЕ (АДРЕСА_1, 87500)

про стягнення заборгованості в розмірі 30785,67грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС АГРОМАРС , с.Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВЕНДІТОРЕ , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 30785,67грн., з яких: 30616,08грн. - основний борг та 169,59грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №24 від 01.12.16р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 18.12.17р., сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/2939/17.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.12.17р. відкрито провадження у справі №905/2939/17; справу визначено розглядати за правилами загального підготовчого провадження та розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 17.01.18р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.18р. підготовче засідання відкладено на 12.02.18р.

Ухвалою за результатами підготовчого засідання 12.02.18р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.02.18р.

Представник відповідача у судові засідання протягом розгляду справи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвали суду які направлялись на адресу відповідача повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Відзив на позовну заяву відповідачем суду не надано.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи, що про час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати додаткові документи, які мають значення для розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Технічна фіксація (звукозапис) здійснювалась відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи та подані докази, господарський суд

встановив:

01.12.16р. між позивачем, ТОВ КОМПЛЕКС АГРОМАРС (продавець) та відповідачем ТОВ ВЕНДІТОРЕ (покупець) укладений договір купівлі-продажу №24 за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує товар на умовах і в порядку, визначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку, товаросупровідними документами, ціни в яких не можуть перевищувати затверджених в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1. договору асортимент і ціни на товар, що поставляється продавцем, визначаються специфікацією, затвердженою сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1 Специфікація).

Кількість товару, що поставляється продавцем, визначається в замовлені на поставку покупця. Замовлення на поставку товару є обов'язковим для продавця (п.2.2. договору).

Поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом продавця і за рахунок продавця на умовах DDP, передбачених Інкотермс. Пунктом поставки товару є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні на поставку (п.2.8., 2.9.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору, приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складах покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За умовами п.3.2. договору, продавець зобов'язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладку, товаро-транспортну накладну при доставці транспортом продавця, податкову накладку, коригувальну податкову накладну (за необхідності), замовлення, санітарно-гігієнічний висновок, посвідчення якості товару, технічний паспорт (на побутові товари), на товари, які підлягають сертифікації, продавець надає належним чином оформлений сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання сертифікату відповідності; інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України; довіреність на представника продавця або перевізника, яка надає право передачі товару, отримання повернутого покупцем товару, складання актів невідповідності товару умовам договору або вимогам законодавства; інші, передбачені чинним законодавством, документи. Якщо вищезазначені документи (або один з них) не будуть надані разом з товаром або будуть надані в неналежному вигляді або не в повному обсязі, то покупець має право не приймати такий товар або відстрочити дату розрахунків з продавцем на термін затримки оформлення (надання) необхідних документів.

Пунктом 3.3 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної.

Пунктами 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3., 6.1.4. договору визначено: ціна на товар встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ. Продавець зобов'язаний поставити товари покупцю за цінами, вказаними у специфікації. Сума цього договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну на переданий продавцем товар не пізніше 21 днів з моменту передачі такої партії товару.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017р. (п.9.1. договору).

Якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожний календарний рік на таких же умовах (п.9.2. договору).

Припинення дії даного договору не звільняє сторони від виконання всіх зобов'язань, передбачених цим договором, які не були виконані до дат припинення дії договору, а також не звільняє продавця від відповідальності, яка виникає внаслідок невиконання будь-яких його зобов'язань (п.9.3. договору).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на виконання умов договору відповідачу було поставлено товар, зокрема, відповідно до видаткових накладних (товарно-транспортних накладних) №КА-00045664 від 19.09.17р. на суму 17572,31грн., №КА-00046227 від 22.09.17р. на суму 15492,01грн., №КА-00046820 від 26.09.17р. на суму 22773,10грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника одержувача та відтиском печатки на відповідних видаткових (товарно-транспортних накладних).

Загальна сума вартості поставленого товару за вказаним накладним складає 55 837,42грн.

Відповідач у встановленому договором порядку не відмовився від прийняття поставлених товарів, а отже не звільняється від обов'язку оплатити отриманий товар.

З урахуванням корегування та часткової оплати відповідачем заборгованості за товар, отриманий згідно вказаних накладних, сума боргу склала 30616,08грн.

06.11.17р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №б/н від 03.11.17р. з вимогою про погашення заборгованості за договором №24 від 01.12.16р. на загальну суму 30616,08грн.

Станом на час звернення ТОВ КОМПЛЕКС АГРОМАРС до суду з позовною заявою відповіді на претензію позивачем не отримано.

Позивач зазначає, що відповідачем взяті на себе зобов'язання з оплати вартості поставленого товару згідно вказаних видаткових накладних виконано частково, у зв'язку з чим заборгованість за договором поставки складає 30616,08грн., що і є причиною виникнення спору.

Крім того, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 169,59грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього (постанова Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі №3-121гс14).

Згідно п.п.6.1.4. договору купівлі-продажу №24 від 01.12.2016р. відповідач здійснює оплату за кожну товарну накладну на переданий продавцем товар не пізніше 21 дня з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, товар був поставлений постачальником та прийнятий відповідачем згідно підписаних актів прийому-передачі продукції.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання.

Виходячи з того, що позов в частині стягнення основної заборгованості доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 30616,08грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних за період з 03.10.17р. по 10.12.17р. в загальному розмірі 169,59грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що за розрахунком суду, розмір 3% річних становить більшу суму, а саме 169,79грн, тоді як позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% у розмірі 169,59грн.

Враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, розмір 3% річних, які підлягають задоволенню складає 169,59грн.

Розрахунок 3% річних здійснено судом за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон» .

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС АГРОМАРС , с.Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВЕНДІТОРЕ , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення основного боргу в сумі 30616,08грн., 3% річних в сумі 169,59грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВЕНДІТОРЕ (АДРЕСА_2, 87500; код ЄДРПОУ 40628504) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС АГРОМАРС (с.Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область, 07350; код ЄДРПОУ 30160757) основний борг в сумі 30616,08грн., 3% річних в сумі 169,59грн., судовий збір в сумі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua .

Рішення складено та підписано 28.02.18р.

Суддя М.О. Лейба