Рішення

від 20.02.2018 по справі 908/2532/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 Справа № 908/2532/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Чернетенко А.С.

Представник позивача - не з'явився (ОСОБА_1, довіреність № б/н від 16.01.2018 р.) у судовому засіданні 12.02.2018 р.;

Представник відповідача - не з'явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2532/17

за позовом: Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17)

до відповідача: Комунальної установи «Мелітопольська міська стоматологічна поліклініка» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 70)

про стягнення 4922,04 грн.

СУТЬ СПОРУ:

14.12.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 697 від 12.12.2017 р.) Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Комунальної установи «Мелітопольська міська стоматологічна поліклініка» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення пені та 3% річних у сумі 4922,04 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором постачання природного газу № Б024 від 14.03.2016 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017 р. справу № 908/2532/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., порушено провадження у справі № 908/2532/17, якій присвоєно номер провадження 22/121/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 23.01.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2018 р. на підставі ст. 183 ГПК України, враховуючи клопотання позивача, підготовче засідання відкладено на 12.02.2018 р.

Ухвалою суду від 12.02.2018 р. закрите підготовче провадження, справа до розгляду по суті призначена в судовому засіданні 20.02.2018 р.

У судове засідання, призначене на 20.02.2018 р., представники сторін не з'явилися.

Від позивача 20.02.2018 р. надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника, зазначено, що на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

20.02.2018 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст. 222 ГПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 20.02.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивачем, за умовами договору № Б024 від 14.03.2016 р. на постачання природного газу, передано відповідачу природний газ в обсязі 18305 куб.м на загальну суму 140830,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач за газ розрахувався з порушенням умов договору, внаслідок чого позивач нарахував пеню та 3% річних у загальній сумі 4922,04 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 258, 525, 526, 549-511, 610, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді спору не скористався, у судові засідання не з'являвся, причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив на позов від відповідача не надійшов. З будь-якими письмовими заявами, клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, які надавалися у попередніх судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2016 р. між Дочірнім підприємством «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (постачальник за договором, позивач у справі) та Комунальною установою «Мелітопольська міська стоматологічна поліклініка» Мелітопольської міської ради Запорізької області (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір постачання природного газу № Б024, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність (поставити) споживачу у 2016 році природний газ для використання у якості палива або сировини, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору).

У розділі 4 договору сторони узгодили порядок та строки проведення розрахунків. Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.2.1 розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 09.00 години (за Київським часом) першого дня місяця до 09.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого об'єму постачання газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об'єму постачання газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 11.1 даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли між ними з 01.01.2016 р. Цей договір діє у частині постачання газу до 31.12.2016 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторонами до договору укладена додаткова угода № 1 від 14.03.2016 р., якою визначена ціна газу та загальна сума договору.

Як слідує з матеріалів справи, позивач згідно з умовами договору № Б024 від 14.03.2016 р. поставив (передав) відповідачу у 2016 році природний газ на загальну суму 140830,17 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (копії актів наявні у матеріалах справи).

Згідно з матеріалами справи відповідач перерахування коштів за договором здійснював позивачу несвоєчасно, з порушенням п. 4.2.1 договору № Б024.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач поставку позивачем природного газу за договором № Б024 від 14.03.2016 р. на загальну суму 140830,17 грн. не заперечив. Матеріали справи містять докази, з яких вбачається несвоєчасність розрахунків за переданий газ.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1 у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунками позивача, сума 3% річних, нарахованих за загальний період з 11.02.2016 р. по 18.04.2016 р., становить 314,17 грн., сума пені, нарахованої за загальний період з 11.02.2016 р. по 18.04.2016 р., становить 4607,87 грн., що разом становить 4922,04 грн.

Приймаючи до уваги встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та пені заявлено позивачем обґрунтовано.

Розрахунок 3 % річних та пені, зроблений позивачем, є правильним. Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується пеня та 3% річних у загальній сумі 4922,04 грн.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1600,00 грн. покладається відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 196, 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Комунальної установи «Мелітопольська міська стоматологічна поліклініка» Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної установи «Мелітопольська міська стоматологічна поліклініка» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 70, код ЄДРПОУ 05499062) на користь Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 39825907) заборгованість у розмірі 4922 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 04 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 28 лютого 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ярешко