ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.02.2018 Справа № 920/1253/17
Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1253/17 в порядку загального позовного провадження
про стягнення 41836,04 грн. на підставі договору № 05-07Г від 05.07.2016 про проведення заправки газобалонних автомобілів,
за участю представників:
позивача – не з'явився,
відповідача – не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 41836,04 грн. на підставі договору № 05-07Г від 05.07.2016 про проведення заправки газобалонних автомобілів, з них: 30953,00 грн. основного боргу, 9283,04 грн. пені, яка нарахована на підставі пункту 6.4.1 договору, а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області про відкриття провадження у справі № 920/1253/17 від 29.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 30.01.2018.
Ухвалою суду від 30.01.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.02.2018.
26.02.2018 до суду надійшла заява № 50 від 26.02.2018 (електронна пошта), в якій останній зазначає, що підтримує позов в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення форми 107, повернуте на адресу суду відділенням поштового зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.
05.07.2016 між Публічним акціонерним товариством «Роменське підприємство «Агротехсервіс» (позивач – виконавець) та Комунальним підприємством «Чисте місто» Роменської міської ради (замовник – відповідач) був укладений договір № 05-07 Г про проведення заправки газобалонних автомобілів (далі Договір), предметом якого була заправка автомобілів відповідача стиснутим природним газом.
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується проводити заправку газобалонних автомобілів відповідача стиснутим газом протягом строку дії договору в межах потреби.
Пунктом 4.1. вищезазначеного Договору передбачено, що розрахунки при заправці автомобілів проводяться замовником в безготівковій формі шляхом перерахування належних грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Замовник здійснює 100% передоплату за даним договором перед кожною заправкою автомобілів. У разі залишення коштів після здійснення заправки, дані грошові кошти зараховуються для наступної заправки автомобілів.
Загальна сума заправки автомобілів відповідача стиснутим природним газом за період з липня 2016 року по 2017 рік станом на 20.11.2017 склала 59451,00 грн. Дата останньої заправки – 31.10.2016, що підтверджується видатковими накладними № 346 від 31.07.2016 на суму 11833,20 грн., № 390 від 31.08.2016 на суму 18798,60 грн., № 443 від 30.09.2016 на суму 20805,00 грн., № 488 від 31.10.2016 на суму 8014,20 грн., які долучені до матеріалів заяви (а.с. 17-20).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: реєстру сплачених коштів відповідачем, розрахунок з позивачем здійснювався шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача частинами. Загальна сума оплаченої заправки автомобілів відповідача стиснутим природним газом за період з липня 2016 року по 2017 рік станом на 21.12.2017 складає 28498,00 грн. (а.с. 21).
Оскільки останній платіж за заправку автомобілів відповідачем був здійснений у сумі 2000,00 грн. 31.07.2017, сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.12.2017 склала 30953,00 грн.
Між позивачем та відповідачем був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2016 по 21.12.2017, в якому відображено наявну заборгованість відповідача (а.с. 24).
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і платити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.
У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні обґрунтованого відзиву на позов, - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30953 грн. 00 коп. заборгованості за проведену заправку газобалонних автомобілів відповідача стиснутим природним газом є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно п. 6.4.1. договору № 05-07 Г від 05.07.2016, за прострочення оплати послуг, що надаються за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми належної до сплати за кожний день прострочення до моменту повного погашення простроченої суми.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9283 грн. 04 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Чисте місто» Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Залізнична, 125, код ЄДРПОУ 37431005) на користь Публічного акціонерного товариства «Роменське підприємство «Агротехсервіс» (42004, Сумська область, м. Ромни, вул. Полтавська, 121, код ЄДРПОУ 14007336) 30953 грн. 00 коп. основного боргу, 9283 грн. 04 коп. пені внаслідок невиконання грошового зобов'язання, в розмірі та в строки передбачені договором № 05-07 Г про проведення заправки газобалонних автомобілів від 05.07.2016, а також 1600 грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 28.02.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 03.03.2018 |
Номер документу | 72490926 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні