Рішення

від 28.02.2018 по справі 911/3727/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3727/17

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Кулакова С.С.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Даг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Армі Груп"

про стягнення попередньої оплати в сумі 25 119,98 грн.,

за участю представника:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2017 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Даг" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Армі Груп" (далі - відповідач) про стягнення попередньої оплати в сумі 25 119,98 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем господарського зобов'язання, оскільки позивач, на підставі досягнутої домовленості з відповідачем, зобов'язувався оплатити шини 16.5/70R18 Алтайшина КФ-97 (10 н.с.) у кількості чотири штуки (далі - товар), а відповідач зобов'язувався вказаний товар передати позивачу після отримання від нього грошових коштів.

Позивач, на підставі рахунку - фактури №1848 від 19.09.2017 року, перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 25 119, 98 грн., проте відповідач вказаний товар позивачу не передав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 25 119, 98 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2017 року, розгляд справи призначено на 27 грудня 2017 року.

18 грудня 2017 року на адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив клопотання №15/12/17 від 15.12.2017 року про участь у засіданні, яке відбудеться 27.12.2017 року, в режимі відеоконференції, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 20.12.2017 року.

27 грудня 2017 року в засідання представники сторін не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року в справі призначено підготовче засідання на 07 лютого 2018 року.

07 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву №06/02/18 від 06.02.2018 року про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду документів, яке підлягало задоволенню судом.

07 лютого 2018 року в засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 28 лютого 2018 року.

23 лютого 2018 року на адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив клопотання №20/02/18 від 20.02.2018 року про участь у засіданні, яке відбудеться 28.02.2018 року, в режимі відеоконференції, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 23.02.2018 року.

27 лютого 2018 року на електронну адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив клопотання №27/02/18 від 27.02.2018 року про розгляд справи без його участі.

28 лютого 2018 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд розглянув у судовому засіданні клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та дійшов висновку про його задоволення.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Даг" (далі - позивач), на підставі досягнутої домовленості з відповідачем, зобов'язувався оплатити шини 16.5/70R18 Алтайшина КФ-97 (10 н.с.) у кількості чотири штуки (далі - товар), а товариство з обмеженою відповідальністю "Армі Груп" (далі - відповідач) зобов'язувалось товар передати позивачу після отримання від нього грошових коштів.

Позивач, на підставі рахунку - фактури №1848 від 19.09.2017 року, оплатив товар у сумі 25 119, 98 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №514 від 19.09.2017 року, проте відповідач товар позивачу не передав.

20 жовтня 2017 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №1 від 19.10.2017 року, просив здійснити поставку оплаченого ним товару або повернути попередню оплату в сумі 25 119,98 грн., проте відповіді на претензію не отримав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 25 119,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 172 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обо'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач документів, що спростували б доводи позивача, підтверджували б передачу оплаченого товару або повернення ним попередньої оплати товару в сумі 25 119,98 грн. позивачу, суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 19 вересня 2017 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 25 119,98 грн., а відповідач товар позивачу не передав.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 25 119,98 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2017 року між адвокатом ОСОБА_1 (адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Даг" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, адвокат зобов'язувався захищати права, свободи і законні інтереси клієнта, а клієнт зобов'язувався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено копію акту здачі-приймання наданих послуг від 05.12.2017 року за договором про надання правової допомоги від 03.02.2017 року та копію платіжного доручення №844 від 07.12.2017 року, з яких вбачається, що вищевказані послуги сплачені позивачем у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копії договору про надання правничої допомоги, акту здачі-приймання наданих послуг, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1293 від 08.06.2004 року, а клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем не заявлено, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 3 ст. 264, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 172, ч. 2 ст. 530, ст. 663, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123, ч. ч. 2, 3, 5, 6 ст. 126, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 3 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задоволити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Даг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Армі Груп" про стягнення попередньої оплати в сумі 25 119,98 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Армі Груп" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Залізнична, будинок 92, ідентифікаційний код 40879458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Даг" (51934, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Свободи, будинок 58, ідентифікаційний код 30536538) 25 119,98 грн. (двадцять п'ять тисяч сто дев'ятнадцять грн. 98 коп.) попередньої оплати; 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу; 1 600,00 (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2018 року.

Суддя С. Грабець