Рішення

від 22.02.2018 по справі 910/22500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018Справа № 910/22500/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс"

про стягнення 2 827 500, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: від відповідача:Чечотка М.В., довіреність № 297/22 від 11.12.17 не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс" (далі - ТОВ "Промтехтранс") про стягнення 2 827 500, 00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем негрошового зобов' язання щодо своєчасної поставки за договором про закупівлю (поставку) товарів № 131/16 від 06.12.2016 р., за умовами якого позивач нарахував штрафні санкції.

У позові ПАТ "Центренерго" просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2 775 000,00 грн. та штраф у сумі 52 500,00 грн., а всього - 2 827 500, 00 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2017 р., розгляд справи здійснювався у загальному позовному провадженні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав, причини його неявки судом визнані неповажними. У строк, встановлений судом, відзиву не надав, позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 06.12.2016 р. між ПАТ "Центренерго" (покупець) та ТОВ "Промтехтранс" (постачальник) був укладений договір про закупівлю товарів № 131/16 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію (п.п. 1.1, 1.2).

Найменування (номенклатура, асортимент), ціна кількість, строки поставки, якість та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором. Розрахунки за відповідну партію продукції здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору (п. 2.5 договору).

За умовами п.п. 3.1, 3.2 договору постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору. Місце, строк (термін) поставки продукції визначається і додатку до договору. Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору. При цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоодержувачами без додаткового погодження з постачальником (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. Пунктом 6.1 договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати (поставити) покупцеві продукцію, якість, кількість та інші характеристики якої відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства України.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору (п. 12.1).

Додатком № 1 до договору строни погодили найменування, асортимент, кількість та ціну товару, яка становить 750 000,00 грн. з ПДВ. Також вказаним додатком сторони погодили строк поставки - протягом 10 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки - у період з 15.12.2016 р. по 31.01.2017 р.

У подальшому, додатковою угодою № 1 від 21.02.2017 р. сторони змінили строк поставки та встановили, що поставка здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки - у період з 15.12.2016 р. по 31.03.2017 р., а також встановили новий строк дії договору - до 31.03.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2017 р. на виконання п. 5 додаткової угоди № 1 від 21.02.2017 р. позивач направив відповідачу заявку на поставку товару № 23/617 від 20.02.2017 р., відповідно до якої ПАТ "Центренерго" замовило колесо робоче, загальною вартістю 750 000,00 грн. Вказану заявку ТОВ "Промтехтранс" отримав 23.02.2017 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, у строк встановлений договором, відповідач вказану заявку не виконав, товар позивачу не поставив.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань, позивач 18.05.2017 р. звернувся до відповідача з вимогою № 8-02/1631, у якій просив сплатити ТОВ "Промтехтранс" штрафні санкції (пеню та штраф) у загальній сумі 1 162 500,00 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже встановлено судом, відповідач допустив прострочення зобов'язання за договором № 131/16 від 06.12.2016 р. з поставки обмовленого сторонами товару.

За приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки або порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також умовами договору № 131/16 від 06.12.2016 р. сторони передбачили нарахування штрафних санкцій у вигляді пені (п. 9.2 договору), відповідно до яких постачальник за порушення термінів постачання оплачує замовнику пеню у розмірі 2 % вартості товару, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення.

Отже, оскільки порушення виникло з негрошового зобов'язання та за державним контрактом, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій заявлені правомірно.

Відповідно до п. 2.2 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Провівши перерахунок пені на підставі наведених обставин, вимог закону та умов договору, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2 775 000,00 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Також відповідно до п. 9.2 договору сторони погодили, що за прострочення термінів постачання товару понад 20 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7 % на суму 52 500,00 грн., суд вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс" про стягнення 2 827 500, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс" (03061, м. Київ, вул. Шепелева Миколи, буд. 6, ідентифікаційний код 40047065) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03022, м. Київ, вулиця Козацька, буд. 120/4, літера Є, ідентифікаційний код 22927045) пеню у сумі 2 775 000 (два мільйони сімсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., 7 % штрафу у сумі 52 500 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 42 412 (сорок дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складений 27 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.